Ліквідація мусульманської громади «Алушта»: як рф знищує свободу віросповідання в Криму  

Громада, яка понад 25 років була духовним домом для багатьох кримських татар, була ліквідована рішенням окупаційної влади. У жовтні 2024 року в  Криму сталося те, чого з острахом очікували правозахисники, зважаючи на тривалий системний тиск на громаду: «Верховний суд» Криму за позовом окупаційного Мін’юсту ухвалив рішення про ліквідацію мусульманської громади «Алушта». У своєму позові окупанти заявляють про нібито неодноразові та грубі порушення мусульманською громадою російського законодавства. Та чи можуть висунуті обвинувачення справді бути підставою для ліквідації релігійної громади – про це детально розповідаємо у статті КримSOS.  

Для ліквідації незалежної мусульманської громади «Алушта» окупанти посилалися на російське законодавство, що вже само собою є порушенням норм міжнародного права. Окрім того, часто норми російського законодавства формуються з метою легітимізації репресій, створюючи юридичні підстави для переслідування окремих груп чи громад, які не підпорядковуються державній політиці. Зокрема, це проявляється і у випадках з релігійними громадами, де закони дозволяють придушувати незалежні організації під приводом порушення формальних норм. Розмиті формулювання, як от “екстремістська  діяльність”, дозволяють довільно трактувати дії будь-якої організації. Також існує складність відповідати законним вимогам, адже величезна кількість бюрократичних вимог (перереєстрація, звіти, перевірки) фактично унеможливлює їх виконання, тоді як незначні порушення є підставою для штрафів чи ліквідації. Таке законодавче підґрунтя створює ідеальні умови для вибіркового правосуддя. 

Отже, застосування наступних норм російського законодавства до випадків, які не несли жодної загрози, призвели до ліквідації мусульманської громади “Алушта”:   

