Звернення представників громадянського суспільства України щодо спроб Російської Федерації домогтися зняття чи послаблення санкцій

Пандемія спричиняє тяжкі гуманітарні та економічні наслідки. Втім, це не повинно дозволяти агресивним міжнародним акторам використовувати драматичну ситуацію задля уникнення відповідальності за власні дії. Тиск на авторитарні режими, які продовжують незаконні дії (що і спричинило введеня санкцій) не повинен послаблюватися.

В останні тижні пролунали заклики світових моральних авторитетів до припинення бойових дій, зупинки конфліктів та зняття санкцій задля боротьби з поширенням пандемії. Безперечно, заклик до зняття спеціальних обмежувальних заходів є виправданим для певних санкційних режимів, проте він не є виправданим у випадках агресивних сил, які реагують на пандемію не миром, а продовженням війни та спробами використати світову вразливість для організації гуманітарного тиску.

Це звернення фокусується на необхідності продовження (а, за потреби, і посилення) санкцій, що були введені, як наслідок агресивних дій Російської Федерації проти України та грубих порушень прав людини Російською Федерацією. Водночас, очевидно є і інші санкцій проти урядів, юридичних та фізичних осіб, які не можуть бути послаблені чи зняті задля боротьби з поширенням SARS-CoV-2.   

Влада Росії поспішила підтримати заклики Папи Франциска та генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерреша до зняття санкцій, намагаючись в такий спосіб звільнити себе від діючих спеціальних обмежень. В той же час, пандемія не зупинила Росію від продовження окупації частин території України, а керовані Росією збройні угрупування продовжують порушувати режим припинення вогню на сході України. Незаконне переслідування громадян продовжується, нові обвинувачення були оголошені проти лідера Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, а Владімір Путін підписав закон, що дозволяє незаконно відбирати ще більше власності українських громадян у Криму. Переважна більшість найважливіших вимог міжнародної спільноти до Кремля, що містяться, серед іншого, у резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, резолюціях ПАРЄ, рішенні Міжнародного Суду ООН, залишається актуальною та проігнорованою.

Безумовно, пандемія повинна змусити уряди брати до уваги гуманітарні інтереси, проте вона не повинна ставати шансом автократів на безкарність за порушення міжнародного права та за систематичні порушення прав людини. У зворотному випадку,  поточна криза може посилитися за рахунок гуманітарних наслідків, спричинених агресією.

Ми цінуємо заяви міжнародних акторів та дипломатів про ключову роль санкцій проти Росії та запевнення, що ці обмежувальні заходи не будуть зняті допоки агресивна політика окупації не буде припинена , а територіальна цілісність України не буде відновлена.  

Водночас, маємо підстави очікувати, що Росія продовжить використовувати контекст пандемії для спроб маніпулятивно добитися зняття санкцій у різних міжурядових інституціях.

Тому ми закликаємо представників Європейського Союзу, уряди країн-членів ЄС, уряди США, Канади, Великобританії, Австралії та інших країн, що підтримують чи допомагають підтримувати санкційні режими:

1. Зберігати санкції проти Російської Федерації, пов’язані з агресією Росії проти України допоки територіальна цілісність України не буде відновлена, а незаконно утримувані українські політв’язні звільнені.
2. Активно реагувати на порушення прав людини Росією, зокрема в окупованому Криму, шляхом введення додаткових санкцій чиновників, відповідальних за ці порушення.
3. Закликаємо країни-члени ЄС запровадити Глобальний Акт Прав Людини на рівні Європейського Союзу, як знак відданості ЄС фундаментальним правам людини та як практичне засудження репресивних дій, що їх вчиняють уряди по всьому світу. 

Українська Гельсінська Спілка з прав людини

Медійна ініціатива за права людини

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянської просвіти «Альменда

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Крим SOS

Кримська правозахисна група

Регіональний центр прав людини

Центр «Нова Європа»