Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

 

Консультація психолога

+3 8 (050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

psiholog@krymsos.com

Заборона масового ураження

10 / 03 / 2016

Меджліс кримськотатарського народу потрапив під тиск окупаційної влади практично з перших днів анексії. На багатьох його членів заведені кримінальні справи, а лідерам був заборонений в’їзд на півострів. Вчора в Криму відбулося перше засідання суду, на якому розглядався позов прокуратури про заборону діяльності національного органу самоврядування кримських татар.

Російська Феміда ще не демонструвала чудес дотримання законності, коли питання, що розглядається в суді, стосувалося не тільки прав людини, а й політики держави. Значить, у цій історії можуть бути два шляхи розвитку: рішення про заборону діяльності Меджлісу, або навмисне затягування судового процесу. І прогнози слід будувати базуючись не на категоріях права, а на розумінні російських реалій.

Йдеться про оголошення поза законом понад 250 місцевих меджлісів, які охоплюють практично весь півострів, і більше двох тисяч найактивніших представників кримських татар. Слід також враховувати, що Меджліс не є офіційно зареєстрованим в Росії органом або організацією, а значить, його документи і рішення влада зможе трактувати досить вільно. Виходить, при бажанні російських каральних органів, в «активісти» або «пособники» Меджлісу можна буде залучити будь-яку людину, яка хоч раз брала участь у заходах Меджлісу або контактувала з його представниками.

Це стане безпрецедентним фактом тиску на кримськотатарський народ і може привести до масових репресій.

Рішення про заборону Меджлісу виявиться дуже зручним для репресивного апарату. При бажанні можна буде практично все доросле кримськотатарське населення перенести до розряду свідків. А зі «свідка» в «підозрюваного» російські силовики переводять досить легко: ступінь приналежності до забороненої організації визначається тільки бажанням «правоохоронців» залякати певну людину.

Але незважаючи на простоту такого рішення, здатного одним махом розправитися з зачатками опору, російська влада намагається діяти обережно. Сама справа про заборону формально була ініційована кримськотатарськими організаціями, створеними після анексії з числа прихильників нової влади. Масової підтримки вони не мають і створюють лише видимість представництва кримських татар в громадському житті півострова.

Найближчим часом місцева влада напевно активізує спроби збільшити кількість кишенькових кримськотатарських організацій саме за рахунок учорашніх активістів Меджлісу. Успішні кроки в цьому напрямку були зроблені давно. Варто нагадати, що ключові місця в Меджлісі займали і «віце-спікер» «Держради Криму» Ремзі Ільясов, і муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв, які нині є рупором окупаційних властей Криму.

Заборона Меджлісу це не тільки боротьба з інакомисленням, це ще й серйозна спроба послабити значимість представницького органу кримських татар на міжнародній арені.

Одна справа, коли російські чиновники і медіа представлятимуть Рефата Чубарова як «керівника невизнаної організації», і інше — як лідера забороненої в Росії екстремістської структури.

Звичайно, лідери Меджлісу мають досить вагомий міжнародний авторитет, і в обвинувачення їх у екстремізмі ніхто не повірить.

Однак створивши ілюзію «народного» засудження екстремістів, росіяни будуть набагато впевненіше у своїх діях — після можливої заборони Меджлісу окупаційна влада може заявити, що головним виразником інтересів кримськотатарського народу є Духовне управління мусульман Криму (або, наприклад, новостворене об’єднання кримськотатарських організацій). І надалі саме ця маріонеткова структура буде використовуватися керівництвом РФ в дипломатичному протистоянні — мовляв, міжнародне співтовариство підтримує тільки «екстремістський» Меджліс, ігноруючи «законних» представників кримськотатарського народу. Це може дати можливість ввести ручні організації в міжнародний дискурс, і певним чином легітимізувати їх в очах кримчан.

Із забороною Меджлісу може отримати друге дихання і інший процес. Не маючи можливості реалізувати себе в політичному житті, активні кримські татари, які не бажають співпрацювати з російською владою, можуть знайти себе в релігійній сфері. Причому це буде традиційний іслам — з нетрадиційним російські силовики борються досить активно, і звернення людини до нетрадиційних або незареєстрованих релігійних установ негайно приверне їхню увагу. Мабуть, в Росії це розуміють, і сподіваються тримати руку на пульсі за допомогою контрольованого кримського Муфтіяту.

Вибір редакції

Ще Статті