• Поширення матеріалів релігійною організацією без зазначення свого офіційного повного найменування (ч. 3 ст. 5.26 Кодексу про адміністративні правопорушення рф). Навесні 2021 року після перевірки мечеті «Юхари-Джамі» російські силовики для перевірки на наявність екстремістської літератури вилучили непромарковані книги. Так, три книги на тему сім’ї і бізнесу в ісламі стали причиною того, що “суд” оштрафував громаду «Алушта» на 30 тисяч рублів. Зазначимо, що ці книги не є забороненими та є у вільному продажу.  
• Здійснення релігійної діяльності з порушенням релігійного законодавства (ч. 4 ст. 5.26 КпАП рф). У червні 2021 року окупаційний суд оштрафував імама громади «Алушта» Юсуфа Аширова за цією статтею тому, що він нібито здійснював місіонерську діяльність у приміщенні мечеті «Юхари-Джамі», на користування якою не мав права. Окупанти передали мечеть «Юхари-Джамі» у безкоштовне користування підконтрольному їм Духовному управлінню мусульман Криму. У “суді” на користь Аширова дали свідчення 6 осіб про те, що він не займався місіонерською діяльністю, оскільки в нього немає свого вчення, відмінного від того, яке сповідують кримські татари. Однак жодні доводи захисту не були враховані окупаційним судом. 
• Несвоєчасне виконання розпорядження контролюючого органу (ч. 1 ст. 19.5 КпАП рф). Наприкінці 2020 року Управління Міністерства юстиції рф в окупованому Криму двічі направило громаді «Алушта» попередження про необхідність надати документи, які підтверджують законність перебування у мечеті «Юхари-Джамі», або документи про зміну адреси місцеперебування. Однак такі відомості не були надані у встановлений термін з об’єктивних на те причин. Представники громади неодноразово заявляли про неможливість проведення загальних зборів, які були необхідні для розв’язання питання про зміну адреси, через обмеження, встановлені окупаційною владою у зв’язку з пандемією COVID-19. Також була проігнорована заява про необхідність залучення перекладача, а подальша неявка на оформлення протоколу була розцінена як ухилення, хоча фактично це могло бути частиною складнощів, створених самою окупаційною владою. Як зазначено у рішенні «Верховного суду» Криму, за ненадання відомостей у встановлений термін на громаду «Алушта» був складений адміністративний протокол. Відповідно до п. 9 ст. 8 Федерального закону «Про свободу совісті та про релігійні об’єднання», неодноразове ненадання релігійною організацією оновлених даних є підставою для звернення контролюючого органу до суду з вимогою припинити діяльність такої організації.  
• Зберігання екстремістських матеріалів (ст. 20.29 КпАП рф). Під час обшуків у членів громади 23 листопада 2023 року співробітники Центру протидії екстремізму виявили книги, які включені у Федеральний перелік екстремістських матеріалів та нібито становлять загрозу. Йдеться про два томи видання «Історичні долі кримських татар» та ще дві книги, які є у вільному книжковому обігу. Після цього окупаційний суд оштрафував громаду «Алушта» на 100 тисяч рублів.  
• Демонстрація екстремістської символіки (ч. 1 ст. 20.3 КпАП рф). У травні 2020 року окупаційний суд оштрафував на тисячу рублів тодішнього голову мусульманської громади «Алушта» Руслана Емірвалієва за публікацію у соцмережі зображення із написом «Немає Божества, окрім Всевишнього Аллаха, Мухаммад — посланник Аллаха», яку окупанти розцінили як демонстрацію символіки «Хізб ут-Тахрір». У листопаді 2023 року за схоже «правопорушення» окупаційний суд заарештував на 10 діб члена громади Вілена Усеїнова. Тоді ж інший член громади – Зінур Аппазов – був заарештований на 5 діб за відеоролик із прапором Конгресу народів Ічкерії та Дагестану.  
• Перебування серед засновників та членів мусульманської громади «Алушта» особи, в діях якої “суд” встановив ознаки екстремістської діяльності (пп. 4 п. 1.2 ст. 15 Федерального закону «Про некомерційні організації», п. 3 ст. 9 Федерального закону «Про свободу совісті та про релігійні об’єднання»). «Верховний суд» Криму також посилається на те, що колишній імам Руслан Емірвалієв та члени громади Вілен Усеїнов та Зінур Аппазов  були притягнені до адміністративної відповідальності за статтею про демонстрацію екстремістської символіки, а також раніше голова Ленур Халілов та член ревізійної громади Руслан Месутов були засуджені до 18 років позбавлення волі за нібито організацію діяльності «Хізб ут-Тахрір». Нагадаємо, що “Хізб ут-Тахрір” легально діє на території України та міг вести свою діяльність в Криму до окупації, організація діє у більшості країн  Європи, однак в рф з 2003 року визнана екстремістською. Жодних доказів до вчинення терактів 117 осіб, які зазнали переслідувань в Криму за нібито причетність до “Хізб ут-Тахрір”, немає. 

«Верховний суд» Криму дійшов висновку, що вищезазначені «правопорушення» є неодноразовими та грубими, що є підставою для ліквідації мусульманської громади «Алушта» відповідно до ст. 44 Федерального закону «Про громадські об’єднання» та ч. 2 ст. 14 Федерального закону «Про свободу совісті та про релігійні об’єднання».  Однак абсурдність звинувачень, відверте ігнорування «свідчень» захисту в процесі так званого «суду» свідчать про цілеспрямовану репресивну політику окупаційної влади в Криму. Водночас норми міжнародного гуманітарного права зобов’язують державу-окупанта дотримуватися законів, які діяли на території до її окупації. Зокрема, стаття 43 Положення про закони і звичаї війни на суходолі до IV Гаазької конвенції зобов’язує державу-окупанта забезпечити громадський порядок і безпеку на окупованій території, «дотримуючись чинних у країні законів, за виключенням, коли це абсолютно неможливо». Стаття 64 IV Женевської конвенції додає, що окупаційна держава не має права поширювати своє кримінальне законодавство на окуповану територію, окрім випадків, коли це необхідно для виконання її міжнародних зобов’язань, підтримання порядку або безпеки.   

