Відбулась презентація «Як Україна виконує рекомендації ООН щодо захисту постраждалих в конфлікті: оцінка правозахисників»

У листопаді 2017 відбулася презентація національного звіту України про стан дотримання прав людини в рамках проходження 3-го циклу Універсального періодичного огляду (УПО). За результатами розгляду доповіді Робочої групою Ради ООН з прав людини, Україні було надано 190 рекомендацій, 163 з яких Україна взяла до виконання.

Частина цих рекомендацій стосуються захисту прав осіб, які постраждали через війну та окупацію.

Група громадських і правозахисних організацій, що займаються правами постраждалих від конфлікту осіб (ГО КримSOS, ГО Донбас СОС, Центр прав людини ZMINA, БФ «Право на захист», Кримська правозахисна група, Громадський Холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» і БФ «Восток-СОС»), в рамках проміжного звіту України щодо виконання рекомендацій УПО, направила до Ради ООН з прав людини свій альтернативний звіт про виконання Україною рекомендацій щодо захисту прав осіб, які постраждали від збройного конфлікту, а також подолання його негативних наслідків.

Одним зі спікерів під час презентації звіту була координаторка юридичного напрямку КримSOS Ольга Куришко.

У коментарі QirimInfo вона зазначила,  шо у період з 2017 по 2020 рік українською владою було проведено низку важливих заходів щодо захисту прав людей, які постраждали від конфлікту і окупації: з’явилися різні житлові програми для внутрішньо переміщених осіб, забезпечено їхню участь у місцевих виборах, відбулася транформація профільного міністерства у Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, запрацював порядок соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії та механізм використання коштів для забезпечення такого захисту.

Однак, за словами Ольги Куришко, в роботі держави щодо захисту постраждалих від конфлікту є і недоліки. Так, за її словами, в своєму звіті українська влада більше уваги приділяє кількісним і грошовим показниками. Наприклад, зазначається сума на утримання профільного міністертва, кількість порушених кримінальних проваджень, переведення довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи в електронний формат. і так далі.

«Наприклад, у розділі щодо криміналізації насильницьких зникнень згадується про прийняття Закону України “Про правовий статус осіб зниклих безвісті”, зміни до Кримінального кодексу та початок роботи Комісії з питань зниклих осіб. Але не зазначено, що цей  закон поширює свою дію тільки на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей, але не на Крим. Згадана комісія фактично почала працювати лише з літа 2020 року, а реєстр, до якого має вносититись інформація стосовно жертв насильницьких зникнень створений тільки на папері», – сказала Ольга Куришко.

За словами координаторки КримSOS, в альтернативному звіті правозахисники, серед іншого, вказують на ті можливості, які є у держави в сфері пошуку жертв викрадень в Криму і захисту їхніх сімей.

Нагадаємо, 1 грудня КримSOS представила нову доповідь про насильницькі зникнення в окупованому Криму.

З текстом звіту ви можете ознайомитися  українською та англійською мовами.

З презентацією звіту ви можете ознайомитись тут.