Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

 

Консультація психолога

+3 8 (050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

psiholog@krymsos.com

Майбутнє кримської освіти: Росія намагається обійти санкції

7 / 12 / 2015

Після анексії Криму освітня сфера півострова зазнала чимало змін, проте в цілому вони зводяться до двох ключових рішень — створення Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського та Севастопольського державного університету.

Спочатку федеральна влада Росії заявляла, що ці два вищі навчальні заклади зможуть «підняти на новий рівень підготовку кадрів у Криму». На відповідні цілі КФУ, наприклад, було обіцяно бюджетне фінансування на 5 років у розмірі 32 млрд рублів.

На практиці така ініціатива супроводжувалася жорстким і беззаперечним  переформатуванням вищих навчальних закладів півострова. Яскравим прикладом слугує скандал навколо Медичного університету імені С.І. Георгіївського, керівництво якого до останнього пручалося приєднанню до нового федерального вишу. У підсумку з навчального закладу у виші материкової України перевелося близько 500 студентів, а його ректора Анатолія Бабаніна звільнили.

Логіка створення КФУ і СГУ полягала не лише в показовій інтеграції освітньої сфери Криму в загальноросійську. За задумом, нові університети повинні були стати місцем, де в першу чергу захочуть навчатися кримські абітурієнти. Так, заступник міністра освіти і науки РФ Олександр Повалко заявляв, що у федеральному університеті навчатимуться близько 25 тис. студентів.

Однак введені Євросоюзом і США санкції поставили під питання котирування майбутніх кримських дипломів, викликавши тим самим масу сумнівів у місцевих абітурієнтів та їх батьків.

«З одного боку, якщо плануєш жити в Росії чи Криму, то боятися нічого. А якщо є бажання виїхати на роботу в Європу, то, можливо, буде те ж саме, що з кримськими закордонними паспортами: наш диплом не визнаватимуть», – розповідає одному з російських видань студентка колишнього Таврійського національного університету.

На цей випадок Міністерство освіти РФ вже другий рік поспіль виділяє для кримчан від 16 до 18 тисяч бюджетних місць у російських вишах. Разом з тим, у риториці профільних чиновників не звучить ще один варіант «легалізації» навчального процесу для студентів Криму. А саме — відкриття на півострові нових філій російських вишів.

Філія проти місцевого вишу

На перший погляд такий підхід пояснюється тим, що російські філії працювали в Криму задовго до анексії. Так, серед основних можна відзначити Севастопольський інститут економіки і права, який є філією московської Академії праці і соціальних відносин, філія Новоросійської Морської держакадемії імені Ушакова, філія Московського державного університету імені Ломоносова, а також філія Саратовського соціально-економічного університету в Севастополі.

Про відкриття своїх філій або про такий намір заявляли найчастіше керівники самих вишів. Таким чином торік на основі філії харківської академії Ярослава Мудрого була відкрита  Сімферопольська філія Російського державного університету правосуддя. Також в Сімферополі була відкрита філія Краснодарського університету МВС Росії. До слова, факультет цього вишу планують запустити і в Євпаторії. Також на рівні планів залишилася ініціатива Всеросійського державного університету кінематографії почати роботу в Криму.

У нинішньому році російські виші намагалися не афішувати свої плани з приводу відкриття філіалів на півострові. Більше того, Федеральна служба з нагляду у сфері освіти РФ в ході вступної кампанії позбавила ліцензій 17 філіалів російських вишів.

За словами голови Центру громадянської освіти «Альменда» Валентини Потапової, інформація про те, що в Криму присутня велика кількість вишів з Росії, автоматично означатиме провал політики щодо створення Кримського федерального університету. Крім того, вона зазначає, що між місцевими вишами та філіалами російських вишів неминуче назріває конфлікт через студентів.

«Коли діти та їхні батьки розібралися, що вони отримують недійсні дипломи, їм стало вигідніше вчитися у філії, залишаючись вдома, і на виході отримати диплом, який буде визнаватися скрізь, у тому числі і в Україні. Однак природно, що ректору федерального університету це невигідно, так як йому потрібно залишитися монополістом і освоювати виділені на його університет гроші», – пояснює експерт.

 

Зайти по-тихому

З тим, куди вступати, кримський школяр міг визначитися з допомогою довідника «Абітурієнт Криму 2015». У ньому зібрана вся інформація про присутні на півострові виші. Саме з нього можна дізнатися, що філії російських університетів представлені в Криму більш ніж в достатній кількості. Наприклад, Бєлгородський державний технологічний університет пропонує кримчанам «заочне навчання із застосуванням дистанційних технологій».

За схожою «схемою» працює Московський фізико-технічний інститут, пропонуючи абітурієнтам подавати документи виїзній приймальній комісії в Севастополі або поштою. До слова, нещодавно міністр освіти України Сергій Квіт заявив про намір закрити київський філіал МФТІ в Києві, назвавши офіційною причиною такого рішення «відтік мізків» з України.

Отримати дипломи «державного зразка» також пропонує Курський Регіональний Фінансово-Економічний інститут з представництвом в Сімферополі. Там само відкрито представництво Тульського інституту законознавства та управління Всеросійської поліцейської асоціації. У Керчі відкрито філію Російського державного гуманітарного університету. У вищезгаданому довіднику зібрано ще безліч таких прикладів.

Голова Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун пояснює таку активність російських вишів в Криму бажанням уникнути санкцій. «Таким чином Росія сподівається обійти санкції і визнання кримських дипломів недійсними. Сьогодні студенту знайти роботу з кримським дипломом на руках поза Кримом практично нереально», – розповідає експерт.

За його словами, також є інформація, що керівництво російських вишів намагається домовитися з кримськими про те, аби на базі університетів півострова студентам видавалися дипломи вишів Росії. Поки що цю інформацію перевіряє група громадських активістів.

Такої ж думки дотримується аналітик «Альменди» Олег Охредько. «Дипломи, які видають кримські виші, навіть зовні відрізняються від російських. Наприклад, минулого року жоден випускник Севастопольської морської академії не був працевлаштований — російські судновласники відмовлялися брати їх на роботу. Кримчани просто побачили, що місцеві дипломи не дають можливості працевлаштуватися. Саме це пояснює таку активність на півострові філій російських вишів», – резюмує Охредько.

Поділитись

Вибір редакції

Ще Статті