Заява правозахисних організацій з приводу ув’язнення кримськотатарського громадянського журналіста Амета Сулейманова

6 квітня 2023 року російські силовики взяли під варту та відвезли до СІЗО Сімферополя громадянського журналіста “Кримської солідарності” Амета Сулейманова, який перебував під домашнім арештом через хворе серце. Раніше Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до 12 років у колонії суворого режиму у сфабрикованій справі про “тероризм”.

Амет Сулейманов — громадянський журналіст, стример громадського об’єднання «Кримська солідарність». Висвітлював обшуки та арешти кримських татар, за що його двічі затримувала окупаційна влада у 2017 і 2019 роках. В останні роки був змушений обмежити свою журналістську діяльність через хворобу серця. Перебував під домашнім арештом з політичних мотивів у тимчасово окупованому Криму з березня 2020 року. 

11 березня 2020 року російські силовики заарештували його та ще трьох кримських татар за сфабрикованим обвинуваченням про участь у діяльності “терористичної організації” (Хізб ут-Тахрір, визнаної в РФ терористичною). Наступного дня окупаційний “суд” у Криму відправив його під домашній арешт, врахувавши його проблеми з серцем. 29 жовтня  2021 року Південний окружний військовий суд (м. Ростов-на-Дону, Росія) засудив Амета Сулейманова до 12 років позбавлення волі. Захист Сулейманова подав апеляцію, однак 9 лютого 2023 року Апеляційний військовий суд (м. Власіха, Росія) залишив в силі вирок суду першої інстанції. 

Амет Сулейманов ризикує померти в ув’язненні через негайну потребу в операції із заміни клапана на серці. Позбавлення волі фактично є смертним вироком для журналіста.

Раніше Комітет ООН проти катувань звернувся до Російської Федерації з вимогою призупинити виконання вироку із реальним ув’язненням. В ООН наполягають на проведенні комплексного медичного обстеження та надання необхідного лікування.

Особливу тривогу поміщення Амета Сулейманова до СІЗО викликає на тлі систематичного ненадання належної медичної допомоги іншим кримським політичним в’язням, через що у лютому 2023 року у місцях позбавлення волі уже померли двоє політичних в’язнів — Костянтин Ширінг та Джеміль Гафаров, а політув’язнена громадянська журналістка Ірина Данилович оголошувала голодування.

Закликаємо компетентні органи державної влади України:

• забезпечити ефективне розслідування й документування обставин незаконного позбавлення волі Амета Сулейманова і вжити всіх можливих заходів для притягнення винних осіб до відповідальності;
• запровадити персональні санкції проти осіб — громадян РФ, причетних до незаконного ув’язнення Амета Сулейманова;
• забезпечити ефективне розслідування фактів незаконного позбавлення волі та інших грубих порушень фундаментальних прав людини у тимчасово окупованому Криму;
• забезпечити своєчасне інформування про грубі порушення прав людини в окупованому Криму на національному й міжнародному рівнях;
• забезпечити повноцінне виконання Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», зокрема розробку та затвердження необхідних положень про надання медичної та реабілітаційної допомоги, забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

Звертаємося до урядів іноземних держав та міжнародних організацій, зокрема учасників Міжнародної Кримської платформи, із закликом:

• вимагати від Російської Федерації припинити політично мотивоване кримінальне переслідування Амета Сулейманова та відпустити його на свободу;
• провести міжнародні консультації задля пошуку механізмів звільнення та моніторингу стану здоров’я українських в’язнів на території РФ та окупованих територіях;
• запровадити персональні санкції проти осіб, причетних до незаконного ув’язнення Амета Сулейманова та інших громадян України на окупованих територіях;
• посилити дипломатичний, санкційний та інші види тиску на РФ з метою запобігання новим порушенням прав людини в окупованому Криму та інших окупованих територіях України, а також пришвидшення деокупації всіх територій України;
• надавати допомогу уряду України в розслідуванні воєнних злочинів, злочинів проти людяності та грубих порушень прав людини в окупованому Криму та на інших окупованих територіях;
• максимальною мірою використовувати Міжнародну Кримську платформу, механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організацій задля пришвидшення звільнення кримських політв’язнів, цивільних заручників на окупованих територіях, ефективного реагування на порушення прав людини в окупованому Криму та сприяння деокупації всіх територій України;
• надалі збільшувати всебічну, зокрема військову, підтримку України з метою деокупації всіх територій України, включно з АР Крим та м. Севастополем як необхідну умову для захисту прав людини та припинення політично мотивованих переслідувань громадян України.

Центр прав людини ZMINA

Правозахисна організація “Кримський процес”

ПЛАТФОРМА ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ 

Кримська правозахисна група

КримSOS

Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля

Національна спілка журналістів України

Інститут масової інформації

Центр Громадянських Свобод

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Правозахисний центр «Дія»

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу