Екоцид в Криму: як притягнути Росію до відповідальності за екологічні злочини?

5 листопада команда КримSOS провела онлайн-дискусію на тему «Міжнародна кваліфікація екологічних злочинів в окупованому Криму».

Мета заходу — розповісти, як окупація Криму впливає на стан довкілля півострова і привернути увагу українського суспільства до цієї проблеми.

У дискусії взяли участь:

• Таміла Ташева — заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим 
• Сергій Турчин  — Начальник Управління нагляду за додержанням законів органами поліції та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю і щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури АР Крим та міста Севастополя 
• Тимур Короткий — віцепрезидент Української асоціації міжнародного права  

Учасники дискусії говорили про те, як російська окупація загострила екологічні проблеми Криму та як можна притягнути винних в екологічних злочинах до відповідальності за допомогою міжнародно-правових механізмів.

За словами Таміли Ташевої, Представництво Президента України в АР Крим постійно відстежує екологічну ситуацію на півострові. 

Вона повідомила, що було виявлено велику кількість фактів знищення об’єктів природно-заповідного фонду, незаконного видобутку корисних копалин та інші порушення з боку держави-окупанта. Ці дані Представництво передало до Прокуратури АРК та м. Севастополя, яка веде розслідування злочинів РФ в окупованому Криму.

Найсуттєвішими факторами, які негативно впливають на стан довкілля на півострові Таміла Ташева назвала:

• Діяльність на півночі Криму заводу «Кримський титан» та інших об’єктів хімічної промисловості, які є найбільшими забруднювачами повітря на півострові
• Інтенсивний відбір підземних вод
• Знищення об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі шляхом видобутку корисних копалин. 
• Забруднення акваторії Чорного моря, зокрема через військову діяльність 
• Реалізація масштабних інфраструктурних об’єктів, таких як «Кримський міст» і траса «Таврида»

Таміла Ташева зазначила, що українська влада приділяє суттєву увагу екологічним проблемам Криму. Вона нагадала, що у затвердженій Президентом України Стратегії деокупації та реінтеграції Криму є окремий розділ, що стосується екологічної політики. Цей розділ, зокрема, містить пункти про моніторинг стану довкілля в Криму із залученням міжнародних партнерів.

«Питання погіршення екологічної ситуації в Криму було порушено і під час установчого саміту Кримської платформи. Ця проблема є однією з пріоритетних тем її діяльності. В рамках експертної мережі Кримської платформи діє окрема робоча група з питань екології та економіки. Екологічне питання в Криму також буде порушено українською делегацією в рамках наступної сесії Ради Європи», — сказала Таміла Ташева.

За словами представника Прокуратури АРК і м. Севастополь Сергія Турчина, його відомство розслідує 20 епізодів, які стосуються екологічних злочинів в окупованому Криму. Кримінальні провадження, зокрема, ведуться за ст. 240 КК України (Порушення правил охорони або використання надр), ст 241. (Забруднення атмосферного повітря) та ст 438. (Порушення законів та звичаїв війни).

Головною проблемою у розслідуванні цих злочинів Сергій Турчин назвав відсутність безпосереднього доступу на територію Криму, що ускладнює збір доказів. Тому правоохоронці використовують інформацію отриману із супутникових знімків, від громадських організацій, від моніторингу ЗМІ та соцмереж. Також Прокуратура моніторить повідомлення, які публікують окупаційні органи влади та підприємства, які перебувають під їхнім контролем.

Про те, які механізми міжнародного права можна застосувати проти Росії за екологічні злочини в Криму докладно розповів віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий.

За його словами існує два механізми для притягнення до відповідальності фізичних осіб за злочини проти довкілля Криму.

Перший механізм, який уже застосовується, це відкриття кримінальних проваджень відповідно до українського законодавства. За словами експерта, на міжнародному рівні це дозволить почати співпрацю з іншими державами на основі договорів про міждержавну правову допомогу. Такий механізм може допомогти розшукати та заарештувати причетних до екологічних злочинів осіб, якщо вони перебуватимуть на території країн, з якими ведеться співпраця.

«Але треба вивчати законодавство третіх країн. Низка держав передбачила у своєму законодавстві відповідальність за екоцид. У такому разі можлива співпраця з цими державами», — сказав експерт

Другий механізм — це залучення Міжнародного кримінального суду. Проте, сказав Тимур Короткий, застосувати цей механізм у контексті екологічних злочинів у Криму буде важко.

«Міжнародне гуманітарне право передбачає заборону нападу на довкілля та заподіяння йому довготривалої шкоди. Це норма 55 та 58 Додаткового протоколу. Але ці норми складно застосувати до окупованого Криму, хоча до Сходу України така кваліфікація цілком можлива. Є можливість притягнути фізичних осіб до відповідальності за екологічні злочини в Криму, але опосередковано — через статті, пов’язані із заподіянням шкоди власності», — сказав Тимур Короткий.

Що стосується притягнення до відповідальності Росії як держави-окупанта за екологічні злочини в Криму, то у цьому випадку, каже Тимур Короткий, Україна може використати 6 міжнародно-правових інструментів:

1. Гаагська конвенція про закони та звичаї війни 
2. Механізми, пов’язані з міжнародним гуманітарним правом (МГП), насамперед із Четвертою Женевською конвенцією та звичайні норми МГП

3. Відповідальність у рамках Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод
4. Конвенція про заборону військового та будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на довкілля
5. Конвенції ООН із захисту флори, фауни, морського середовища.
6. Статті про відповідальність країн за міжнародно-протиправні дії

«РФ як держава-окупант та агресор несе повну відповідальність за всі збитки, завдані внаслідок агресії, включно з екологічними», — резюмував Тимур Короткий.

Завершуючи дискусію, учасники наголосили, що необхідна детальна документація усіх злочинів проти довкілля окупованого Криму. Особлива роль у питанні фіксування таких злочинів, на думку спікерів, належить громадським організаціям, які моніторять події на окупованих територіях.

Нагадаємо, влітку 2021 року команда КримSOS презентувала двохтомне екологічне дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації». З цією роботою ви можете ознайомитись тут: перша частина, друга частина.