Чому кримських випускників не пустили у материкові ВУЗи?

Суть суперечки в протиборстві двох полярних позицій. Перша: влада повинна створити максимально сприятливі умови, аби переманити вчорашніх школярів з півострова на материкову Україну. Друга: варто зрівняти їх у можливостях з іншими абітурієнтами, при цьому розуміючи, що умови, в яких перебувають кримські та інші школярі, кардинально різняться.

Цього року випускників з півострова фактично відрізали від вступної кампанії на материковій Україні, що й викликало суспільний резонанс. У самому міністерстві визнають: ситуація з кримськими абітурієнтами, м’яко кажучи, не оптимістична.

У минулому році, щоб вступити до університету на материковій Україні, випускники з Криму мали обміняти атестат російського зразка і здати зовнішнє незалежне оцінювання. Оскільки вступна кампанія та анексія практично співпали у часі, процес вступу, або переведення в материкові вузи пройшов в оперативному режимі і відносно безболісно. Більш того, багато студентів-переселенці потрапили на бюджетні місця. Уряд проводив явну політику боротьби за абітурієнтів Криму.

Сьогодні ситуація інша. Кримський випускник змушений екстерном скласти іспити в школі «на материку», щоб отримати атестат українського зразка і, відповідно, мати право здавати ЗНО. За словами заступника Міністра освіти і науки Олега Дерев’янко, відомство стало заручником закону, який не визнає російські документи.

Однак на практиці виявилося, що нова процедура вступу кримчан не працює. Експерт Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова пояснює, що екстернат вимагає від кримського абітурієнта чималому мобільності: «Ви обов’язково повинні приїжджати в школу, до якої прикріплені, і здавати підсумкові атестації». А в умовах нового порядку в’їзду/виїзду перетин кордону став для абітурієнтів проблемним і фінансово витратним для їхніх батьків.

Експерти пропонують чимало інших варіантів, як зробити нинішні умови вступу для кримчан менш драконячими. Серед них: віддалене і безкоштовне онлайн-освіта з подальшою видачею атестата, компенсація транспортних та інших витрат для екстернів, виділення додаткових бюджетних місць. Журналіст Павло Казарін, який і виніс першим цю тему на обговорення широкої громадськості, запропонував приймати кримських абітурієнтів без атестата, за результатами ЗНО.

У Міністерстві у відповідь розводять руками. За словами Міністра освіти Сергія Квіта, головна проблема в тому, що немає закону, який чітко визначав би умови вступу абітурієнтів з півострова. Глава відомства припустив, що такий закон з’явиться до наступної вступної кампанії, і таким чином дав зрозуміти, що для нинішніх абітурієнтів ситуація вже ніяк не зміниться.

Увагу громадськості до вступної кампанії в контексті кримчан, підігріває і сама фігура Міністра. Справа в тому, що Сергій Квіт вважається одним з найбільш продуктивних чиновників у нинішньому Кабміні. Йому вдалося ініціювати значну кількість реформ: від прийняття довгоочікуваного Закону «Про вищу освіту» до скорочення чималої кількості вузів з сумнівною репутацією. Відповідно, і експертне середовище, і частина проукраїнськи налаштованих кримчан чекали від міністра «ключового рішення».

Однак треба враховувати і той факт, що більшість рішень Квіта досить непопулярні. Хоча, у випадку з кримчанами, за його словами, МОН просто не могло діяти врозріз із загальною позицією Кабміну.

По суті кримських абітурієнтів спочатку винесли за дужки вступної кампанії, а вже потім згідно закону спробували вбудувати назад, але вже на загальних підставах. У результаті вийшов жорсткий відбір або навіть вступна кампанія у два етапи. Через це в материкові університети з Криму потраплять дійсно найбільш мотивовані та підготовлені випускники, як би цинічно це не звучало.

Критикуючи Міносвіти, слід пам’ятати, що популярність «материкових» вузів серед кримських абітурієнтів – досить спекулятивне питання. Минулого року зі щорічних 15 тисяч кримських випускників до українських ВНЗ вступило трохи більше 1 тисячі. Скільки випускників поїхали вчитися «на материк» роком раніше в 2013-му — невідомо. За неофіційними даними, до окупації з Криму виїжджали від 5 до 10% абітурієнтів. Виникає логічне запитання: чи готова Україна надалі боротися за таку, здавалося б, незначну кількість потенційних студентів з півострова?