Порушення прав людини в Криму. Листопад 2015

Переслідування активістів спрямовані в першу чергу на проукраїнських активістів, або тих, хто асоціюється з ними. Такі, в основному, носять характер обшуків і допитів. У листопаді 2015 ці незаконні заходи були спрямовані на родичів і активістів, що підтримують громадянську блокаду Криму.

Стосовно політичних ув’язнених, підозрюваним у справі 26 лютого і прихильників Хізб-ут Тахрір продовжили запобіжний захід — арешт, а також Верховний суд РФ визнав законними і залишив у силі вироки Олегу Сенцову і Олександру Кольченко. Друга тенденція — це погіршення рівня життя і нездатність де факто «влади» Криму підтримувати забезпечення півострова. Так, опалювальний сезон розпочався із запізненням, і впродовж місяця опалення періодично відключалася. Підрив ЛЕП в Херсонській області спричинив відсутність електрики в населених пунктах, у тому числі в закладах охорони здоров’я та освіти, при нездатності місцевої влади забезпечити тимчасове автономне постачання електроенергії.

Євгенія Андреюк, КримSOS, заступник координатора; магістр у галузі гуманітарного права і прав людини.

Переслідування / залякування активістів

У Криму відбуваються масові обшуки у журналістів і організаторів громадянської блокади

2 листопада. Російські силовики почали обшуки в будинках співробітників кримського телеканалу ATR Ельзари Іслямової, журналістки Лілі Буджурової, а також у родичів гендиректора ATR і співорганізатора громадянської блокади Криму Ленура Іслямова. На пропозицію спочатку почекати адвоката, а потім почати обшук, відповіли відмовою. Адвоката до обшуку не допустили. Обшуки пов’язують з організацією громадської блокади Криму.

У Криму затримали студентів, які псували зображення Путіна

18 листопада. В окупованому Криму правоохоронці затримали двох студентів, які псували білборди із зображенням президента РФ Володимира Путіна. «Голова» Криму Сергій Аксьонов впевнений, що молоді люди діяли за чиїмось дорученням. Правоохоронні органи вже ведуть пошук замовників таких дій.

На адмінкордоні з Кримом сім годин протримали кримськотатарського активіста

25 листопада. Активіст Українського культурного центру Вельдар Шукурджіев був затриманий вночі російськими прикордонниками на адміністративному кордоні з окупованим Кримом. Шукурджіеву хотіли вручити заборону на в’їзд до Криму до 2030 року, але, протримавши сім годин, все ж відпустили додому.

У Криму на допит викликали сина голови фонду «Крим»

26 листопада. У Криму сина голови фонду «Крим» Різу Шевкіева викликали на допит представники російських правоохоронців. За словами Шевкіева, допит пов’язаний з проведенням акції з блокади Криму на території материкової України. Пізніше у цій же справі викликали і дружину лідера кримських татар Мустафи Джемілєва Сафінар.

У будинок батьків Ескендера Барієва навідалися співробітники ФСБ

26 листопада. Член Меджлісу Ескендер Барієв повідомив, що співробітники ФСБ прийшли в будинок його батьків, де шукали самого активіста. Сестер Барієва згодом викликали на допит. Візит пов’язаний нібито з вибухами опор електропередач в Херсонській області.

У голів регіональних меджлісів в Криму відбуваються обшуки

30 листопада. В окупованому Криму співробітники російського ФСБ проводять обшуки у голови кіровського і замголови радянського регіональних меджлісів кримських татар. Обшуки пов’язані з відкритою кримінальною справою відносно підриву електроопор в Херсонській області.

Політичні в’язні

Фігуранту справи «26 лютого» продовжили арешт

3 листопада. «Київський районний суд» Сімферополя 3 листопада продовжив арешт Мустафі Дегерменджі, обвинуваченому у справі «26 лютого». Дегерменджі буде перебувати під арештом до 19 листопада 2015 року.

