Правозахисники назвали 2015-ий роком втрачених можливостей

Сьогодні на прес-конференції в Києві правозахисники та активісти підвели підсумки державної політики України щодо Криму. Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник назвала минулий рік роком втрачених можливостей і зазначила, що влада розглядає Крим тільки як територію, не беручи до уваги звичайних кримчан.

«Багато рішень нашої влади не були спрямовані на захист кримчан. Є тенденція в 2015 році, що законодавча і виконавча влада сформувала підхід до Криму з погляду території, але не з точки зору людей», — заявила Скрипник.

За її словами, більшість рішень прийнятих Кабінетом міністрів, були спрямовані на обмеження прав і свобод людей. Зокрема, правозахисниця розкритикувала постанову №1035, яка обмежує перелік товарів, які можна ввозити і вивозити з Криму. Також Скрипник згадала про блокаду Криму. За її словами, прокуратурою Херсонської області зафіксовано 139 звернень громадян України про кримінальні правопорушення, які були скоєні учасниками блокади.

Адвокат і експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський розповів про постанову НБУ №699, який зробив громадян України з кримською реєстрацією нерезидентами, і про судові процеси, супутні цьому рішенню. В цілому він вважає, що на боротьбу з дискримінаційною законодавчою практикою на материковій частині України сил витрачається більше, ніж на захист прав людини в Криму.

«Ми змушені використовувати багато сил, щоб виправляти становище кримчан в Україні, замість того, щоб боротися за права людини в Криму… 70-80% свого часу свого часу і сил ми витрачаємо на те, щоб довести державним органам України, що вони не праві, замість того, щоб показувати те, що робить Російська Федерація в Криму», — зазначив адвокат.

Про проблеми освіти розповів член правління Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український Дім» Андрій Щекун. За його словами, жоден кримський вуз не відновив свою роботу на материку, як це було зроблено з університетами з Донбасу. Також в 2015 році не були реалізовані програми дистанційної освіти, які дали б можливість жителям Криму отримувати українську освіту. У бюджеті на 2016 рік на ці цілі виділено 10 млн гривень, але невідомо, чи затвердить цю суму Міністерство фінансів. У підсумку на сьогоднішній день діти в Криму продовжують перебувати в освітньому полі РФ.

«Сьогодні 9-15 тисяч кримчан, дітей та студентів, що щорічно вступають у вузи, не мають можливості реалізації свого майбутнього в Україні… Наше завдання — боротися за майбутнє цих дітей і піднімати це питання на національний рівень», — заявив Щекун.