Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

Консультація психолога

+3 8(050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

Про роботу чоловіка в Криму, затримання та провокації ФСБ: Катерина Єсипенко, дружина політв’язня Владислава Єсипенка, дала ексклюзивне інтерв’ю QirimInfo

17 / 05 / 2021

16 березня ФСБ РФ опублікувала заяву, згідно з якою Єсипенко був затриманий на трасі Сімферополь — Алушта. З ним також затримали Єлизавету Павленко. Після обшуку в квартирі жінки, її відпустили, а Владислава Єсипенка затримали за обвинуваченням у роботі на спецслужби України. 

Пізніше стало відомо, що Владислав Єсипенко – позаштатний кореспондент проекту Крим.Реалії (Радіо Свобода) і знаходився в Криму за завданням редакції.

За версією ФСБ, Єсипенко «здійснював фото і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей в Криму». Під час затримання в його автомобілі нібито знайшли гранату.

Служба зовнішньої розвідки України, у співпраці з якою ФСБ підозрює Єсипенка, заявила, що його затримання — це пропагандистська акція напередодні роковин окупації Криму.

6 квітня, під час засідання підконтрольного Росії Верховного суду Криму по справі Єсипенка, він заявив, що ФСБ тортурами вибивала з нього зізнання в шпигунстві.

Інформаційний центр QirimInfo поспілкувався із дружиною затриманого українця Катериною Єсипенко, яка розповіла нам, серед іншого, чим насправді займався її чоловік в Криму, що їх пов’язує з окупованим півостровом, і як ФСБ намагалася виманити її в Крим.

Катерина та Владислав Єсипенки
(фото: Facebook: Екатерина Есипенко)

– Катерино, скажіть, будь ласка, Ваш чоловік служив коли-небудь у розвідці?

– Ні, абсолютно! Це вигадка, вона потрібна для того щоб показати діяльність (спецслужб РФ – ред.). Влад служив ще в Радянському Союзі в групі радянських військ у Німеччині, якщо я не помиляюся. Роки служби – 1988-1989.

– З якою метою Владислав поїхав до Криму?

– Влад поїхав до Криму 23 лютого за редакційним завданням Крим.Реалії. Зазвичай це були тривалі відрядження на 2-3 тижні.

– Як давно Владислав працює з Крим.Реалії і як часто відвідував Крим за завданням редакції?

– З Крим.Реалії він працює десь 4 роки, з 2017 року. Їздив тоді, коли було редакційне завдання. Їздив десь раз в два місяці. Плюс-мінус. Не було якогось конкретного графіка.

– Ви уродженці Криму?

– Ні. Я і Владислав народилися в Кривому Розі, Дніпропетровської області. І в Крим ми переїхали на початку 2013 року. Ми хотіли, це було нашою мрією. Ми хотіли кращих, комфортних умов для нашої майбутньої дитини, для сім’ї. Ми свою мрію здійснили.

– Владислава затримали з кримською активісткою Єлизаветою Павленко. Вона йому допомагала робити матеріал?

– Влад 9 березня… у нього було редакційне завдання знімати акцію покладання квітів до пам’ятника Т. Г. Шевченка. На цю акцію прийшли українські активісти, в тому числі і Єлизавета Павленко. І він у неї теж брав інтерв’ю. А на наступний день вони разом їздили до архієпископа Климента в Сімферополь. І на зворотньому шляху їх затримали. Щодо деталей затримання мені відомо лише те, що було викладено у відкритий доступ ФСБ. Це коли Влада схопили, витягли з машини, хоча він не чинив опору. І на той момент машина виявилася в повному доступі співробітників ФСБ, коли в неї можна було підкласти все, що завгодно. Що ФСБ і зробили: вони підкинули гранату або муляж, або предмет, який схожий на гранату. І пізніше ми від Влада дізналися, що у нього кілька разів насильно відбирали біологічний матеріал – слину. Очевидно для того, щоб згодом нанести цю слину на гранату і підтвердити цим «фактом» сфабриковані звинувачення проти Влада.

Владислав Єсипенко
(фото з архіву родини Єсипенків)

Чи Вам відомо, у зборі якої саме інформації звинувачують Вашого чоловіка?