У Криму підозрюваним у справі «Хізб ут-Тахрір» продовжили арешт

11 листопада. У вівторок, 10 листопада «Ленінський районний суд» Севастополя продовжив арешт підозрюваних у справі «Хізб ут-Тахрір». Рустем Вахітов, Руслан Зейтуллаев, Нурі Прийомов і Ферат Сайфуллаев будуть перебувати під арештом ще мінімум два місяці. Підозрювані обвинувачуються в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії.

Кримського політв’язня Костенко знайшли в Кіровській області Росії

12 листопада. Зниклого в початку жовтня євромайданівця Олександр Костенко знаходиться у Кірово—Чепецьку (Кіровська область Росії), у виправній колонії №5. За словами адвоката Костенко Дмитра Сотникова, за неофіційною інформацією співробітників СІЗО, його повинні були етапувати. З тих пір точне його місцезнаходження було невідоме.

Фігурантам «справи 26 лютого» продовжили арешт

17 листопада. Київський районний суд Сімферополя продовжив до 19 лютого наступного року термін утримання під вартою кримськотатарським активістам Алі Асанову і Мустафі Дегермеджі. Продовження терміну утримання під вартою в суді пояснили побоюваннями, що фігуранти «можуть сховатися і чинити тиск на свідків».

До Кольченко не пустили адвоката

20 листопада. Адвоката Світлану Сидоркіну не пустили до її підзахисного Олександра Кольченка. «Мені не вдалося вчора потрапити до Саші. Офіційне пояснення, чому я не змогла потрапити в СІЗО — не було вільних кабінетів», — повідомила адвокат.

Справу Афанасьєва відмовилися переглядати в російському суді

20 листопада. Верховний суд Російської Федерації відмовив у розгляді касаційної скарги, поданої адвокатом кримського політв’язня Геннадія Афанасьєва. Адвокат Олександр Попков хотів повного перегляду справи Афанасьєва.

Верховний суд РФ визнав вироки Сенцово і Кольченко законними

24 листопада. Верховний суд Російської Федерації визнав законним і залишив у силі рішення Північно—Кавказького суду на вирок українському режисерові Олегу Сенцову і активісту Олександру Кольченко. Російська влада звинуватила кримчан Олега Сенцова та Олександра Кольченко у причетності до терактів у Криму. Сенцова засудили на 20 років, Кольченко — на 10 років у колонії суворого режиму.

Фігурантам у справі «26 лютого» відмовили у зміні запобіжного заходу

30 листопада. «Верховний суд» Криму залишив у силі рішення «Київського районного суду» Сімферополя про продовження утримання під вартою фігурантам справи «26 лютого» Мустафі Дегерменджі і Алі Асанову до 19 лютого 2016 року, а також заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозі до до 29 січня 2016 року. Адвокати підозрюваних просили випустити підзахисних під заставу або змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Право на гідний рівень життя

Кримчани скаржаться на холодні батареї

17 листопада. Більше двохсот кримчан з початку опалювального сезону поскаржилися в автономну некомерційну організацію «ЖКГ Контроль Республіки Крим» на незадовільний рівень опалювання. «Незважаючи на те, що влада рапортує про 100 відсотковий старт опалювального сезону, до нас продовжують надходити скарги щодо неналежної якості опалення», — розповів директор організації Анатолій Петров.

У Севастополі виходять з ладу трансформаторні підстанції

25 листопада. Станом на ранок в Севастополі було зафіксовано більше 50 аварій на електромережах. Як повідомив заступник комерційного директора ПАТ «Севастопольенерго» Руслан Борячкін, аварії пов’язані з лавиноподібним набором навантаження з боку населення під час подачі електроенергії в мікрорайони за графіком.

