Заява щодо насильницького зникнення Ірини Данілович в окупованому Криму

7 / 05 / 2022

29 квітня 2022 року в окупованому Криму зникла активістка та громадянська журналістка Ірина Данілович, коли поверталася з роботи додому. Того ж дня у будинку Ірини в селі Владиславівка біля Феодосії, де вона проживала з батьками, російські силовики провели обшук, внаслідок якого вилучили її телефон та техніку. 

Представники окупаційної влади показали ухвалу на проведення обшуку, однак копію документа батькам Ірини не дали. Крім того, силовики не повідомили про її місце перебування, лише заявивши, що вона нібито заарештована на 10 діб за передачу якоїсь “несекретної інформації” якійсь громадській організації. Станом на 7 травня, на дев’ятий день після зникнення, невідомо, де та в якому статусі перебуває Ірина Данілович. 

Окупаційні правоохоронні органи не вживають ефективних заходів для пошуку Ірини Данілович. Батько та адвокат Ірини подали заяву до кількох органів в Криму щодо викрадення людини, однак відповіді не отримали. Крім того, з’явилася інформація, що є відеозапис моменту викрадення Ірини, однак російські правоохоронні органи тривалий час відмовлялися долучити даний відеозапис до матеріалів справи та надати батькові його копію.   

Викрадення Ірини Данілович має ознаки насильницького зникнення відповідно до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Під час обшуку російські силовики повідомили батькам Ірини про її арешт, однак вже дев’ять днів поспіль не надають інформацію, де вона перебуває, в чому її звинувачують, а також про місце та час можливих судових засідань щодо неї. Крім того, затримана не має доступу до адвоката, внаслідок чого вона позбавлена можливості користуватися правовою допомогою.  

Ірина Данілович працювала медсестрою, була також громадянською журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні. До початку війни вона співпрацювала із з кількома медійними і правозахисними ініціативами (“InЖир-медіа”, “Кримський процес”) та вела власний проєкт “Кримська медицина без обкладинки”, де поширювалася інформація про права медичних працівників. Також Данілович брала активну участь в профспілковому русі та очолила кримське відділення профспілки “Альянс Лікарів”, через що опинилися під адміністративним тиском та була звільнена із роботи в наркотичній службі Феодосійського медичного об’єднання. Їй погрожували судом через профспілкову діяльність. 

Нагадаємо, що Російська Федерація позбавила волі 13 кримських журналістів. Це кримськотатарські громадянські журналісти Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов, Асан Ахтемов, Ремзі Бекіров, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв та Амет Сулейманов, а також журналісти Олексій Бессарабов, Владислав Єсипенко і Наріман Джелял, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, в минулому журналіст.

В той час як основна увага міжнародної спільноти прикута до масових звірств російських військ на материковій Україні, залишаються практично непоміченими репресії окупаційної адміністрації РФ в Криму. На окупованому півострові продовжуються свавільні обшуки, арешти, катування у місцях несвободи, вироки у політично вмотивованих кримінальних справах та інші грубі порушення прав людини, воєнні злочини і злочини проти людяності. 

Викрадення Ірини Данілович в Криму на тлі широкомасштабних насильницьких зникнень у Херсонській, Запорізькій та інших окупованих областях України свідчать про реальну загрозу для життя, здоров’я та свободи для громадських активістів, правозахисників та інших осіб на всіх територіях, які тимчасово перебувають під контролем російських окупаційних сил. Впродовж 2014-2021 рр., за даними КримSOS, 44 особи стали жертвами насильницьких зникнень в окупованому Криму, доля та місцеперебування 15 з них досі невідомі.   

З огляду на це звертаємося до міжнародної спільноти, зокрема Робочої групи ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень, Робочої групи ООН з питань свавільних затримань, Спеціального доповідача ООН з питання катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання, Спеціального доповідача ООН з питання про становище правозахисників, Офісу Верховного комісара ООН з прав людини, Генерального секретаря Ради Європи, Комісара Ради Європи з прав людини, Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства, Комітету ПАРЄ з правових питань і прав людини, Головного доповідача ПАРЄ з питань становища правозахисників, представників ЄС, Європейської служби зовнішніх справ, Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ,  Конгресу місцевих та регіональних влад Європи, Міжнародного комітету Червоного Хреста в межах усіх можливих повноважень та мандатів із закликами:

  1. Вимагати від Російської Федерації терміново встановити місцезнаходження та звільнити Ірину Данілович та всіх інших жертв насильницьких зникнень на тимчасово окупованих територіях України, включаючи АР Крим та м.Севастополь;
  2. Надавати допомогу Уряду України у пошуку та розслідуванні випадків насильницьких зникнень на окупованих територіях;
  3. Надавати всебічну підтримку жертвам насильницьких зникнень, їх рідних, а також жертвам інших грубих порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на окупованих територіях України;
  4. Продовжувати здійснювати моніторинг та документування порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності в окупованому Криму і включати їх у регулярні звіти про ситуацію з правами людини в Україні. 

Звертаємося до урядів іноземних держав із проханням:

  1. Посилити дипломатичний, санкційний та інших тиск на Російську Федерацію для пришвидшення деокупації Криму, Донбасу та всіх інших територій України;
  2. Запровадити персональні санкції проти російських посадовців та співробітників окупаційної адміністрації, причетних до насильницьких зникнень та інших грубих порушень прав людини на всіх окупованих територіях України;
  3. Надавати всебічну підтримку жертвам насильницьких зникнень, їх рідним, а також жертвам інших грубих порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всіх окупованих територіях України;
  4. Використовувати механізм універсальної юрисдикції для кримінального переслідування осіб, причетних до насильницьких зникнень, катувань, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всіх окупованих територіях України.

КримSOS

Регіональний центр з прав людини

Дім прав людини “Крим”

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Інститут масової інформації

Український незалежний центр політичних досліджень

Черкаський правозахисний центр

Фундація Відкритий Діалог 

Крайова Рада Українців Криму 

Таврійська гуманітарна платформа

Правозахисний центр ДІЯ

Кримська правозахисна група

Центр Громадянської просвіти “Альменда”

Експертна група “Сова” 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Медійна ініціатива за права людини

Союз вимушених переселенців

Кримський центр ділового і культурного співробітництва “Український дім”

Поділитись

Вибір редакції

Ще Звернення