Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

Консультація психолога

+3 8(050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

«Кримська платформа»: чого очікувати 23 серпня?

4 / 08 / 2021

«Кримська платформа» – це словосполучення все частіше трапляється в ЗМІ. Але в суспільстві досі виникають питання стосовно необхідності і формату переговорного майданчика. Ми зібрали всю актуальну на сьогодні інформацію з відкритих джерел.

Ідея «Кримської платформи» обговорювалася ще в 2015 році. Це повинен був бути переговорний майданчик за участі Росії, який був би аналогічним мінському. Однак з часом ця ідея трансформувалася в більший формат.

Вперше на міжнародному рівні про ініціативу «Кримської платформи» заявив Президент України Володимир Зеленський у вересні 2020 року. Тоді під час засідання Генасамблеї ООН він запросив «друзів України» до участі в саміті. Після цього українське МЗС активно запрошувало наших міжнародних партнерів. Установчий з’їзд запланований на 23 серпня 2021 року.

Що таке «Кримська платформа»?

«Кримська платформа» – це ініціатива Міністерства Закордонних Справ і Представництва Президента України в АРК, що впроваджується під керівництвом Офісу Президента.

За останні 7 років було прийнято величезну кількість резолюцій по Криму, але це були поодинокі кроки, які тепер посиляться більш рішучими діями. «Кримська платформа» може стати міжнародною коаліцією, яка об’єднає країни навколо кримського питання. Це критично важливий елемент міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію півострова.

За форматом «Кримська платформа» – це серія заходів до яких будуть залучені різні актори. Формалізація Кримської платформи відбудеться під час Саміту 23 серпня.

Постійний Представник Президента України в АРК Антон Кориневич зазначив, що саміт «Кримської платформи»23 серпня – це лише початок.

Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в АРК

«Одним з ключових завдань для нас є деокупація і реінтеграція. Тому для нас «Кримська платформа» завершиться тоді, коли український прапор повернеться туди, де він повинен бути – в Сімферополь, Севастополь, Ялту, Бахчисарай і в інші наші міста. Тому з 23 серпня у нас тільки все починається. Це не кульмінація – це початкова точка руху. «Кримська платформа» закінчиться тоді, коли Крим повернеться під контроль України», – заявив Кориневич під час Всеукраїнського форуму «Україна 30».

Передбачається, що країни учасниці саміту затвердять «Кримську хартію», в якій підтвердять незмінність формули «Крим – це Україна» та окреслять питання:

  • про невизнання спроби анексії Криму;
  • про мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону;
  • про шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток;
  • про відновлення прав кримськотатарського народу.

До речі, на підтримки цієї ініціативи в грудні 2020 року в парламенті України було створено відповідне міжфракційне об’єднання. Результатом його роботи став пакет законопроектів з однойменною назвою. Зокрема, нещодавно було прийнято закон, який скасовував Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим»», а також прийнято Закон «Про корінні народи України». Зараз триває робота над іншими законопроектами з пакету «Кримської платформи»: наприклад, законопроект про статус політичних в’язнів і визнання представницьких органів кримськотатарського народу Меджлісу і Курултаю.

Робота в рамках «Кримської платформи» буде вестися на чотирьох рівнях:

Найвищий рівень – це глави держав. Також працюватимуть міжурядовий, міжпарламентський рівні та експертна мережа.

Якщо з першими трьома рівнями все досить зрозуміло, форма роботи експертної мережі часто викликає запитання.

Отже, до експертної мережі «Кримської платформи» можуть долучитися як організації, так і окремі експерти не лише з України, а й з інших країн. Основним завданням є забезпечення «Кримської платформи» аналітикою, інформацією і правильними месседжами, пошук та напрацювання тактичних рішень, спрямованих на досягнення глобальної мети – деокупацію півострова. Експертна мережа буде займатися такими питаннями прав людини,проблемами міжнародного гуманітарного права, санкційною політикою та політикою невизнання, питаннями екології та економіки, безпеки, освіти, релігії та культури, прав корінних народів, а також іншими гуманітарними питаннями.

До речі, КримSOS також бере участь в роботі експертної мережі.

Денис Савченко, координатор КримSOS

«Для нашої організації важливо донести інформацію і бачення, отримані за 7 років роботи з кримської тематикою і підтримати державу в прагненні налагодити систематичну роботу з деокупації Криму та захисту прав і свобод жителів півострова на міжнародній арені», – заявив координатор КримSOS Денис Савченко, – «для досягнення цієї мети ми будемо брати участь у тематичних робочих групах Кримської платформи, проводити заходи, створювати інформаційні та аналітичні продукти, підтримувати комунікацію як з іншими учасниками експертної мережі, так і з іншими рівнями «Кримської платформи»».

Хто приїде 23-го серпня до Києва?

Станом на сьогодні можна виділити три категорії країн.

Перша – це ті країни, представництво яких очікується на найвищому рівні.

Друга – країни, які дали принципову згоду, але не визначилися з рівнем участі (глави держави, глави урядів або глави МЗС).

Третя – країни, які не дали остаточної відповіді стосовно своєї участі.

Вцілому свою участь підтвердили 31 країна, серед них США, Великобританія, Польща, Туреччина, Франція, Німеччина, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, країни Балтії та інші. Але це далеко не остаточні дані, оскільки ситуація змінюється щодня. Крім того, під час переговорного процесу, деякі країни цікавляться присутністю Росії.

Реакція Росії і спроби зірвати саміт

Природно така подія не могла не потрапити в поле зору Кремля. Речниця МЗС РФ Марія Захарова взагалі заявила про нелегітимність саміту.

«Всі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше як загроза агресії проти двох суб’єктів Російської Федерації», – заявила Захарова. Крім того, в Москві підкреслили, що єдиною умовою їхньої присутності на саміті «Кримської платформи» стане перегляд «водної блокади» окупованого півострова. Дивний ультиматум, якщо врахувати, що Україна неодноразово заявляла про принциповість в цьому питанні.

Незважаючи на те, що офіційно Росія висловила скепсис з приводу легітимності і ефективності ініціативи «Кримська платформа», спецслужби і дипломатія, за словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, намагаються перешкодити участі інших країн.

Дмитро Кулеба, глава МЗС України

«Росія шантажує і погрожує іншим країнам, вимагаючи не брати участь в Платформі. Деяким дуже важко під тиском Москви», – заявив Дмитро Кулеба на форумі «Україна 30: Міжнародна політика».

Ми будемо стежити за всіма заходами, що відбуватимуться в межах «Кримської платформи». Читайте останні новини на нашому сайті.

Вибір редакції

Ще Статті