Західні експерти призивають владу й кредиторів допомогти Україні

Джексон Діл, заступник редактора редакційної шпальти The Washington Post, у статті «Чи дозволимо ми Україні померти?» зосередився на тому, що Захід докладає недостатньо зусиль для мирного вирішення конфлікту між Україною й Росією. Діл підкреслює, що з усіма лихами останніх тижнів Україна була змушена розбиратися власноруч, оскільки ЄС поглинений кризою в Греції, а США витрачають всі свої зусилля на ядерну угоду з Іраном.

Захід ігнорує постійні порушення умов перемир’я й збільшення присутності російських військових в Україні й на кордоні з нею, а також відмовляє на прохання українського уряду почати постачання оборонного озброєння.  Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент США Барак Обама говорять, що допомога українській армії не відверне агресію з боку Росії й навіть може її спровокувати. При цьому Діл відзначає, що, за словами російських аналітиків, у Володимира Путіна є причини для занепокоєння із приводу тих втрат, які може заподіяти Росії оновлена українська армія.

И якщо свою бездіяльність у військовій сфері Захід ще якось виправдує непереконливими аргументами, то його позиція в економічних питаннях ніяк не пояснюється, пише Діл. ЄС запропонував Греції $222 млрд, незважаючи на її відмову впроваджувати антикризові рішення, але готовий виділити Україні всього $5,5 млрд. США, що витратили $20 млрд на порятунок Мексики від дефолту й $18 млрд на відновлення Іраку, гарантували Україні позик на $3 млрд. За підрахунками Андерса Аслунда, експерта аналітичного центру Atlantic Council, Україні потрібно ще $10 млрд, щоб пережити наступні два роки, але на даний момент вона може отримати максимум половину від цієї суми.

Eрік Берглоф, директор Інституту міжнародних відносин при Лондонській школі економіки й колишній головний економіст Європейського банку розвитку й реконструкції, опублікував статтю, у якій зосередився на економічній стороні конфлікту.

Звертаючись до приватних організацій, які володіють борговими зобов’язаннями України, Берглоф перерахував позитивні зміни, яких удалося домогтися українській громадськості й новому уряду, включаючи відмову від абсурдно низьких внутрішніх цін на газ, досягнення енергетичної незалежності від Росії, а також численні реформи, які вже впровадила чи ще готує влада.

Весь цей прогрес зараз перебуває під загрозою, пише Берглоф. Україна й так воює на два фронти – із владою олігархічних кланів й агресивним східним сусідом, – тому не може дозволити собі загрузнути ще й в економічних проблемах. Берглоф закликає кредиторів зрозуміти складність ситуації, у якій перебуває Україна, і піти на поступки.

Джуді Демпсі, експерт європейського підрозділу Фонду Карнегі, у своій статті привертає увагу читачів до того, що конфлікт в Україні, як і криза в Греції, ставить під погрозу безпеку Європи, але ЄС, судячи з його нерішучих дій, не розуміє можливих наслідків в обох випадках.

Поки що Меркель вдається підтримувати єдність 28 країн ЄС із приводу санкцій, пише Демпсі, але ці кроки не замінять спільну чітку стратегію ЄС, спрямовану на стабілізацію й реформування України. Якщо Європа й далі буде перебувати в нерішучості, відмовляючись допомогти США зі зміцненням оборони країн Балтії, а також навчанням і спорядженням українських військових, вона отримає на своєму кордоні державу, що не відбулася, – або навіть дві, якщо не вдасться допомогти Греції, – уважає Демпсі.

Христос Стіліанідис, європейський комісар з гуманітарної допомоги й антикризових заходів, який минулого тижня відвідав Україну, у своій статті в The Guardian зосередився на гуманітарних проблемах, які виникли через конфлікт між Росією й Україною.

За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, 5 млн українців потребують допомоги. Стіліанідис пише, що наразі ЄС за допомогою міжнародних організацій зміг допомогти 1,5 млн із них, зосередившись на найбільш уразливих категоріях населення й витративши з початку 2014 р. більше €223 млн.

При цьому він підкреслює, що, незважаючи на нові програми, що зараз запускають, і прийняте 1 липня рішення подвоїти бюджет Европейської комісії на гуманітарну допомогу Україні (він зросте до € 30 млн), міжнародне співтовариство робить недостатньо для допомоги українцям. План ООН стосовно допомоги Україні, висунутий на початку цього року, наразі профінансовано усього на 35%. Стіліанідис закликає країни ЄС збільшити обсяги допомоги, а також допомогти виробити політичне рішення конфлікту, оскільки гуманітарні проблеми не можна вирішувати винятково гуманітарними методами.