Питання щодо військовополоненних та цивільних заручників +38 095 931 00 65 (Signal, Telegram, WhatsApp, Viber)

Відбулось онлайн-обговорення «Як захистити своє право власності на земельну ділянку в Криму»

1 / 04 / 2021

 

Організатори заходу: ГО КримSOS, Прокуратура АР Крим та м.Севастополя, Представництво Президента України в Криму, Регіональний центр прав людини та Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).

В обговоренні взяли участь

Дар’я Свиридова — Перша заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим; 

Віталій Секретар — Перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

Максим Тимочко – адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини;

Микола Кіккас – адвокат, юридичний експерт Регіонального центру з прав людини.

Модерувала захід:

Ольга Куришко – координаторка юридичного напрямку КримSOS.

20 березня 2021 року набрав чинності указ Володимира Путіна №201 від 20.03.2020, в якому розширюється перелік територій, на яких земельні ділянки не можуть належати іноземцям.

У цей список, увійшли всі райони і міста в окупованому Криму, які мають вихід до моря або межують з материковою частиною України. Ця заборона не поширюється лише на три внутрішніх району Криму — Первомайський, Красногвардійський і Білогірський, а також на міста Джанкой, Сімферополь і Красноперекопськ. Також до переліку не увійшли Верхньосадівська і Терновська сільради в Севастополі.

Згідно з цим указом, всі, хто «автоматично» не отримав російське громадянство в Криму, до 20 березня 2021 року мали відмовитися від земельної ділянки за грошову винагороду або іншим способом переоформити її на громадян РФ. Якщо протягом року землевласники, які не мають російського паспорта, цього не зробили, у них примусово мають вилучити земельні ділянки в судовому порядку.

Під час свого виступу перша заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Дар’я Свиридова сказала, що українська влада розцінює відчуження землі у громадян України в Криму як воєнний злочин.

«Зараз приблизно 10 тисяч громадян України опинились під загрозою вилучення майна. Указ Путіна має на меті примусити тих кримчан, які досі не отримали громадянство РФ, отримати його, а також вилучити землю в громадян України і передати її росіянам, зокрема тим, хто незаконно в’їхав на територію Криму. Подібні дії ми розцінюємо як продовження незаконної політики колонізації нашої території громадянами РФ. Таку політику ми розцінюємо як воєнний злочин», — сказала Дар’я Свиридова.

Перший заступник керівника прокуратури АР Крим та міста Севастополя Віталій Секретар закликав всіх, кому загрожує відчуження землі в Криму, звертатися до Прокуратури АРК і надавати відомості про тих посадових осіб окупаційного режиму, які звертаються до землевласників з метою позбавити їх ділянок, а також всі судові рішення, які вручатимуться у справі відчуження.

«Вказане дозволить нам встановити осіб, винних у воєнних злочинах та притягнути їх до відповідальності. Це також дозволить Міжнародному кримінальному суду розпочати розслідування цієї ситуації», — сказав Віталій Секретар.

Адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко під час свого виступу докладно розповів про російську судову практику щодо відчуження земельних ділянок у іноземців.

За його словами, за рішенням окупаційного суду про відчуження, землевласник має отримати компенсацію. Але, сказав адвокат, слід враховувати, що ділянка буде продаватися не по ринковій ціні, також з людини буде стягнуті всі судові витрати, а також витрати на реалізацію цієї ділянки.

Також Максим Тимочко розповів, що деяким землевласникам-іноземцям російський суд може продовжити термін відчуження землі після 20 березня 2021 року. Таку відстрочку можуть дати, зокрема, тим людям, які не змогли переоформити землю через карантинні обмеження.

Юридичний експерт Регіонального центру з прав людини Микола Кіккас під час свого виступу порадив землевласникам уже починати подавати документи до Європейського суду з прав людини. 

«Перш за все треба зібрати усі документи на нерухомість на цій землі, всю юридичну історію цього майна, наприклад документи про джерела походження майна. Якщо ділянку було відчужено під тиском указу Путіна (продано, передано), треба зібрати документи щодо такого відчуження самим власником. Якщо ділянка вилучена вже за рішенням суду, то потрібно в ЄСПЛ надати таке судове рішення. Якщо вилучене майно мало не просто грошову цінність, а істотну цінність для особистого життя людини (наприклад, це єдине житло чи єдине джерело доходу), потрібно надати підтвердження цих обставин. Також потрібно зібрати докази щодо реальної вартості майна», — сказав Микола Кіккас.

Також, на думку юриста, землевласники уже мають подавати скарги до ЄСПЛ, не очікуючи постанов окупаційних судів про відчуження.

Наприкінці онлайн-обговорення було презентовано новий тематичний блок у Telegram-боті CrimeaIsUaBot щодо земельних питань.  Там кримчани, зокрема, можуть дізнатися, чи підпадає їхня ділянка в Криму під дію указу Путіна, а також швидко отримати консультацію щодо проблеми відчуження майна окупантами.

Крім цього, після обговорення було презентовано нову інтернет-сторінку, де зібрані усі корисні матеріали та контакти для допомоги кримчанам у земельних питаннях.  

Докладніше про онлайн-дискусію 31 березня читайте у нашій статті.

Поділитись

Вибір редакції

Ще Новини