Херсон: +3 8(095) 277-53-55 viber

 

 

Консультація психолога

+3 8 (050) 867-84-28

(viber, telegram, whatsapp)

psiholog@krymsos.com

Забудова мису “Меганом” – воєнний злочин. Чому? 

23 / 12 / 2021

У бухті Капсель у районі мису Меганом знову працює будівельна техніка. У межах Арт-кластера “Таврида” планується будівництво першої черги освітнього центру “Університет креативних індустрій”. 

Раніше земля, на якій зараз ведуться будівельні роботи, вважалася природоохоронною територією, але незаконно втратила цей статус у 2019 році. Зараз у природній зоні, що колись охоронялася, ведуться активні будівельні роботи – територія обнесена парканом. Місцеві активісти, які виступають проти забудови, повідомляють, що в ґрунт вже вганяються глибокі палі. 

Генеральний підрядник – особисто створена Володимиром Путіним “Військово-будівельна компанія Міноборони РФ” (ВБК), 29 листопада отримав дозвіл на будівництво. Про це йдеться на офіційному веб-сайті арт-кластера. До 2023 року планується забудувати близько 42 тис. кв. м колись природоохоронної зони. 

З  2019 року місцеві мешканці намагалися зупинити забудову. Однак на них чинився тиск силовиків. Протести проти забудови бухти закінчилися переслідуванням активістів з боку Центру з протидії екстремізму окупаційного МВС Криму. 

“Меганом забудовують. Нам не вистачило сил. Хоча іноді була надія, – пише активіст із Судака Рустем Абкадиров, – Там, де заповідник, пляж, види рослин, що зникають, гніздування рідкісних птахів. Природа Меганома прекрасна, але вразлива. Колишніх пляжів, моря, повітря, ароматів не буде. Лише бетон, пил та безглузді інсталяції Тавриди”. 

Такі дії окупантів можна кваліфікувати як воєнний злочин, вважає аналітик КримSOS Євген Ярошенко. Принаймні є два механізми притягнення Росії та окупаційних властей до відповідальності на міжнародному рівні – Міжнародний кримінальний суд (МКС, – ред.) та Європейський суд з прав людини. 
 

“Якщо говорити про перший шлях, то ці дії окупантів можуть становити воєнний злочин, який називається захоплення чи руйнування власності противника не виправдане воєнною необхідністю. Тобто, не було воєнної необхідності, щоб захоплювати мис Меганом, тому що у тому районі не відбувається воєнних дій, відповідно, це порушення міжнародного гуманітарного права та воєнний злочин”, – зауважив Ярошенко. За його словами, для подання позову до МКС, Прокуратура АРК та м. Севастополь має зареєструвати та відкрити відповідну кримінальну справу, та передати матеріали до міжнародного кримінального суду, як ще один факт військового злочину на території Криму. 

Другий механізм стосується використання практики ЄСПЛ у екологічних суперечках. Україна може включити екологічну складову до своєї міждержавної скарги проти Росії щодо подій у Криму. 

“Україна може апелювати до таких статей Європейської конвенції з прав людини та протоколів до неї як право на невтручання у приватне життя та житло, право мирно володіти власністю та право на доступ до інформації. До цих норм також можуть апелювати фізичні та юридичні особи, чиї права порушені через забудову мису Меганом”, – підсумував аналітик КримSOS.  

Історія питання 

Навесні 2019 півострів Меганом облюбував російський молодіжний форум Таврида. Проект підтримує президент Росії Володимир Путін. Окупанти вирішили створити на березі моря арт-кластер, до якого входитиме освітній центр «для молодих діячів культури та мистецтв», арт-парк, куди передбачається вільний вхід. Ну і, крім іншого, там, звичайно, буде відбуватися форум з однойменною назвою. 

 Проект отримав у своє розпорядження площу понад 50 га між горою Алчак-Кая та пам’ятником природи «Півострів Меганом». 

В цей же час Росреєстр надав кадастрові номери чотирьом ділянкам нібито під будівництво об’єктів туристичного обслуговування. 

До речі, ці ділянки розташовувалися на території природоохоронної зони, яку Верховна Рада Криму визнала пам’ятником охорони природи в грудні 2007 року. 

Але окупантів це не збентежило. І вже в серпні 2019 року було розроблено новий проєкт природоохоронної зони, в якому її межі змістилися на північний схід і скоротилися на заході, таким чином, щоб об’єкти для будівництва опинилися за межами природоохоронної зони. 

В результаті пам’ятник природи втратив пристойну ділянку в 1 км прибережної степової смуги з півночі на південь і близько 500 метрів із заходу на схід. 

Варто зазначити, що у 2000-х охоронний статус Меганом отримав не так легко, як втратив у 2019-му. Кордони природоохоронної пам’ятки підкріплювалися науковими дослідженнями та екологічними експертизами, які виконував Ялтинський інститут екології та проектування. 

Роки в окупації навчили більшість кримчан, що некомерційні об’єкти без огорож після будівництва, як правило, стають дуже комерційними і з обмеженням на вхід. Та й якщо подивитися призначення земель у кадастровій карті, надії на доступ до пляжу без парканів розсіюються. Отже, цільове призначення земель – код 5.2.1. Це означає, що ціль використання цих земель — «Розміщення пансіонатів, туристичних готелів, кемпінгів, будинків відпочинку, які не надають послуги з лікування, а також інших будівель, що використовуються з метою отримання підприємницької вигоди з надання житлового приміщення для тимчасового проживання в них; розміщення дитячих таборів». (запроваджено Наказом Мінекономрозвитку Росії від 30.09.2015 N 709)». 

Подібних планів будівництва з місцевими жителями ніхто не обговорював. Хоча, за російським законодавством, у подібних випадках необхідно організовувати громадські слухання. Під час слухань забудовники зобов’язані пояснювати що й навіщо вони будують та як це позначиться екології й у побуті місцевих жителів. Однак під Судаком про це й не йшлося. 

Більше того, окупанти не задумалися про те, чому, власне, цій землі було надано статус природоохоронної території. Це місце є важливою ланкою ланцюга міграції птахів. Птахи невипадково обрали для відпочинку саме це місце. Від мису Меганом – найкоротша відстань до Туреччини. Тут перепели, степові жайворонки та інші пернаті набираються сил перед далекою подорожжю. Більше того, там гніздяться близько 10 видів червонокнижних птахів, у тому числі чорний шуліка, що входить до червоної книги Європи. Орнітофауна складається із 130 видів, які опиняться у зоні ризику. Детальніше про знищення унікальної природи Криму можна почитати у нашому дослідженні «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації» Частина І. Знищення дикої природи. 

Поділитись

Вибір редакції

Ще Новини