Звернення ГО “КримСОС” на підтримку законопроекту Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти

Шановний Григорію Михайловичу!

На  розгляді Комітету перебуває проект Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти, реєстр. № 5435 (друге читання).

Громадська організація “КримСОС” вважає, що прийняття зазначеного законопроекту є необхідним та надасть можливість врегулювати питання статусу та захисту осіб, зниклих безвісти, а також членів їхніх сімей.

Від самого початку окупації на території Автономної Республіки Крим зникло безвісти 46 осіб, 17 з яких не знайдені до цього часу. Прокуратура Автономної Республіки Крим порушує кримінальні справи за фактом незаконного позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 Кримінального кодексу України) та умисного вбивства (ст 115 Кримінального кодексу України), що не відповідає суті скоєного незаконними формуваннями (у т.ч. силовими структурами) злочину за сприяння та підтримки держави-окупанта та обумовлене відсутністю криміналізації у національному законодавстві насильницьких зникнень.

На підставі інформації, отриманої нашою організацією в рамках здійснення діяльності, відомо, що до участі у зникненні 46 осіб причетні групи осіб, які діють за підтримки чи за згодою держави-окупанта. Тому, дані злочини мають бути кваліфіковані за Конвенцією, саме як насильницькі зникнення.

У 2015 році Україна році надала згоду на обов’язковість застосування Міжнародної конвенції ООН про захист всіх осіб від насильницьких зникнень (далі – Конвенція), яка була ратифікована без будь-яких застережень. Відтак, держава Україна, відповідно до  статті 4 вищезазначеної Конвенції, взяла на себе зобов’язання вживати необхідних заходів для того, щоб насильницьке зникнення кваліфікувалося як правопорушення в її кримінальному праві.

Звертаємо Вашу увагу на ряд пропозицій та положень, що не знайшли свого відображення у розісланому Комітетом проекті порівняльної таблиці до законопроекту та відсутність яких буде перешкоджати ефективному виконанню закону та зобов’язань держави України, а саме:

1. Зведений текст проекту Закону №5435 не містить визначення “насильницького зникнення”, викладеного у Конвенції, що не відображає повного виконання Україною своїх зобов’язань за статею 4 та об’єктивної ситуації зі злочинами, скоєними державою-окупантом на території Автономної Республіки Крим щодо мешканців півострова. Законопроектом 5435-1, правками та пропозиціями до проекту передбачалося внесення до законодавства України поняття “насильницькі зникнення”, загального принципу заборони цих практик та їхньої криміналізації. Варто зазначити, що криміналізація насильницьких зникнень дозволить надати необхідний правовий захист громадянам України, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації.
2. Відповідно до першого варіанту статті 23 “Міжнародне співробітництво у сфері розшуку осіб, зниклих безвісти”, Україна мала б співпрацювати з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста та міжнародними організаціями. У відредагованій версії законопроекту залишилась згадка про співпрацю виключно з міжнародними організаціями. З огляду на те, що з точки зору міжнародного права, Міжнародний Комітет Червоного Хреста не є міжнародною організацією, таке формулювання викреслює можливість співробітництва з ним у даному питанні.
3. Важливим питанням є надання соціальної допомоги родичам осіб, що зникли безвісти. Зазначена категорія осіб є вразливою і потребує додаткового соціального захисту, оскільки не може отримати такий захист на загальних підставах. Законопроектом 5435-1, правками та пропозиціями до проекту передбачалося надання допомоги членам сім’ї, які перебували на утриманні зниклої особи (окремої фінансової допомоги або пенсії у зв’язку з втратою годувальника), але частиною 4 статті 16 законопроекту, запропонованого головним комітетом в остаточній редакції передбачено, що члени сім’ї особи, зниклої безвісти, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному чинним законодавством України та не містить вказівки на умови та порядок отримання такого захисту.

Наша організація, яка надає підтримку особам, що постраждали внаслідок збройної агресії РФ та займається захистом прав жителів тимчасово окупованої території, звертається до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин із проханням врахувати зазначені вище пропозиції під час розгляду та погодження тексту законопроекту “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти”.

З повагою,

Голова Правління

ГО “КримСОС”                                                                                  Таміла Ташева