Пройти два кордони та вирішити безліч проблем – що долають кримчани на шляху до вступу в українські виші на материковій Україні 

Юристи КримSOS зібрали  найбільш поширені проблеми, з якими стикаються майбутні абітурієнти.

Перетин двох КПВВ

Поки триває пандемія коронавірусу діють певні обмеження перетину адмінмежі з окупованим Кримом. Проте є певні послаблення для тих, хто їде вступати до вишів та для ще однієї людини, яка їх супроводжує. Їм не потрібно робити тестування, встановлювати додаток «Вдома» та проходити самоізоляцію. 

«Окупанти зняли вимогу однократності перетину адмінмежі та розширили перелік родичів, до яких можна їхати. Раніше не випускали до братів та сестер, дідусів чи бабусь», – зазначає Олексій, координатор Херсонського офісу КримSOS,   

Але 18-річних школярів без української ID-картки можуть не випустити з Криму прикордонники окупаційної влади. Якщо тільки на  частині України є близькі родичі – це може стати додатковим приводом для подорожі з точки зору окупантів.   

Поради юристів: візьміть запрошення з ВНЗ, цей документ дає право не проходити самоізоляцію та тестування.  

Без прописки 

Ситуація: підлітку 16 чи 17 років, він чи вона отримали ID-картку українського зразку, в ній прописка не зазначається. До ID видається додатковий документ на альбомний аркуш – «Витяг з демографічного реєстру». Саме цей документ вимагають в освітніх центрах як підтвердження проживання на окупованих територіях. 

«Ми україномовна родина й у Криму нам життя немає зараз. Тож вирішили, що молодша сестра має вчитись в українському виші. Проте в освітньому центрі нам сказали, що у неї має бути кримська прописка – тільки тоді зможемо вступити по спрощеній процедурі. Прописки у сестри немає, тож збираємо інші документи для підтвердження проживання на окупованій території», – розповідає кримчанка Наталя.   

 Юристи КримSOS розповідають, що у деяких кримчан без прописки можуть бути проблеми і в банках при відкритті рахунку, наприклад, для стипендії. 

«Старша сестра у Львові вже чотири роки як закінчила виш та диплом не забрала, аби її не виписали з гуртожитку», – ділиться Наталя. 

Порада від юристів: оформлення довідки ВПО дозволить отримувати всі послуги на рівні з місцевими мешканцями громади, в якій проживає людина. Якщо відсутня   відмітка про реєстрацію місця проживання в документах, то для оформлення довідки треба підготувати максимально можливий пакет документів, виданих до окупації. З ними потрібно звертатись до Управління соціального захисту населення.

Ідентифікаційний код платника податків 

Цей папірець 15 на 20 см реально ускладнює життя кримчанам, які його не мають. На «гарячу лінію» КримSOS звертаються люди з проблемами відсутності коду ІПН. У більшості випадків заявники не зверталися у податкову до 2014 року, хоча закон дає можливість оформити його від народження.

«За словами заявників, ІПН їхнім дітям у Криму зазвичай був не потрібен. На материковій частині Україні оригінал цього документу просять надавати в банках, а ксерокопію – додати до переліку документів для вступу», – зазначає Ольга Куришко, координаторка юридичного напрямку КримSOS.

Порада від юристів: кожен громадянин України зобов’язаний отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків. За дітей до 14 років документ отримує один із батьків. Але після 14 років – потрібно особисто звертатись. Для цього необхідно в податковій заповнити заяву Ф.№1ДР та надати копію паспорта громадянина України або свідоцтво про народження (для осіб до 14 років). Термін виготовлення для кримчан — 5 робочих днів. Послуга надається безкоштовно. 

На даний час при оформлені паспорта вперше можна одночасно замовити і виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Відсутність документів, які ідентифікують особу 

Аби підтвердити особу у державних органах або банку потрібно надати паспорт. Це може стати проблемою для тих молодих людей, хто є сиротами, або не мають підтримки з боку батьків в питанні отримання документів українського державного зразка. 

«Загалом, процедура встановлення особи досить проста, якщо до неї ретельно підготуватися. Але реальні труднощі виникають при перетині адмінмежі, бо незважаючи на те, що перетинати українську частину адмінмежі без супроводу батьків молоді люди можуть з 16 років, окупаційні органи вимагають присутності одного з батьків або “нотаріально посвідченої згоди” для пропуску неповнолітніх осіб», – розповідає Віктор, адвокат, юрист КримSOS.

Порада від юристів: з усіх освітніх питань можете звернутися на «урядову гарячу лінію»: 0-800-504-425 (пн-чт. з 9:00 до 18:00 та у пт. – з 09:00 до 17:00).  

Або на «гарячу лінію» КримSOS

Київ: (063) 077-16-19, (095) 031-53-97, (096) 684-88-47; Херсон: (095) 277-53-55; 

Можете також звертатись по Skype – krymsos_legal

Додатково радимо ознайомитись із процедурою спрощеного вступу до ВНЗ для абітурієнтів з окупованих територій.