Встановлення факту смерті

Згідно із нашими даними, наприклад, Херсонський міський суд неодноразово відмовляв  заявникам у прийомі заяви про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України через порушення порядку визначення підсудності справ, стороною/сторонами у якій є жителі Криму.

Причина в тому, що стаття 257-1 Цивільного процесуального кодексу України, у її частині про порядок встановлення факту смерті, не містить фрази «незалежно від місця проживання заявника».

Через це судді відмовляють у розгляді заяви внаслідок порушення правил підсудності та направляє особу із заявою до Апеляційного суду м. Києва. Проте, рішення про відмову у встановленні факту смерті є для жителів окупованих територій критичним через:

1. неможливість в будь-який інший спосіб отримати свідоцтво про смерть;
2. неможливість поховання померлої особи на підконтрольній Україні території (є дуже розповсюдженою практикою), адже для кладовищ або крематоріїв вимагається обов’язкове надання свідоцтва про смерть;
3. неможливість оформлення усіх необхідних видів державних допомог та звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини;
4. серйозні фінансові втрати внаслідок тривалих переїздів, сплати судового збору тощо;
5. важкий психологічний стан родичів померлого, які виступають у якості заявника.

ГО “КримСОС” звернулась до Міністерства юстиції України із пропозиціями для внесення змін до статті 257-1 ЦПК та отримала важливу для подальшого вирішення зазначеної проблеми відповідь, з якою Ви можете ознайомитись нижче: