Рада ратифікувала Римський статут: як це вплине на питання Криму?
2 / 09 / 2024
15 серпня Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт №0285 «Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього». 21 серпня Рада ухвалила проєкт закону, зібравши 281 голос «За». Що це означає для України та як ратифікація вплине на питання Криму — читайте у статті КримSOS.
Римський статут – основне джерело міжнародного кримінального права. Він був прийнятий 17 липня 1998 року, а чинності набув 1 липня 2002 року. Прийняття Римського статуту зумовлене необхідністю притягнути осіб до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини: злочин геноциду, воєнні злочини, злочини проти людяності, а з 2018 року — ще й злочини агресії.
Станом на серпень 2024 року Римський статут ратифікували 124 країни. Україна підписала цей документ ще у 2000 році, натомість процес ратифікації був затриманий через низку політичних та юридичних аспектів. Зокрема, у 2001 році Конституційний суд України визнав Римський статут МКС невідповідним Конституції України. Таким чином, однією з ключових перешкод була необхідність внесення змін до Конституції України для забезпечення відповідності національного законодавства міжнародним зобов’язанням.
Процес ратифікації та її значення для України
Імплементацію положень Римського статуту в Україні можна поділити на кілька провідних етапів:
Конституційні зміни: Як ми вже зазначили вище, для ратифікації Римського статуту необхідно було внести певні зміни до Конституції України щодо правосуддя, і відбулось це лише у 2016 році.
Ратифікація Римського статуту: Поданий Президентом України до ВР проєкт закону «Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього» парламент підтримав, зібравши 281 голос “За”. 24 серпня 2024 року документ підписав Президент.
Підтримка громадськості: Ратифікація вимагала політичної підтримки з боку уряду та парламенту, а не лише громадськості й міжнародних партнерів. Зокрема, порушували питання загрози ратифікації для українських військових, а також політики або заявляли про неконституційність Римського статуту, або відкладали це питання на етап закінчення війни.
Законодавчі зміни: Верховна Рада України повинна ухвалити відповідні закони, що забезпечують імплементацію положень Римського статуту в національне законодавство. Без цього ефективне співробітництво нашої держави з МКС буде неможливим.
Також у чинному Кримінальному кодексі України відсутній перелік усіх злочинів, передбачених Статутом. Зокрема, йдеться про зазначені в статті 7 Римського статуту злочини проти людяності. Попри ці прогалини, Україна все ж подавала до МКС заяву, де містяться докази «злочинів проти людяності», вчинені рф на окупованих територіях України, у тому числі в Криму. До того ж ККУ не містить положення про відповідальність командирів та інших начальників за міжнародні злочини, вчинені їхніми підлеглими.
У статті 438 Кримінального кодексу України немає повного переліку воєнних злочинів, які зазначені у статті 8 Римського статуту, натомість міститься відсилка до відповідних міжнародних договорів. Також стаття 437 ККУ (Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни) не відповідає визначенню злочину агресії, яке міститься у статті 8 bis Римського статуту.
Своєю чергою Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає механізми співпраці з міжнародними судовими установами у сфері кримінального переслідування злочинців та обміну інформацією.
Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва України підтримав проєкт закону та зазначив, що ратифікація Римського статуту без перебільшення є історичним моментом в контексті європейської інтеграції України та захисту національних інтересів.
Після ратифікації Україна стане 125-ю державою-стороною Римського статуту.
Ще з 2014 року росія систематично порушує права людини та скоює міжнародні злочини в окупованому нею Криму та Донбасі. Наразі Україна подала до МКС 14 інформаційних повідомлень, які стосуються цих міжнародних злочинів, скоєних у Криму. Зокрема, щодо переслідування кримських татар, релігійних груп та журналістів, насильницьких переміщень цивільних тощо.
Варто зазначити, що окрім ефективного розслідування злочинів, які держава-агресор сьогодні скоює на території окупованого нею півострова, ратифікація Римського статуту демонструє готовність України робити реальний внесок у подолання безкарності за найтяжчі порушення міжнародного права.
Римський статут: загроза чи захист українських військових?
Ще однією причиною відтермінування ратифікації стали дискусії про можливу загрозу для військовослужбовців України. Може скластися хибна думка: мовляв, реалізація затвердження Римського статуту несе ризик для наших військових, оскільки МКС зможе переслідувати та притягати їх та інших громадян України до відповідальності за воєнні злочини.
