«Артек», підземна парковка, художня школа: як руйнують Херсонес Таврійський

Херсонес Таврійський очікують масштабні зміни. До 2024 року поруч з’явиться історико-археологічний парк і філія “Артека”. Але все по порядку. 

Починалося все з благоустрою окупантами території об’єкта культурної спадщини «Стародавнього городища Херсонес Таврійський». Частину городища застелили дерев’яними доріжками. Причому в деяких місцях металева основа цих доріжок була встановлена безпосередньо на стіни древнього міста, а підземний храм, побудований в перші століття нашої ери, мабуть за звичкою, закрили гратами. Таблички з написом «по стінах не ходити», прикрутили шурупами до тих-таки стін.

Також неподалік від центрального входу окупанти встановили сцену. Щорічно там проводять міжнародний фестиваль опери та балету, який несе негативне антропогенне навантаження. Більшість таких розважальних заходів організовує фонд «Моя історія», який почав активно брати участь у культурному житті Херсонеса з приходом нового директора музею-заповідника Олени Морозової. До речі, фонд також в дружніх відносинах з наближеним до президента РФ митрополитом Тихоном, який також пов’язаний з долею Херсонеса. Але про його внесок трохи пізніше. 

Останнім прикладом будівництва новітніх споруд в історично важливому місці стало зведення оглядового майданчика на батареї Кане. Панорама є бетонною конструкцією на стрічковому фундаменті.

Фото: «Херсонес Таврійський»

Така новобудова істотно підриває автентичність об’єкта всесвітньої спадщини і знищує культурний шар. За словами місцевих експертів, яким такий благоустрій явно не сподобався, на місці установки панорами раніше проходила дерев’яна дорога, яка служила альтернативним в’їздом в місто. Ця територія важлива для науки. Однак в прес-службі «Херсонеса Таврійського» ці заяви спростовують. Нібито перед будівництвом були проведені розкопки, в результаті яких культурний шар виявлений не був. 

Такий собі «каральний» благоустрій. Варто зазначити, що мова йде про об’єкт, який в 2013 році був внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Тоді здавалося, що ситуація на території Херсонеса Таврійського не може бути гіршою. На жаль, це виявилося не так. 

В окупованому Севастополі 20 серпня росіяни презентували концепцію майбутнього історико-археологічного парку на території об’єкту культурної спадщини «Херсонес Таврійський». Відповідне доручення дав 17 березня 2019 року президент Росії Володимир Путін. 

Загальна площа парку становитиме 23.3 га. Музейна площа буде розширена до 44.2 тис квадратних метрів. На території буде функціонувати три музеї – Криму, християнства та античності. Крім того, на території планують відкрити археологічний центр, ландшафтний парк, квартал-реконструкцію з музеєфікованими розкопками і, увага, школу мистецтв, філію табору Артек та підземну парковку. Звичайно за традицією, там будуть сувенірні лавки та кафе. Презентував проект член робочої групи митрополит Російської православної церкви Тихон Шевкунов, якого ЗМІ називають духівником Путіна. 

Також над створенням проекту працювали представники Інституту археології РАН і Державного музею «Ермітаж». Реалізовувати проект буде вже згаданий вище фонд «Моя історія» під протекторатом Патріаршої ради та Міністерства культури РФ в партнерстві з Міністерством оборони. За запевненням окупаційної влади, будівництво буде вестися за рахунок пожертв, без витрати бюджетних коштів. 

Вся ця «пишність» буде розташовуватися на місці колишньої військової частини за межами музею-заповідника «Херсонес Таврійський і його хора». Один з головних аргументів окупантів на користь будівництва парку, це саме те, що він нібито ніяк не вплине на територію музею-заповідника, який охороняється ЮНЕСКО. Але це як завжди чистої води брехня, оскільки до списку ЮНЕСКО входить не тільки Херсонес Таврійський, а й вся сільськогосподарська округа. 

З лютого по серпень 2020 року Інститут археології РАН і Ермітаж провели на місці майбутнього будівництва археологічну розвідку, під час якої були виявлені господарські будівлі, велика кількість артефактів, наприклад, кераміка, монети, вироби з металу, скла і навіть поховання давньогрецького і давньоримського періодів. Також на території було виявлено місце перших археологічних розкопок, проведених К.К. Косцюшко-Валужиничем, засновником Херсонеського музею (1888 р.) Згідно з результатами експедиції, був виявлений новий об’єкт культурної спадщини – Південне передмістя стародавнього міста «Херсонес Таврійський», зареєстроване в так званому «управлінні охорони культурної спадщини Севастополя». 

