Україна, Крим і НАТО

Варшавський саміт НАТО тривав з 8 по 9 липня і на ньому тема України була однією із важливих для обговорення через анексію Криму РФ та війну на сході України.

Під час саміту проведено засідання комісії НАТО — Україна, за результатом якої було прийнято спільну заяву. У ній Комісія закликає Росію відмовитися від анексії Криму, яку альянс не визнає. Особливу занепокоєність члени комісії висловили по відношенню до переслідувань та дискримінації кримських татар та інших представників місцевих громад у Криму. Тому комісія вимагає у заяві надати міжнародним моніторинговим структурам можливість виконувати функції щодо захисту прав людини на окупованих Росією територіях.

Засудили і тривале широкомасштабне нарощування Росією військової сили в Криму та військової присутності у Чорноморському регіоні.

“Росія продовжує підтримувати стан постійної нестабільності на сході України, що вже привело до втрати на Донбасі близько 10 000 життів і позбавило Україну значної частки промислового виробництва… Ми закликаємо Росію припинити надання бойовикам політичної, військової та фінансової підтримки і виконати свої зобов’язання відповідно до Комплексу заходів з виконання Мінських угод, у тому числі вивести свої війська та військову техніку з території України і дати можливість Україні відновити повний контроль над своїм державним кордоном”, – йдеться у заяві.

У Міністерстві закордонних справ України результати саміту сприйняли позитивно. А міністр Павло Клімкін на своїй сторінці в Twitter відмітив, що Україна отримає Комплексний пакет допомоги від НАТО у вигляді 13 магістральних та 40 піднарядів практичної допомоги, а загалом же “НАТО і його члени даватимуть стільки, скільки Україна може ефективно взяти”.

Крім того, Україна нарешті стала на шлях отримання статусу поглибленого партнера Північноатлантичного альянсу, про що Президент України Петро Порошенко заявив на підсумковій спільній прес-конференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом після засідання комісії Україна-НАТО.

“Ми погодилися запустити процес, який дозволить Україні отримати статус поглибленого партнера з поглибленими можливостями. Це означає більш глибокі відносини і більш тісний контакт з членами Альянсу. Це рішення демонструє, що НАТО твердо підтримує Україну», – заявив Порошенко.

Однак експерт Майдану закордонних справ Богдан Яременко не настільки однозначний в оцінці результатів саміту, про що він пише на своїй сторінці у Facebook.

На думку Яременка, ближчою до НАТО Україна також не стала, адже незважаючи на тісну співпрацю, НАТО гарантує безпеку лише членам Альянсу.

Експерт вважає, що наблизилась до повноправного членства в НАТО, наприклад, Грузія, бо альянс підтвердив: рішення 2008 року про те, що Грузії буде надано членство, слід вважати чинним. Україна ж у цьому зазнала поразки, адже досі не розробила конкретної стратегії і по суті сама не знає, чого конкретно хоче від НАТО.

Хоча Росію і визнали загрозою, а усі програми допомоги Україні діють далі, але позиція стримування і пошук діалогу у відносинах з Росією – не найкраще рішення.

“Діалог – це свідчення того, що НАТО робить у конфронтації крок назад. І це має надихнути Росію зробити крок назад у свою чергу. Стисло моє ставлення – з Росією це не спрацює. Крок НАТО назад Росія сприйме як запрошення просунутися вперед. Якщо окупація Криму і війна на Донбасі закінчилась для РФ запрошенням до діалогу з боку НАТО, то чому росіянам вважати, що їх політика була неуспішною? І відповідно – навіщо Росії її змінювати?” – підсумував експерт.

Олександр Сушко, експерт у сфері міжнародних відносин, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва

НАТО може допомогти Україні у вирішенні військового конфлікту з Росією шляхом проведення обмежувальної політики по відношенню до РФ, а також допомогти Україні у зміцненні її обороноздатності. Що Альянс і робить, запропонувавши Пакет допомоги, який не є настільки всеосяжним, але все ж достатньо серйозним. Україні ж потрібно грамотно скористатися допомогою, щоб зміцнити свою обороноздатність і створити сучасну європейську армію за стандартами НАТО.

Можна скільки завгодно говорити про те, що Захід допомагає Україні недостатньо, але до сьогоднішнього дня Україна сама не демонструвала належної здатності якісно використовувати виділені у якості допомоги кошти. Дуже часто зарезервовані для України гроші не використовувались, бо від України не могли своєчасно подати проект, прийняти необхідне законодавство, затвердити плани заходу тощо. Тому тут питання не стільки в об’ємі самої допомоги, скільки в більшій організованості і спроможності щодо їх використання.

Що ж стосується розв’язання конфлікту, то в декларації з українського питання якраз були заявлені такі позиції, які повністю відповідають українським баченням. Це зокрема і стосується того, що навряд чи можна проводити вибори чи якісь інші політичні дії на окупованих територіях Донецької та Луганської областей без розв’язання питань безпеки. В цьому країни НАТО одностайно солідаризувались. І це безумовний успіх, якщо зважати на те, що недавно ключові країни НАТО вимагали від України якомога швидше прийняти законодавство і якимось чином все ж провести вибори на окупованих територіях.

Віктор Небоженко, український політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»

Успіх України на Варшавському саміті НАТО – колосальний, особливо зважаючи на слабкість української дипломатії. Факт визнання НАТО того, що його східні кордони перебувають під загрозою Росії, відкриває Україні для опору російській агресії величезні можливості, що вкрай важливо.

НАТО взяло на озброєння принцип гібридної війни, який застосовує Путін по відношенню до України. Путін каже, що нібито п’яти тисяч російських військових на сході України немає, точно так само НАТО зараз відправляє обмежені контингенти своїх військ в Прибалтику, про що не могли навіть подумати ще рік тому. Тим самим НАТО дає зрозуміти: нехай Росія тільки спробує своїми танками “розчавити” 1,5 тис. німецьких чи польських солдатів, які будуть розквартировані у Прибалтиці. Цими діями створюється пастка для Путіна.

У той же час гібридний характер війни проявляється в тому, що НАТО каже, що залишає за собою право співпрацювати з Росією в інших областях.

Абсолютно несподіваним ударом по Путіну було рішення залишити свої війська в Афганістані. Це означає, що корпуса НАТО будуть видавлювати терористів на північ, і війна прийде в афганську долину, що абсолютно не потрібно Росії.

Думаю, мало хто очікував від НАТО такої цілеспрямованості, особливо після того, як Британія зробила перший крок на вихід з Євросоюзу. НАТО показало свою здатність концентруватися і виробляти рішучу стратегію для боротьби з Росією, стримувати її всіма можливими методами.

При такому розкладі Україні навіть не потрібно ставати членом НАТО, а лише б країни-учасники надавали їй військову допомогу. А допомагати безпосередньо тій же Польщі, країнам Прибалтики, Британії не заборонять. Думаю, навіть візит прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до України говорить про те, що Канада, як і весь англосаксонський світ, готова допомагати нам безпосередньо, минаючи структури НАТО. Це і є гібридна війна Заходу по відношенню до Путіна. Добре видно, що НАТО буде тиснути на РФ набагато швидше і енергійніше, ніж того очікували в РФ.