З цього випливає те, що росія, як окупаційна держава, зобов’язана забезпечувати релігійне життя відповідно до українського законодавства, яке діяло до окупації. Натомість російська влада впроваджує своє законодавство для придушення незалежних релігійних громад, таких як мусульманська громада «Алушта». Це прямо порушує норми міжнародного права, оскільки такі дії спрямовані не на забезпечення порядку, а на забезпечення тотального контролю над релігійним життям півострова.  Юрист Рустем Кямілев, який захищав інтереси громади «Алушта» у «суді», вважає, що переслідування громади викликане тим, що вона не підпорядковується підконтрольному окупантам Духовному управлінню мусульман Криму, а адміністративні правопорушення є лише формальною підставою для ліквідації.  

Таким чином, ліквідація мусульманської громади «Алушта» – це не тільки порушення норм міжнародного гуманітарного права, а й свідоме втручання рф у свободу віросповідання в окупованому Криму. Цей випадок яскраво демонструє прагнення окупантів контролювати всі релігійні організації та унеможливити діяльність тих, які залишаються незалежними. 

До окупації півострова у 2014 році мусульманська громада «Алушта» діяла без будь-яких зауважень з боку української влади. З моменту свого створення у 1995 році громада автономно проводила релігійну діяльність у мечеті Юк’ари-Джамі в Алушті. Протягом близько 15 років ця мечеть перебувала у безкоштовному користуванні громади, її діяльність не викликала жодних конфліктів чи юридичних претензій.  

Однак після окупації півострова російська влада почала змінювати підхід до релігійного життя, зокрема, вирішила передати громаду «Алушта» під контроль підпорядкованого окупантам Духовного управління мусульман Криму. Відносини між громадою та цим органом завжди були складними: муфтіят намагався нав’язати свої порядки, призначати імамів і уніфікувати релігійне життя, тоді як громада прагнула зберегти свою незалежність. Ситуація ускладнилася через тісну співпрацю муфтіяту з російськими спецслужбами, що фактично позбавило громаду свободи дій і стало приводом для подальших переслідувань. Крім того, після окупації Криму мусульманську громаду «Алушта» було перереєстровано відповідно до російського законодавства. Кримські правозахисники кажуть, що сумнівів у тому, що громада діяла легально, немає, що підтверджує також факт перереєстрації. Надумані правопорушення  є лише  формальною підставою для ліквідації «Алушти». 

З 2019 року росія розпочала низку кримінальних переслідувань проти членів релігійної громади “Алушта”. У червні 2019 року відбулася перша хвиля обшуків, внаслідок якої було затримано 2 кримських татар – Руслана Месутова та голову громади Ленура Халілова. Їх було засуджено до 18 років позбавлення волі за нібито «причетність до діяльності організації Хізб ут-Тахрір». 

Випадок із громадою «Алушта» — лише частина ширшої картини. Після окупації Криму рф систематично нищить релігійні громади, які не підпорядковуються її контролю. Заборона діяльності та визнання екстремістською організацією «Свідків Єгови», знищення та захоплення храмів Української Православної Церкви, арешти релігійних діячів – усе це демонструє цілеспрямовану політику.  

Для авторитарних режимів, таких як російський, контроль над релігійними громадами є критично важливим, адже релігійні осередки можуть бути місцем громадської активності та джерелом морального авторитету. Незалежні релігійні організації можуть стати платформою для опору чи альтернативних ідеологій, що становить загрозу для режиму, який прагне тотального контролю над суспільством. Саме тому окупаційна влада ще з 2014 року прагне зруйнувати будь-які осередки віри, які їй не підпорядковуються.   Особливо це стосується кримськотатарської громади, адже ліквідація росією релігійних громад спрямована на підрив національної ідентичності кримських татар, оскільки релігія є важливою складовою їхньої культури. 

На початку березня цього року Україна передала до Міжнародного кримінального суду докази вчинених рф злочинів проти релігійних груп в окупованому Криму. Однак росія продовжує чинити тиск та переслідувати релігійні громади. Знищення релігійних громад – це не лише порушення міжнародного права, а й свідчення спроб рф стерти духовну й культурну ідентичність українського Криму. Важливо, щоб міжнародні організації й уряди інших країн продовжували тиснути на рф, запроваджували санкції проти осіб, причетних до релігійних утисків, вимагаючи відновлення прав релігійних громад і свободи віросповідання в окупованому Криму, зокрема і для мусульманської громади «Алушта».