– Влад їздив до Криму за редакційними завданнями Крим.Реалії. В основному нього була соціальна тематика. Він показував життя людей в Криму на окупованих територіях. Це була стандартна журналістська діяльність, ускладнена лише тим, що це була робота на окупованій території. Його затримали за ст. 223-1 ч.1 – незаконне виготовлення вибухових речовин. Щодо інформації, яку він нібито збирав в інтересах спецслужб … ну, вибачте, ті тваринні і нелюдські тортури, які співробітники ФСБ застосовують до людини … можна зізнатися в чому завгодно. Звичайно ж це була самообмова.

– Чи українська влада підтримує з Вами контакт щодо питання затримання і звільнення Владислава?

– Із сестрою і братом Влада ми займаємося цим питанням, ми звертаємося до органів влади, але отримуємо від них лише стандартні відповіді, за якими нам не зрозуміло, що будуть робити органи влади для звільнення Владислава.

– Хто зараз захищає Владислава в суді?

– Адвокати якимось дивом увійшли до справи. Їм вдалося зробити відведення адвокату за призначенням Синєглазовій, на яку, до речі, направлена ​​скарга в адвокатську палату Криму, оскільки Влад їй говорив, що гранату підкинули, про те, що до нього застосовують тортури. Вона це проігнорувала і не вжила жодних заходів. Також в ході допиту у слідчого під протокол Влад сказав про тортури. І зараз слідчий Власов зобов’язаний виділити матеріал і направити його до військово-слідчого відділу. І на суді 6-го квітня Влад також заявив про те, що якщо він відмовиться в майбутньому від адвоката за угодою, то це буде відмова з примусу. Я вважаю, що він дуже вчасно і правильно це зробив, оскільки ця заява хоч якось його страхує. На даний момент захистом займаються три адвокати – Олексій Ладин, Тарас Омельченко і Еміль Курбедінов.

– Чи є у адвокатів можливість бачитися із Владиславом?

– Суд 6 квітня став переломним моментом в нашій ситуації, коли ми не знали, де Влад знаходиться, в якому стані. Співробітники ФСБ приховували всю інформацію, яка стосується Владислава. І ось, 6-го квітня адвокатам вдалося потрапити на суд, куди привезли Влада. Після цієї дати у адвокатів з’явилася можливість бачитися з Владиславом.

— Чи спілкувалися Ви особисто з Владиславом після його затримання?

— Йому дозволили два рази до мене зателефонувати, але не по «доброті душевній», а переслідуючи свої цілі виманити мене з дитиною в Крим. Це звичайний хід ФСБ, коли виманюють і заарештовують родичів політв’язнів, щоб потім чинити тиск і змушувати зізнатися в тому, чого вони не робили, аби їхніх родичів не чіпали. Тут зізнаєшся і в шпигунстві, і в тому, що ти Папа Римський. Тому зараз у нас зв’язок тільки через адвокатів. Він дзвонив і говорив, що слідчий Власов дозволив вам з дитиною приїхати, дозволив побачення зі мною. Чому б, мовляв, не використати можливість? Я розцінила це дивним закликом, небезпечним. Я знаю свого чоловіка. І по інтонації, і по тому, в якому тоні він це говорив я відчула і зрозуміла це (небезпеку приїзду в Крим — ред.).

Що ви особисто відчуваєте з приводу всієї цієї ситуації?

– Я думаю, що люди, які працюють в ФСБ і займаються знущаннями над іншими людьми, вони самі по собі не від «великої радості» це роблять. Це ще більш нещасні люди, ніж політв’язні.

Тому тут немає … тут немає образи. Я думаю, що розплата за ці дії до них (російських силовиків – ред.) прийде в майбутньому.

Нагадаємо, коаліція українських громадських організацій, до якої входить і КримSOS, випустила звернення, в якому рішуче засуджує затримання громадянина України російськими силовиками в Криму.

Владислава Єсипенка із неволі, серед інших, чекає його 6-річна донька.

(фото з архіву родини Єсипенків)

Поділитись

Вибір редакції

Ще Статті