Заява Коаліції на захист громадянського суспільства  у зв’язку із вбивством Катерини Гандзюк

Смерть настала через три місяці після того, як 31 липня 2018 року в Херсоні на неї був скоєний жорстокий напад – Катерині на голову вилили літр сірчаної кислоти. Внаслідок цього активістка отримала опіки 40% тіла і потрапила до реанімації. Всі три місяці Катерина Гандзюк знаходилась у реанімації, перенесла 15 операцій, але врятувати її життя лікарям не вдалось.

Жорстока розправа над Катериною Гандзюк – це акт залякування усього громадянського суспільства в Україні, активних громадян і громадянок, які у містах, містечках і селах повстають проти десятиліттями вкорінюваної корупції і організованої злочинності.

Розслідування нападу на Катерину Гандзюк знову засвідчило очевидну неспроможність правоохоронної системи ефективно розслідувати як цей, так і низку інших нападів на громадських активістів, що сталися в різних регіонах України після Революції гідності.

Так, незважаючи на тяжкі тілесні ушкодження, завдані Катерині Гандзюк в результаті нападу, які становили реальний ризик її життю, поліція спочатку кваліфікувала напад за ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Коли справа набула широкого розголосу, її перекваліфікували на “тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування”. Потім кваліфікацію було змінено ще раз і визначено як “замах на вбивство”. І лише через два місяці, 25 вересня 2018 року, за клопотанням адвоката Євгенії Закревської головне управління Нацполіції в Херсонський області додало ознаку замовності у кваліфікацію злочину (за п. 11 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України). Але в підозрі у виконавців ознака “замовності” і досі не фігурує.

Прикметно, що, намагаючись погасити хвилю суспільного обурення і швидко відзвітувати про розкриття резонансного злочину, поліція затримала як підозрюваного в замаху на вбивство активістки випадкову людину, Миколу Новікова. Завдяки розслідуванню журналістів вдалось з’ясувати, що Новіков, на якого намагалися “повісити” цей злочин, невинний, що підірвало й без того низьку довіру до правоохоронців у цій справі. В цей час справжні виконавці злочину перебували на волі, і якби не тиск на правоохоронні органи, невідомо, чи взагалі вони були б ідентифіковані та затримані.

Сама Катерина Гандзюк, яка гостро критикувала корупцію у херсонській поліції, теж сумнівалася у спроможності місцевих правоохоронців розкрити напад на неї і закликала передати розслідування до Служби безпеки України.

17 і 19 серпня 2018 року Національна поліція спільно зі Службою безпеки України затримала п’ятьох осіб, які обґрунтовано підозрюються в організації і вчиненні нападу на активістку. Серед них є також і той, хто фігурує у справі як організатор, і особа, яку називають безпосереднім виконавцем. Обидві ці особи зараз перебувають під вартою, іншим трьом підозрюваним обрано інший запобіжний захід – домашній арешт.

Потерпіла сторона неодноразово заявляла про процесуальні проблеми, які є наслідком здійснення досудового розслідування щодо виконавців і замовників у двох різних провадженнях двома різними органами – Національною поліцією і СБУ. Потерпіла сторона подавала клопотання і наполягала на об’єднанні двох проваджень в СБУ.

Наразі замовники вбивства Катерини Гандзюк не встановлені. І навіть теоретична можливість їхнього встановлення і притягнення в подальшому до кримінальної відповідальності під великим питанням через процесуальні перешкоди, які навмисно або з недолугості створені Генеральною прокуратурою України.

Розслідування цього вбивства, включно із встановленням його замовників, є вимогою здійснювати ефективне розслідування, яка передбачена у статті 2 Європейської конвенції з прав людини.

На жаль, цей та щонайменше сотня інших нападів на громадських активістів, які сталися на підконтрольній уряду України території після Євромайдану, не розслідуються ефективно. Крім того, навіть у тих одиничних випадках, де нападники встановлені, практично ніде не виявлені замовники цих атак, а тому хвиля нападів на громадських активістів тільки наростає, а непокаране зло – множиться.

