Як українським церквам у Криму вдається залишатися українськими

Російська влада Криму встановила 1 січня 2016 року кінцевим терміном для реєстрації релігійних організацій. Це означає, що ті організації, які проігнорують цю вимогу, будуть визнані нелегальними на території півострова. Однак представники українських церков не поспішають розпочинати процес реєстрації за російським законом, адже це фактично означає визнання російської влади в Криму. Із православних українських церков першою російськи умови прийняла Православна церква Московського Патріархату в Криму, яка пройшла перереєстрацію і тепер підпорядковується Москві. QirimInfo розбирався, чим загрожує українським релігійним громадам невизнання окупаційної влади.

В УПЦ КП будуть триматися до останнього

Представники Української православної церкви Київського патріархату не подавали документи на реєстрацію згідно із російським законодавством.

­­­­­– Ми не вважаємо, що церква Київського Патріархату має бути в перших рядах тих, хто буде реєструватися за російським законом, так, як це зробив Московський патріархат ще у червні, ­– пояснив позицію церкви голова прес-центру УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря). – Ми маємо таку позицію, що скільки буде можливість не реєструватися за російським законодавством, стільки наші релігійні організації в Криму цього не будуть робити.

Із перереєстрацією не поспішає не тільки Київський патріархат. Кінцевий термін для реєстрації з російськими законами неодноразово переносився. Спочатку «влада» Криму зобов’язала всі релігійні громади пройти перереєстрацію до 1 березня минулого року. Але, за даними Кримської польової місії з прав людини (КПМ), на 12 лютого 2015 р. лише близько 100 парафій подали документи на перереєстрацію, а пройшли її тільки 11, в той час як до встановлення юрисдикції Росії на півострові була більш 2000 церковних громад, а з них більше 1400 було офіційно зареєстровано.

Наразі невідомо, чи продовжать на цей раз кінцевий термін для реєстрації, але, як повідомив архієпископ Євстратій, близько 500-700 релігійних організацій досі залишаються незареєстрованими за російським законодавством, тому швидше за все, цей термін буде знову перенесено.

На даний момент в Криму діє 9 релігійних громад УПЦ КП із 41 зареєстрованої за українським законодавством. Навіть до окупації не всі вони були повноцінно діючими, але працювала явно більша кількість, ніж зараз: низка священників була змушена виїхати з Криму з моменту окупації.

Зараз на півострові здійснюється тиск на віруючих КП.

­­– Зрозуміло, що в даний момент наших священників не виганяють на вулицю і не вбивають, як це робили з релігійними діячами бандити на Донбасі. Але певний тиск, безперечно, є, причому постійний психологічний, – розповідає архієпископ. – Є тиск з боку відповідних російських спецслужб РФ, які постійно стежать за діяльністю наших священників, нашої громади. По суті вже сама приналежність до Київського патріархату в окупованому Криму вже дає підстави почуватися в небезпеці. Адже це у своїй більшості люди, які розмовляють українською мовою, ходять на богослужіння, які проводяться українською мовою, до церкви, де моляться за збереження України, де відзначають українські свята, такі як День Незалежності,  поминають жертв Голодомору в День пам’яті.

Нагадаємо, напередодні Нового року відповідні російські служби вдерлися до помешкання батьків священника УПЦ КП, який вже 5 років як виїхав із Криму і перебуває серед духовенства Дніпропетровської єпархії. Але «прокуратура Криму» видала постанову про притягнення його до відповідальності за начебто участь у екстремістській організації.

До того ж, декілька церков єпархії вже закрили в Севастополі, Красноперекопську, Керчі та в селі Перевальне, резюмує Кримська польова місія.  Крім того, кримінальну справу за фактом нападу «самооборони Криму» на парафіян церкви в селі Перевальне прокуратура Криму відкривати не стала, що створює ситуацію безкарності для злочинців.

