Справа Олександра Костенко: як у сучасній Росії правосуддя стає абсурдом

Кримчанин Олександр Костенко був звинувачений російською прокуратурою Криму в тому, що під час Революції гідності в Києві (у лютому 2014 року) він кинув камінь у прапорщика спецпідрозділу «Беркут» Полієнко.

Костенко інкримінували умисне заподіяння легкої шкоди здоров’ю з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті. Його засудили на 4 роки і 2 місяці. Основну частину терміну він отримав за зберігання частин зброї у себе в будинку. Однак сьогодні, 26 серпня, за словами адвоката Костенко, Дмитра Сотнікова, суд розглянув апеляційну скаргу на винесений раніше вирок. У результаті Олександру Костенко скоротили термін на три місяці – до 3 років і 11 місяців.

Росіяни намагалися зробити справу Костенко демонстративною. Показовим є той факт, що сторону обвинувачення в суді представляла російський прокурор Криму Наталія Поклонська. Можна не сумніватися: у Криму достатньо кримінальних справ, які є більш складними і важливішими для громадської безпеки, ніж кинутий в «беркутівця» камінь. Однак справа Костенко — це показовий жест. Слова «революція» і «Майдан» стають в Росії лайливими, і все через український Майдан, учасниками якого були і Костенко, і Полієнко. Просто в уявленні української громадськості на стороні зла був потерпілий, а на думку російської влади — обвинувачений. 

Хронологія справи Олександра Костенко

5-6 лютого 2015 року

За версією батька Олександра Костенко, його син був викрадений 5 лютого біля під’їзду власного будинку.

Федір Костенко: «Приблизно о 17.00 біля входу в під’їзд нашого будинку, при великій кількості людей, декілька осіб у цивільному напали на мого сина — Костенко Олександра Федоровича. При цьому невідомі застосували грубу фізичну силу, без пред’явлення будь-яких звинувачень затягли його в мікроавтобус і відвезли в невідомому напрямку».

За версією слідства Олександр 6 лютого добровільно прийшов в управління ФСБ по Криму і зізнався у скоєному.

Із звіту Кримської польової місії з прав людини: «Олександр нібито добровільно 6 лютого з’явився в УФСБ Росії по Республіці Крим та м.Севастополя і заявив про себе, «як про особу, причетну до подій на «Майдані» і заподіявшу легку шкоду здоров’ю громадянину Полієнко В.В».

8 лютого

Рішенням Київського районного суду Севастополя Олександру Костенко обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою за підозрою у заподіянні тілесних ушкоджень співробітнику спецпідрозділу «Беркут».

Прес-служба «кримської прокуратури»: «А. Костенко інкримінується скоєння злочину, передбаченого п. «Б» ч. 2 ст. 115 КК РФ (навмисне заподіяння легкої шкоди здоров’ю з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі чи з мотивів ненависті або ворожнечі відносно будь-якої соціальної групи)».

11 березня

Костенко пред’явлено нове звинувачення за ч. 1 ст. 222 КК РФ (Незаконне зберігання і носіння вогнепальної зброї і боєприпасів).

Адвокат Костенко Дмитро Сотніков: «Експерт вважає, що невеликий «болтообразний» обрізок металу з наскрізним отвором є саморобною ствольною коробкою для Макарова».

4 квітня

Київський районний суд Сімферополя продовжує термін арешту Костенко до 3 червня.

Російський прокурор Криму Наталія Поклонська: «Призначено розгляд справи в присутності ЗМІ на 20 квітня. Термін арешту підсудного продовжений на два місяці, на час розгляду справи».

8 травня

У Київському районному суді м.Сімферополя закінчили судове слідство у кримінальній справі відносно Костенко.

Прес-служба російської прокуратури Криму: «Сьогодні в Київському районному суді м.Сімферополя закінчилося судове слідство у кримінальній справі відносно Олександра Костенко, який звинувачується у тому, що в ході масових заворушень в Києві в лютому 2014 заподіяв тілесні ушкодження співробітнику кримського спецпідрозділу «Беркут». Він же, без передбаченого законом дозволу, незаконно зберігав за місцем проживання нарізний ствол».

15 травня

Костенко засудили до 4 років і 2 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.

Прес-служба Київського районного суду Сімферополя: «15 травня 2015 Київським районним судом м Сімферополя було винесено вирок Костенко А.Ф. Зазначеним вироком Костенко Олександр Федорович визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених п. «Б» ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 222 КК Російської Федерації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 69 КК Російської Федерації, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено Костенко Олександру Федоровичу покарання у вигляді чотирьох років і двох місяців позбавлення волі у виправній колонії загального режиму без штрафу».

Фізичний тиск

Лютий 2015

Костенко заявив про фізичне заподіяння шкоди з боку співробітників ФСБ.

«У період з 05.02.2015 по 06.02.2015 співробітники ФСБ Тішенін Андрій, Шамбазов Артур та інші незаконно позбавили мене свободи, помістивши мене в підвал невідомого мені приміщення, де протягом усього часу завдавали мені тілесних побоїв і катували. У результаті яких я маю множинні тілесні ушкодження та перелом зі зміщенням лівого ліктьового суглобу», — йдеться в заяві Костенко.

[gallery-1666]

Костенко написав відкритий лист, в якому заявив про знущання з боку співкамерників і надходження загроз від людини в цивільному.

«Я, Костенко Олександр, поміщений в СІЗО-1 з політичних мотивів, прошу допомоги від постійних знущань над мною моїх співкамерників Бульба, Баженов, Гузєєв. Подавати скарги в адміністрацію СІЗО боюся через погрози, що надходять від іноді «заходящего» і «вызывающего» в оперчастини людини в штатському», — йдеться в листі, опублікованому Кримською польовою місією з прав людини.

4 березня 2015

Батько Олександра Костенко пропав безвісті.

Батько Олександра Костенко не вийшов на зв’язок з рідними. Федір Костенко планував поспілкуватися в Києві з журналістами, після чого повернутися до Криму. Дотепер родичі не можуть з ним зв’язатися і висловлюють побоювання, що він міг бути викрадений для чинення тиску на Олександра Костенко. Про це повідомив адвокат засудженого Дмитро Сотніков.

1 липня

Порушено кримінальну справу на брата Олександра – Євгенія Костенко.

«Як повідомив мені сьогодні Євген, йому стало відомо, що 1 липня проти нього було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 297 КК РФ — образа судді», — заявив Дмитро Сотніков.

Позиція захисту у справі Олександра Костенко

Захист Костенко в суді представляє московський адвокат Дмитро Сотніков. Статус адвоката він отримав в 2012 році і є членом Адвокатської палати Московської області. Далі представлена позиція Сотнікова по деяких аспектах цієї справи.

З приводу тортур над Костенко

«Під час основного судового засідання у його справі прокурор Поклонська говорила про те, що нібито порушено кримінальну справу проти невстановлених осіб. Її було порушено на основі свідчень отриманих від Олександра під тортурами. Як вказав прокурор, причиною тілесних ушкоджень є бійка Костенко з невідомими особами в парку.

За фактом даної бійки було порушено справу РУВС Залізничного району відділом дізнань і ніяких рухів у даній справі не проводилося.

Після того, як Саша повідомив, що співробітники ФСБ його били і катували електричним струмом, мною було подано заяву в органи військового слідства. Справа в тому, що за законами Російської Федерації співробітники ФСБ є військовослужбовцями оперативниками. Тепер там йде слідство.

Мною були зібрані свідчення у мешканців будинку, оскільки побиття Саші почалося вдень поблизу його під’їзду. Потім його затягли в машину і відвезли в невстановлене приміщення, де продовжили катування. Сусіди були очевидцями, дали відповідні свідчення, які я зафіксував, але військове слідство відмовилося їх перевіряти. Також їх відмовилася перевіряти і військова прокуратура, посилаючись на те, що дані особи не вказують на конкретних співробітників ФСБ.

На даний момент за бездіяльність військової прокуратури та районного слідства подана скарга. Зараз, відповідно, розглядається апеляція за фактом нерозгляду даної скарги в Північнокавказькому окружному військовому суді в Ростові».

Про зникнення батька Костенко

«Костенко Федір Степанович зник 3 березня, з цього дня його родина не має про нього ніяких відомостей. Другого березня він виїхав до Києва на прес-конференцію, потім він дізнався, що в його квартирі готується обшук. 4 березня він повинен був повернутися назад у Крим, але додому він не повернувся, а зв’язок з ним пропав. Як стверджує його молодший син Євген, батько пропав вже на території Росії (Криму, – Ред.), коли вийшов з роумінгу.

У зв’язку з цим, у нас з’явилися питання, чим обумовлено зникнення людини. Для цього є певні об’єктивні причини. Справа в тому, що коли проводили огляд квартири Костенко, нібито був знайдений «ствол». Відповідно, Костенко була приписана стаття «зберігання зброї» і по ній він і отримав основну частину терміну покарання – 4 роки. Без цієї статті нічого суворішого за виправних робіт йому дати не могли.

Жоден з понятих не підтвердив факт того, що в квартирі знайшли «ствол», але всі вони говорили про порушення, допущені в ході даного огляду-обшуку. За російським законодавством, огляд квартири без санкції суду може бути тільки добровільним. Відповідно, Саша дозволу не давав, а Федір Степанович «дав». При цьому поняті прийшли вже після того, як дозвіл було отримано. А яким чином воно було отримано судами уточнено не було.

Як заявляли оперативники, які робили обшук у квартирі, після того як знайшли «ствол», Федір Степанович відразу сказав, що він належить синові (Олександру — ред.). Але ось ці свідчення батька ніде не записані і не зафіксовані.

Крім того, Федір Степанович бачив, як викрадали його сина. Він писав скаргу в правоохоронні органи через викрадення Олександра співробітниками ФСБ. І він же писав скаргу Поклонській (російському прокурору Криму, — ред.) По тому факту, що його звернення не розглянули. Не добившись ніяких результатів, батько поїхав до Києва давати прес-конференцію і по поверненню зник. Його сім’я відразу написала заяву в правоохоронні органи, але вони пошуками батька на даний момент не займаються».

Про порушення справи проти брата Костенко

«Через два місяці після оголошення вироку Олександру Костенко, було порушено кримінальну справу стосовно його брата Євгена Костенко за ч.2 ст. 298 КК РФ — образа судді. Реального позбавлення волі даною статтею не передбачено».

Коментар юриста

Євгенія Андреюк, КримSOS, заступник координатора; магістр у галузі гуманітарного права і прав людини.

Перше питання: чи може Росія в принципі порушувати кримінальну справу за фактом, який стався не на території Росії, між не-громадянами Росії?

Згідно з міжнародного права, право держави застосовувати своє законодавство і контролювати його застосування поширюється тільки на територію під контролем цієї держави. У виняткових випадках держава має право втручатися і порушувати кримінальну справу за фактом, що стався на території іншої держави, якщо жертва або особа, яка вчинила злочин, є громадянином цієї держави. У ще більш виняткових випадках держава може здійснювати свою юрисдикцію по відношенню факту, який стався на території іншої держави, але зачіпає інтереси першої держави (наприклад, фальшивомонетництво, шахрайство щодо першої держави, тероризм).

У випадку із справою Костенко жодне з цих винятків не застосовується – правопорушення було вчинено на території іншої держави, громадянином України по відношенню до громадянина України та дане правопорушення ніяк не зачіпало інтереси РФ.

Останнім сценарієм, за яким Росія мала б право порушувати кримінальну справу могла б бути універсальна юрисдикція — право держави порушувати кримінальну справу по відношенню до обвинуваченого незалежно від його громадянства і місця, де відбулося правопорушення. Така юрисдикція з’являється у держав у разі порушення норм, що загрожують всьому міжнародному співтовариству і застосовується щодо таких міжнародних злочинів, як геноцид, військові злочини, злочини проти людяності, тортури, насильницькі зникнення, етнічні чистки та інші злочини такого рівня.

Очевидно, що Костенко не здійснив жодної з згаданих злочинів.

На це можна заперечити, що Крим знаходиться під фактичним контролем Росії, і на нього поширюється юрисдикція Росії. Це вірно, Крим є територією, окупованою РФ, і знаходиться фактично під юрисдикцією Росії. Міжнародне гуманітарне право почало застосовуватися в Криму з 27 лютого 2014 – з першого дня окупації. Згідно Женевських конвенцій, закон не може мати зворотної сили, і суди на окупованій території можуть застосовувати тільки законодавство, що діяло до скоєння правопорушення. На момент скоєння Костенко правопорушення (якщо ми визнаємо таке) не діяло російське законодавство, і його ретроспективне застосування є порушенням міжнародного права.