А вже в червні 2021 почалися археологічні «розкопки», які проводить Інститут історії матеріальної культури Російської Академії наук (IIМК), а також так звані Державний історико-археологічний музей-заповідник «Херсонес Таврійський», «Інститут археології Криму» і ТОВ «Спадщина Кубані». Керує розкопками Юрій Виноградов, провідний науковий співробітник IIМК. 

Взагалі, розкопками це важко назвати. В роботі ТОВ “Спадщина Кубані”, приватизованому у 2015 році, використовується важка техніка, як наприклад, екскаватори та вантажівки, які знищують культурний шар і унеможливлюють подальші дослідження в цьому районі. Юрій Виноградов, який має відкритий лист на проведення розкопок, заявив, що не знає, хто дав розпорядження про залучення важкої техніки. Хоча згідно з положенням про порядок проведення археологічних польових робіт, саме власник відкритого листа повинен визначати методику і послідовність археологічних робіт.

Крім того, Виноградов заперечує наявність культурного шару на місці розкопок, який раніше зафіксував Інститут археології РАН під час археологічної розвідки в 2020 році. За його версією, землю завозили спеціально перед будівництвом військової частини. При цьому, місцеві активісти зафіксували вивезення фрагментів археологічних артефактів у вантажівках з грунтом, зібраним на будівельному майданчику. 

Такі дії Росії порушують право українців і корінних народів на культурну спадщину, вважає аналітик КримSOS Олесь Лисичкін. 

«Дані дії Росії в «Херсонесі Таврійському» представляють собою порушення міжнародного права. По-перше, порушено права українського народу, включно з корінними народами України, на культурну спадщину і розвиток. По-друге, Російська Федерація, як держава, що окупує, зв’язана дією Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, згідно з якою вона мусила б «… забезпечити охорону і збереження культурних цінностей …», а не розкрадати і руйнувати». 

Після окупації Криму, Росія незаконно зареєструвала відповідно до внутрішнього законодавства так звану Федеральну державну бюджетну установу культури «Державний історико-археологічний музей-заповідник «Херсонес Таврійський»». 

 У доповіді генерального директора ЮНЕСКО 212-й сесії Виконавчої ради з моніторингу ситуації в Автономній Республіці Крим зазначено, що Росія намагалася інтегрувати цю установу і її незаконний статус у світовий культурний простір. 

«ЮНЕСКО не визнала російську юрисдикцію над цим об’єктом і офіційно припинила співпрацю з музеєм-заповідником на період тимчасової окупації Кримського півострова. Тим часом, план управління об’єктом культурної спадщини «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», затверджений ЮНЕСКО (у 2013 році – ред.), залишається в силі». 

Треба відзначити, що в досьє ЮНЕСКО на Херсонес чітко позначено, що там обмежена будь-яка господарська діяльність. Будь-які перетворення, озеленeння парків, будівництво тощо повинні узгоджуватися урядом України з ЮНЕСКО. Відповідно, будь-які дії окупантів незаконні, вони руйнують об’єкт і загрожують його автентичності. 

Під час практично кожної сесії організація піднімає питання прийняття резолюцій по Криму і погоджує це з офіційним Києвом. Але, на жаль, на практиці реалізувати ці резолюції досить проблематично. Справа в тому, що всі міжнародні організації не визнають окупацію Криму і вважають півострів українською територією. Але потрапити туди з моніторинговою місією не можуть. Кремль заявляє, що в’їзд на півострів моніторингових місій можливий тільки з території РФ, як підтвердження його належності до Росії. Україна ж наполягає на в’їзді через пункти пропуску в Херсонській області. Міжнародні місії по суті знаходяться в глухому куті. 

Ось вже восьмий рік окупанти під виглядом благоустрою і реставрацій руйнують історичний вигляд об’єктів культурної спадщини. Артефакти вивозяться на територію сусідньої Росії, немовби окупанти намагаються фізично стерти історію. Складається відчуття, що афоризм свого класика Максима Горького – «Не знаючи минулого, неможливо зрозуміти справжній сенс сьогодення і цілі майбутнього», – вони трактують якось по-своєму.