Сізіков Олександр Васильович (Сизиков Александр Васильевич)
3 години тому
Народився 12 жовтня 1984 року в Сімферополі, жив у селі Тургенєвка Бахчисарайського району. Закінчив Севастопольський національний технічний університет, 2006 року прийняв іслам, працював у будівельній сфері й на АЗС у Севастополі. У 2009 році його збила автівка, і він повністю втратив зір, через що отримав інвалідність I групи.
Затриманий 7 липня 2020 року (Бахчисарайська IV група «Хізб ут-Тахрір»). Через сліпоту суд обрав домашній арешт.
Обвинувачений за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ (організація діяльності організації, яку в Росії визнано терористичною) та ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК РФ (приготування до насильницького захоплення влади). За версією слідства, він «організував» осередок, проте захист вказує, що доказів насильницьких дій немає, а ключові докази – це свідчення анонімних свідків і сумнівні експертизи.
17 травня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону призначив 17 років, з яких перші 4 роки у в’язниці, решту в колонії суворого режиму, а також 1 рік і 6 місяців обмеження волі із забороною відвідувати публічні заходи.
Олександр ктивно підтримував політв’язнів – приходив на обшуки, відвідував суди, виходив на одиночні пікети, зокрема на захист свого опікуна Едема Смаїлова.
Розлучений, має дитину від першого шлюбу.
26 травня 2025 року Сізікова звільнили за станом здоров’я за рішенням Мінусинського міського суду, а в ніч на 22–23 жовтня 2025 року після обшуку знову затримали. Перед цим, 21 жовтня 2025 року Красноярський крайовий суд скасував звільнення і зобов’язав повернути Олександра у в’язницю. У березні 2026 року, хворіючи на застуду, він скаржився, що по 16 годин на добу стоїть на ногах без можливості лягти у в’язниці Мінусинська.
Місце тримання: ФКУ Т ГУФСИН Росії у Красноярському краю.