Втім така можливість була і без ратифікації, оскільки Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду з 21 листопада 2013 року, звернувшись із двома заявами. Одна з них стосувалась подій під час Революції гідності, інша – міжнародних злочинів держави-агресора, скоєних після 20 лютого 2014 року.
«МКС діє за принципом комплементарності: це означає, що наші громадяни можуть постати перед МКС лише у тому випадку, якщо національні суди не можуть або не бажають притягати до відповідальності за міжнародні злочини. Крім того, Україна ратифікує Римський статут із заявою за ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не матиме юрисдикції за ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом семи років після ратифікації. Тобто з ратифікацією Римського статуту ми знімаємо наявний ризик для наших військових», – написала Мудра.
Водночас посилання на статтю 124 Римського статуту дає «імунітет» від МКС українським колаборантам, держзрадникам та «самооборонівцям», які, зокрема, допомагали росії окупувати півострів та вчиняли воєнні злочини на території України.
Переваги ратифікації
Днями заступниця голови Офісу Президента Ірина Мудра поширила колонку, де описала п’ять головних переваг ратифікації Римського статуту з боку України. Серед них фігурують:
- Євроінтеграція України;
- Притягнення до відповідальності російських злочинців;
- Вплив України як держави-члена на МКС;
- Допомога жертвам російських злочинів;
- Захист українських військових.
Розгляньмо перераховані привілеї детальніше.
На думку аналітика КримSOS Євгенія Ярошенка, ратифікація Римського статуту дасть Україні можливість бути не лише об’єктом міжнародного кримінального правосуддя, а й суб’єктом. Окрім того, що Прокурор та судді МКС тепер зможуть обиратися і серед громадян України, Україна зможе передавати Прокурору МКС ситуацію на території будь-якої зі 125 держав-учасниць, в якій, ймовірно, були вчинені міжнародні злочини. Також Україна зможе пропонувати поправки до Римського статуту, зокрема, розширення переліку злочинів, над якими МКС може мати юрисдикцію (наприклад, екоцид, торгівля людьми, піратство), або скасування обмежень юрисдикції МКС щодо злочину агресії. Отже, ратифікація Статуту передусім наблизить Україну до Євроінтеграції.
Згідно зі статтею 8 Угоди про Асоціацію з ЄС наша держава зобов’язана ратифікувати Римський статут. До того ж усі 27 країн-членів ЄС ратифікували Римський статут.
«Фактично, ми будемо долучені до роботи ключового світового органу правосуддя та матимемо можливість впливати на пріоритизацію нашого питання в ньому», – підкреслила Ірина Мудра.
Таким чином, Україна отримує право брати участь в Асамблеї держав-членів МКС. Зокрема, вона може:
- виносити питання на її розгляд;
- голосувати за розподіл бюджету МКС;
- брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб, зокрема прокурора МКС;
- висувати свого кандидата на посаду судді;
- впливати на пріоритети МКС та розробку змін до Римського статуту.
Мудра зазначає, що повноцінна участь України у МКС значно спростить доступ українців до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих, а також підвищить шанси отримати компенсації для жертв міжнародних злочинів рф.
Варто зазначити, що окрім ефективного розслідування злочинів, які держава-агресор сьогодні скоює на території окупованого нею півострова, та притягнення винних до відповідальності за свої дії, ратифікація Римського статуту надає й інші переваги для Криму.
Зокрема це посилить міжнародний тиск на росію, приверне увагу міжнародної спільноти до порушень прав людини та інших злочинів, скоєних на цій території. Також це може посприяти посиленню санкцій проти рф та її громадян та правового захисту для жителів Криму, які постраждали від порушень прав людини. МКС може стати важливим інструментом для забезпечення справедливості для жертв цих порушень.
Євгеній Ярошенко пояснив, що ж буде відбуватись після ухвалення Радою законопроєкту про ратифікацію.
«Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України», для набуття чинності ратифікації ще необхідний підпис Президента України, підпис ратифікаційної грамоти Головою Верховної Ради України, передача ратифікаційної грамоти Генеральному Секретарю ООН та внесення змін до КК та КПК України у зв’язку з ратифікацією Римського Статуту. Відповідно до п. 1 ст. 126 Римського Статуту, він набуває чинності для держави після 60-го дня з дати здачі такою державою своєї ратифікаційної грамоти. Тобто, якщо Україна пройде ці національні процедури до кінця літа, то вона стане 125-ою державою-учасницею МКС з 1 листопада», – розповів він.
Нагадаємо, що КримSOS разом з іншими організаціями коаліції, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, підтримали ратифікацію Римського статуту. Про позицію правозахисних організацій читайте за посиланням.