Вода, корінне населення та незаконна колонізація: експерти обговорили гуманітарні питання «Стратегії деокупації Криму»

Організатори заходу: Медійна ініціатива за права людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Представництвом Президента в АР Крим.

11 березня 2021 року РНБО затвердила «Кримську Стратегію» — фундаментальний документ, який визначає ключові пріоритети та засади політики держави у контексті деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Росією півострова. 

Учасники дискусії обговорили гуманітарні аспекти імплементації стратегії, її реалізацію та роль у цьому процесі неурядового сектору.

Під час свого виступу в рамках дискусії Представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич сказав, що «Стратегія деокупації Криму» — це документ, який збирає воєдино всі ключові позиції держави щодо питань деокупації Криму, а також, ті питання, які можуть постати після поновлення суверенітету України над півостровом.

Серед таких питань Антон Кориневич, зокрема згадав проблему водопостачання Криму та заселенням півострова громадянами РФ.

«Щодо води. Якщо ми відкриємо пункт 66 Стратегії, ми прочитаємо: “Україна забезпечує створення умов для організації водопостачання Кримського півострова після звільнення тимчасово окупованої території та відновлення на цій території конституційного ладу України”. Це положення Стратегії, відповідно до Указу Президента. Це юридично обов’язкова позиція. Все. Інших позицій у держави бути не може і не буде. Щодо громадян РФ. Ми думаємо, що це питання має вирішуватися абсолютно в правовому полі держави Україна. Ті люди, які незаконно потрапили на нашу територію, мають залишити її», —  сказав Антон Кориневич

Під час свого виступу Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джаппарова приділила увагу дипломатичним аспектам реалізації Стратегії, а саме ініціативі зі сприяння деокупації півострова «Кримська платформа», яка стартує цього року за участі міжнародних партнерів України.

«Зараз всі зусилля МЗС спрямовані на найвище представництво та участь в цьому саміті. В РФ уже заявили, що вони сприймають участь у “Кримській платформі” як загрозу територіальній цілісності та безпеці РФ. Росія уже включається у дискредитаційну кампанію і в спроби “збити” захід як такий. Ми розуміємо, що для кожного злочинця є мрією аби про злочин ніхто не говорив. Але “Кримська платформа” і є тим майданчиком, де ми маємо відкривати “штори” і показувати те, що відбувається в Криму, бо це не так очевидно світові, як це є очевидним для нас», — сказала Еміне Джаппарова.

Також вона нагадала, що за підсумками «Кримської платформи» планується ухвалити «Кримську хартію», про невизнання державами-учасниками саміту окупації Криму.

До розробки Стратегії було залучено також Меджліс кримськотатарського народу.

За словами Голови Меджлісу Рефата Чубарова, частину з пропозицій було прийнято, але найбільш принципові не були включені до тексту Стратегії.

«Перше. Ми не можемо собі уявити Стратегію, яка намагаючись вирішити головне питання — деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованого Криму, уникала би відповіді на питання про долю корінного народу цієї території… Чому у загальних положеннях не записано, що серед цілей державної політики щодо деокупації є захист та реалізація невід’ємного права кримськотатарського народу на самовизначення у складі … України? 20.03.2014 року Верховна Рада приймає постанову,  щодо гарантій прав кримськотатарського народу в складі України, де є пункт про самовизначення. Я пропонував цей пункт членам РНБО (включити у Стратегію, — ред.)! А мені сказали: “навіщо це записувати? Це конкретика. Давайте ми це передбачимо в планах Уряду?”», — сказав Рефат Чубаров.

Також політик висловив занепокоєння тим, що до передумов деокупації в Стратегії немає визначення статусу Криму як національно-територіальної автономії. 

Ще один принциповий пункт, який на думку Рефата Чубарова, мав би бути прописаним у Стратегії — це чітка позиція держави щодо громадян РФ, якими країна-агресор незаконно заселяє окупований півостров.

За словами співкоординаторки ГО КримSOS Куришко, яка також взяла участь у дискусії, Стратегію — це той документ, який закріпив досягнення у сфері захисту прав людини, які напрацьовувалися весь період окупації. Серед цих досягнень вона назвала введення спрощеної процедури вступу до українських ВНЗ для дітей з Криму, надання адміністративних послуг поблизу КПВВ на адмінмежі з Кримом та санкції проти осіб, причетних до порушень прав людини на півострові.

«Також я побачила в Стратегії дуже актуальний момент щодо земельних і майнових питань, оскільки саме зараз відбувається реалізація Указу президента РФ щодо примусового продажу земельних ділянок в Криму, які належать громадянам України. Важливо, що цей аспект також відображений у цій Стратегії», — сказала Ольга Куришко.

Але, на думку співкоординаторки КримSOS, у Стратегії недостатньо прописані декілька важливих положень, зокрема ті, що стосуються насильницьких зникнень в Криму, мешканців окупованого півострова, а також механізмів компенсації за шкоду, яка була завдана Росією внаслідок окупації. 

Окрему увагу Ольга Куришко приділила проблемі «колонізації» Криму громадянами РФ.

«Не може бути єдиного підходу стосовно питання цивільного населення. З одного боку України зв’язана положеннями міжнародного права, яке забороняє масове виселення іноземців, але з іншого боку переміщення Росією свого населення на територію окупованого Криму — це воєнний злочин. Важливо, що в стратегії вже є загальна рамка з цього питання. Вона обережна і говорить про те,що Україна гарантує захист прав і свобод іноземців, які на законних підставах перебувають в Криму після деокупації. Але, будучи відвертими, таких іноземців там дуже мало. Більша частина з цих людей перебуває там незаконно», — сказала Ольга Куришко.

На її думку, Україні слід детально звернути увагу на цю проблему та на шляхи її вирішення.