– Релігійні громади діють, хоча очевидно, що не в тій мірі, як раніше. Але слід відзначити, що і до окупації Криму КП в Автономній республіці був утиснений, упосліджений і кримська влада робила все для того, щоб максимально перешкоджати діяльності нашої церкви на користь розвитку Московського Патріархату, – ділиться архієпископ Євстратій. – Тому не виділялися земельні ділянки, не надавалися приміщення, чинилися різні інші форми утиску. І після окупації кілька приміщень, в яких здійснювалась молитва, храми, було відібрано так званою «самообороною». Деякі громади позбулися приміщень молитовних через те, що вони їх отримали в оренду від приватних власників, на яких було вчинено тиск з метою відмовити в оренді. Зокрема так в Керчі громада позбавилась можливості молитися.

В будь-якому випадку представники УПЦ КП не вважають за необхідність проходити перереєстрацію за законодавством РФ, адже їхні релігійні громади діють відповідно до української реєстрації, ніякою незаконною діяльністю вони в Криму не займаються. Якщо окупаційна влада у Криму буде чинити тиск на громади Київського патріархату, представники УПЦ КП обіцяють вимагати втручання як України, так і міжнародних організацій, для захисту прав віруючих.

– В мене поки складається враження, що кримська окупаційна влада побоюється відповідної міжнародної та громадської реакції на більш відкриті явні локальні утиски Київського патріархату. Наприклад, відверті утиски УПЦ КП можуть відбитися на ставленні до церкви Московського патріархату в Україні. Наприклад, коли наш храм у Перевальному навесні 2014 року захопила так звана «самооборона Криму», Україною прокотилась хвиля обурення, яку, я вважаю, російська влада певним чином врахувала, – додає архієпископ Євстратій.

Російська влада не знає, що робити з греко-католиками

Українська греко-католицька церква, яка має в Криму п’ять парафій, все ж вирішила отримати можливість працювати легально на території Криму, тому більше півроку тому подала заяву на перереєстрацію. Однак її ще досі не підтвердили.

– Нам вказують постійно на якісь помилки у заяві, причому на якісь дрібниці, наприклад, граматичні, і я не бачу логічного пояснення, чому нашу реєстрацію ще досі не підтвердили. Виглядає так, ніби просто не знають, що робити з УГКЦ у Криму. Якби мали відмовити, то вже б давно відмовили: тяжко відмовити і не знають, як дозволити. Можливо, чекають рішення Москви, – висловлюється з цього приводу канцлер Одесько-Кримського екзархату УГКЦ Микола Слободян.

Голова греко-католицької громади Ялти ще в квітні 2014 року був змушений залишити Крим, а голова УГКЦ Святослав заявляв протягом 2014 року про атаки російської пропаганди, яка називає греко-католиків «радикальними націоналістами».

– Поки що нам прийшов документ, згідно із яким до 16 березня 2016 року ми діємо легально за тими документами, які ми мали ще при Україні. Але процес перереєстрації, очевидно, мусить відбутися, адже стоїть вибір: або ліквідація громади (тобто у нас заберуть всі культові споруди, храми), або все ж таки юридично ми це питання врегулюємо. Як воно далі буде – над цим працює Ватикан, над цим працює українська влада, – розповів один із священників УГКЦ, який здійснює богослужіння на півострові.

На сьогоднішній день будь-яких конкретних претензій до священників УГКЦ ніхто не висловлює, але відчуваються загальні протиукраїнські настрої на півострові. Хоча, за словами священника УГКЦ, та хвиля, коли невідомо звідки було чекати небезпеки (причому навіть не від урядовців, а від різних фанатично налаштованих людей), вже минула. 

Фактично, всі священники УГКЦ із Криму виїхали, залишився тільки один – отець Богдан. Але богослужіння відбуваються, незважаючи на те, що священники змушені приїжджати для здійснення богослужінь на ротаційній основі через закінчення терміну дії міграційних карт: негромадяни РФ мають право перебувати на території Росії, а також в анексованому Криму, терміном до 90 днів.