Корупція, безкарність і відсутність ефективної реформи поліції та прокуратури є причинами масових переслідувань і нападів на громадських активістів. Поки нападники, організатори і замовники понад сотні нападів на громадських активістів, які мали місце за декілька останніх років, не будуть покарані, жоден активіст не може почувати себе в безпеці.

Коаліція на захист громадянського суспільства висловлює глибокі співчуття рідним і друзям Катерини Гандзюк. Для всіх нас це тяжка і невимовна втрата колеги – чесної, принципової, сміливої, відчайдушної та відданої ідеалам демократичної і вільної від корупції України.

Ми обурені станом розслідування нападів і вбивств громадських активістів та вимагаємо відправити у відставку керівництво херсонської поліції, яка з самого початку саботувала розслідування нападу на Катерину Гандзюк, а також вимагаємо відставки генерального прокурора України Юрія Луценка і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, які саботували реформу правоохоронних органів  в Україні.

Наполягаємо на проведенні ефективного розслідування вбивства Катерини Гандзюк та на публічному звіті про заходи, вжиті для встановлення і покарання замовників цього страшного злочину, а також на ефективному розслідуванні цього та сотні інших нападів на громадських активістів, які сталися по всій Україні з часів Євромайдану.

Заяву підтримують:

• Центр інформації про права людини

• Асоціація українських моніторів в діяльності правоохоронних органів

• Український інститут прав людини

• Центр громадянських свобод

• Бюро соціальних та політичних розробок

• Truth Hounds

• Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

• Українська Гельсінська спілка з прав людини

• Крим-SOS

• Черкаський правозахисний центр

• Фундація  “Відкритий діалог”

• Платформа прав людини

• Центр правових та політичних досліджень “СІМ”

• ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

• Лабораторія цифрової безпеки

• Український незалежний центр політичних досліджень

• Право на захист

• Кримська правозахисна група

• Медійна ініціатива за права людини

• Молодіжна організація “СТАН”

• Харківська обласна фундація “Громадська альтернатива”

• Благодійний фонд “Восток-SOS”

• Центр протидії корупції

• Transparency International Україна

• Реанімаційний пакет реформ

• ВГО “Автомайдан”

• Громадський рух Чесно

• ГО Центр UA

• ГО “StateWatch”

• Національна спілка журналістів України

• ГО “Інститут масової інформації”

• ГО “Детектор Медіа”

• Центр економічної стратегії

• ГО “Платформа Громадський Контроль”

• ГО “Народний Захист”

• БО “Фундація “Паритет”

• Антикорупційний Форум Львівщини

• ГО “Асоціація розвитку Обухівщини”

• ГО “Дивовижні”

• ГО “Опірорг”

• Центр досліджень визвольного руху

• Громадянська мережа ОПОРА

• Рада експертів

• Асоціація Політичних Наук

• Коаліція реформ Богуславщини

• ГО “Буслав Січ”

• ГО “Центр регіонального розвитку та права”

• Тернопільський осередок “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

• ГО “Творче об’єднання “Нівроку”

• Спільнота волонтерів ”БУНКЕР С”

• Харківська обласна неприбуткова організація “Сучасна жінка”

• ГО “Ексампей”

• ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

• ГО “Територія успіху”

• Центр медіарозслідувань “Прозоро”

• КОЖГО “СВІЖ”

• ГО “Спільна дія”

• Кіровоградська обласна організація ВУТ “Просвіта”

• Сумська рада реформ

• ГО “Харківське Жіноче Об’єднання” Сфера”

• ГО “Жіночий Антикорупційний Рух”

• Коаліція “Дніпровські реформи”

• ГО “Подільське екологічне товариство”

• Рада реформ Хмельниччини

• Коаліція “ОГО Черкаси”

• Харківський антикорупційний центр

• Харківська реформаторська коаліція

• Освітній дім прав людини в Чернігові

• Громадська організація МАRТ

• ГО “Рух Визволення”

• Фундація DEJURE

• ГО “ЕКО-БУЧА “