У Сімферополі закрили 13 великих підприємств

25 листопада. У зв’язку з надзвичайною ситуацією в електроенергетиці адміністрація Сімферополя ухвалила рішення про припинення роботи найбільших підприємств міста. Зупинені заводи «Пневматика», Симферопольсельмаш, фірма «СЕЛМА», Кримтролейбус, «Діоніс», пивобезалкогольний комбінат «Крим», Сімферопольське виробниче об’єднання «Кримпласт», завод «Фіолент», Сімферопольський електротехнічний завод, Машинобудівний завод «Прогрес», «Зоря» , Сімферопольський ремонтно-механічний завод.

У Сімферополі відключили опалення

26 листопада. В окупованому Сімферополі тимчасово зупинили роботу котелень. За інформацією «Кримтеплокомуненерго», це пов’язано зі значним потеплінням: «У ході роботи оперативного штабу з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій представники тепловиків повідомили про недоцільність при температурі повітря до +19 градусів продовжувати подачу теплоносія».

У Криму від енергопостачання відключено 50 тисяч будинків

26 листопада. Станом на 26 листопада, в Криму від енергопостачання відключені 670 населених пунктів, знеструмлені 49 тис. 970 будинків. У Щолкіне, Ялті, Алупці та смт. Гаспра розгорнуті містечка життєзабезпечення.

Переслідування кримських татар

У кримських мечетях проводять «профілактику екстремізму»

9 листопада. На початку листопада окупаційна влада Червоногвардійського району Криму провела зустріч в будівлі мечеті релігійної організації мусульман «Джангара» з метою профілактики проявів екстремізму. Під час зустрічі говорили про основи російського законодавства у сфері протидії екстремістської діяльності і тероризму, актуалізовані питання профілактики екстремізму і тероризму на території Красногвардійського району.

Кримчан змушують всенародно засуджувати Меджліс

10 листопада. Російська влада в Криму намагається організувати всенародний осуд Меджіса кримськотатарського народу. «Під приводом дозволу земельної проблеми чиновники окупаційної влади намагаються забезпечити масовку на зборах, на яких пропонують проголосувати за резолюцію, яка засуджує Меджліс кримськотатарського народу. Тиждень тому таке сталося і в Бахчисарайському районі, зібралося близько 80 людей», — повідомив координатор Комітету із захисту прав кримських татар Ескендер Барієв.

У Криму пограбували мечеть

19 листопада. Під Судаком, в мікрорайоні компактного проживання кримських татар вкрали грошові пожертвування з мечеті. Зловмисники забрали пожертви парафіян за останні три тижні разом з ящиком, в якому вони зберігалися.

Свобода слова

У Криму хочуть покарати журналістку, яка розкритикувала владу

9 листопада. Головного редактора сайту «ForPost» Катерину Бубнову хочуть покарати за опубліковану статтю «Всеросійський будинок престарілих — ось правда про інноваційне майбутнє Севастополя». На думку губернатора Севастополя Сергія Меняйло, дана стаття є образливою: «ображає не тільки севастопольців, але і літніх людей, що дали нам дорогу в життя».

Право на власність

У Криму у львівського бізнесмена забрали ділянку

9 листопада. Російська адміністрація Ялти відмовила львівському бізнесмену Олегу Геншафт в оренді земельної ділянки в Алупці площею 0,5 га, який був наданий підприємцю дев’ять років тому для будівництва багатоквартирного будинку. Рішення відмовити «Алупці Резорт» пов’язують з невідповідністю місця розташування земельної ділянки містобудівної документації населеного пункту.

Право на охорону здоров’я

У Криму стали скаржитися на роботу лікарів в 10 разів частіше

3 листопада. Російський міністр охорони здоров’я Криму Олександр Голенко в інтерв’ю Російській Газеті повідомив, що кількість скарг від кримчан на роботу місцевих лікарів виросло десятикратно. «В середньому міністерство розглядає 50 звернень на день. У порівнянні з минулими роками кількість скарг збільшилася в 10 разів», — сказав Голенко.