«Я пофарбувала вбрання сироти у тюремні кольори, але його одяг зміниться»: захід на підтримку політбранця Богдана Зізи у Києві
9 години тому
У київському Музеї видатних діячів української культури КримSOS провела захід «День Прав Людини. Крим 2025: Мистецтво Спротиву», присвячений сучасним викликам у сфері прав людини в тимчасово окупованому Криму. Розповідаємо головне.
10 грудня, у День прав людини, ми говорили про репресії в окупованому Криму з початку 2025 року, назвали тенденції посилення тиску на нелояльних мешканців півострова, пояснили, чому спротив – це завжди двостороння дія та чому це важливо, а також розповідали історію політв’язня Богдана Зізи.
Участь у події взяли кримськотатарська художниця та авторка кампанії «Для Сироти», Постійна Представниця Президента в АР Крим Ольга Куришко, кримськотатарська активістка та колишня політув’язнена Леніє Умерова, названа сестра Богдана Зізи Олександра Баркова та проєктна менеджерка КримSOS Міла Шевченко. Модерував захід журналіст Андрій Куликов.
«Я пофарбувала вбрання сироти у тюремні кольори як в американських фільмах, але в Богдана цей хлопчик був одягнений у фіолетовий колір і не виглядав ув’язненим. Та Богдан буде на волі і одяг дитини зміниться. Це буде хлопчик, який відпочиває десь у квітах, у якомусь гарному місці і просто заснув у такій позі», – поділилась авторка кампанії «Для сироти. For Orphan».
Олександра Баркова зазначила про важливість листів політв’язням, адже в неволі бранцям Кремля щодня говорять про те, що вони нікому не потрібні, що Україна про них забула. Тому вкрай цінно отримувати фізичні докази того, що це не так.
«Все, що нам сьогодні треба знати як суспільству про окуповані території, – це те, що там досі залишаються люди, які за майже 12 років окупації досі продовжують чинити опір. Іноді це гучно – як «Жовта стрічка», «Зла мавка», інколи – це тихі, поодинокі історії, більшість з яких ми навіть не чуємо, і про них нам може розказати людина тільки тоді, коли повернеться. Я точно знаю, що ці люди не здаються і показують окупанту, чий це дім насправді. Тож ми як суспільство мусимо боротися і за цих людей», – наголосила Леніє Умерова.
Ольга Куришко зазначила, що тенденція стосовно порушень прав людини в окупованому Криму суттєво змінюється в гіршу сторону.
«До 2022 року ми говорили про політично мотивовані переслідування за певними статтями та мали доступ до рідних, мали можливість прокомунікувати або хоча б дізнатися підстави переслідування. Але з 2022 року ці можливості суттєво обмежені з кількох причин. Серед них – відсутність фізичного доступу, інформаційний вакуум, масові залякування рідних політв’язнів, використання нових статей для переслідувань мешканців півострова», – заявила вона.
Співкоординаторка КримSOS Міла Шевченко зазначила: «Репресивна система у 2025 році також характеризується примусовим етапуванням політв’язнів у віддалені регіони росії, що за своєю суттю є незаконною депортацією та додатковим способом тиску, оскільки ізолює в’язнів від родин і правозахисників. Окремо фіксуються випадки повторних затримань тяжкохворих або людей, звільнених за станом здоров’я. Зокрема, повторно затримували незрячого Олександра Сізікова та тяжко хворого на онкологію Ленура Халілова».
Кампанія «Для сироти. For Orphan» стартувала в Україні восени цього року та привертає увагу до політичних ув’язнень через образ хлопчика-сироти, створений Богданом Зізою. Мистецькі акції були проведені вже у шести містах.
Проєкт реалізовано ГО «КримSOS» спільно з кримськотатарською художницею за підтримки International Partnership for Human Rights (IPHR) та у партнерстві з місцевими громадськими, культурними й освітніми інституціями.