У 2021 році до українських вишів вступило менше кримчан, ніж минулоріч. Що пішло не так?
2 / 11 / 2021
У 2021 році до закладів вищої освіти України вступили 2 083 особи з тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також громадян, які мешкають на лінії зіткнення. Про це під час онлайн-брифінгу 2 листопада повідомив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет.
«З початку роботи освітніх центрів “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, створених у 2016 році, вдвічі збільшилася кількість вступників із тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу до українських закладів вищої освіти: у поточному році на навчання було зараховано 2083 студенти», – сказав Сергій Шкарлет.
В інфографіці, яку МОН презентувало на своєму сайті, зазначено, що із 2083 вступників, 337 — мешканці Криму. Це рівно на 60 осіб менше, ніж було у 2020 році (397)!
У коментарі QirimInfo Голова Центру громадянської просвіти «Альменда» та Керівниця освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини Валентина Потапова назвала такі результати вступної кампанії повним провалом.
«Відбувся повний провал державної політики щодо інтеграції молоді з тимчасово окупованої території. Ми вперше бачимо негативні результати щодо вступу з Криму, в порівнянні з минулими роками. Так, в 2016 році з АРК і Севастополя вступили 153 особи, у 2017 — 204, у 2018 — 254, у 2019 — 265, у 2020 — 397. А цього року 337! Раніше була позитивна динаміка, а зараз ми бачимо регрес!», — сказала Валентина Потапова.
Валентина Потапова (фото: helsinki.org.ua)
На думку експертки, існує 4 причини провалу вступної кампанії для мешканців ТОТ.
МОН України досі не створило стратегію реалізації права на освіту для мешканців ТОТ
«Майже 8 років з початку окупації минуло! Потрібно, аби це був окремий план. Не загальний план реінтеграції, а план МОНу щодо реалізації освітніх прав, де було би чітко розписані всі аспекти вступу до українських вишів».
Застарілий порядок вступу випускників з ТОТ до українських закладів вищої освіти
«Ми з КримSOS дуже часто наголошували, що з 2016 року змінилися умови, в яких перебувають діти з тимчасово окупованих територій. Вже пройшло 5 років. Той порядок, за яким вступають діти зараз був написаний в 2016 році, тоді вступали діти, які мали можливість навчатися за українськими програмами до 9 класу. Діти з окупованих територій, які зараз вступають, уже 7 років живуть в окупації. Їм було 10 років, коли почалась окупація і з ними не можна працювати так само, як і з дітьми, яким тоді було 15 років. Потрібна інша програма. Ми ще з 2018 року казали МОНу, що потрібно почати зміни, потрібно проводити моніторинг, потрібно враховувати побажання дітей, їхні освітні потреби».
Недосконала державна інформаційна кампанія
«Інформаційна кампанія МОН щодо вступу дітей з окупованих територій не враховує рекомендації громадських організацій. Ми ще у 2018 році зробили моніторинг інформаційної кампанії. Ми писали, що нам потрібно “заводити” інформацію на окуповані території через “сарафанне радіо”, ми казали, що, наприклад, розміщення реклами в потягах не працює. У 2018 році нас не почули. Держава взагалі не промоніторила інформаційні потоки».
Міністерство освіти та науки практично не залучає фахові громадські організації до обговорення доступу мешканців ТОТ до української вищої освіти
«Наприклад КримSOS, інші ГО, які займаються Кримом та окупованим Донбасом, які добре знають ці території та їхню специфіку. Ці організації не залучаються до обговорення проблеми покращення доступу мешканців ТОТ до української освіти. МОН працює лише з однією громадською організацією — з “Фондом “Відкрита політика”. Ця ГО завжди, на всіх робочих зустрічах каже, що “все добре” і нічого не потрібно змінювати».
За словами Валентини Потапової, проблема незадовільної роботи МОНу в питанні доступу мешканців ТОТ до української вищої освіти існувала як за теперішнього міністра Сергія Шкарлета, так і у часи його попередників.
Докладніше про те, з якими проблемами у 2021 році стикалися випускники шкіл з окупованого Криму на шляху до української вищої освіти ви можете дізнатись із нашого матеріалу.