СПІЛЬНА ПОЗИЦІЯ правозахисних організацій щодо запровадження державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації

Правозахисні організації України, які з 2014 року здійснюють моніторинг і документування порушень прав людини (ПЛ), міжнародного гуманітарного права (МГП) та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації, звертаються до уповноважених органів державної влади з вимогою прискорити створення державної системи моніторингу і документування порушень ПЛ, МГП та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації.

Моніторинг і документування є обов’язковою умовою впровадження заходів перехідного правосуддя (притягнення до відповідальності  винних, репарації жертвам, забезпечення права на правду та гарантій неповторення порушень прав людини у майбутньому), а також реалізації політики реінтеграції.

Правові підстави для здійснення Урядом моніторингу і документування порушень ПЛ, МГП та інших, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації, визначені Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»  від 15 квітня 2014 № 1207-VII (стаття 5) та  «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 № 2268-VIII (стаття 6). 

Без створення державної системи моніторингу і документування не буде забезпечено виконання Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (затверджена Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 117/2021). Адже наскрізною темою Стратегії є моніторинг і документування, ведення реєстрів (баз даних) порушень прав людини і основоположних свобод, міжнародного гуманітарного права.

Створення державної системи моніторингу і документування порушень ПЛ, МГП та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації має базуватись на таких засадах:

–  система не може бути сфокусована лише на створенні державної установи (умовно «Центру документування»), а має передбачати розбудову системних координованих взаємовідносин державного та громадського секторів щодо моніторингу та документування, розроблення й ухвалення нормативно-правових, технічних, методичних документів для забезпечення створення і безперебійного функціонування бази даних порушень; збору даних про порушення та обміну такою інформацією між органами державної влади та правоохоронними органами; роботу з джерелами даних та жертвами/свідками; включення їх в процес, як суб’єкт відновлення справедливості; забезпечення при цьому максимального захисту жертв/свідків зокрема щодо їх особистих та персональних даних, психічної безпеки під час опитування, отримання поінформованої згоди на будь-які дії у відношенні до цих персон; використання даних; навчання державних службовців; взаємодію державних органів для використання даних в цілях забезпечення впровадження заходів перехідного правосуддя, реалізації політики реінтеграції, здійснення внутрішньої і зовнішньої державної політики, впровадження діалогових процесів на регіональному та державному рівнях; справедливого розподілення компенсацій та репарацій;

– визначення запобіжників для уникнення зловживань у функціонуванні «монопольної» державної установи («Центру документування»), зокрема, шляхом залучення до створення системи зовнішніх експертів та спостерігачів (наприклад, для створення Наглядової ради) з числа правозахисних організацій України та міжнародних організацій;

– у функціонування державної системи моніторингу і документування мають бути включені усі центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші державні органи (військово-цивільні адміністрації, місцеві державні адміністрації, об’єднані територіальні громади);

– на ефективність державної системи моніторингу і документування впливатиме рівень взаємодії державних органів між собою, зокрема, з правоохоронними органами, а також з правозахисними організаціями України та міжнародними організаціями, які в ході здійснення моніторингу і документування подій, пов’язаних зі збройною агресією Російської Федерації накопичили бази даних порушень, досвід збору, оброблення і використання даних; 

– створення державної системи моніторингу і документування вимагатиме «непростих рішень», оскільки документуватись повинні порушення ПЛ, МГП та інші порушення, вчинені усіма сторонами збройного конфлікту, розв’язаного Російською Федерацією. Такі документування повинні проводитись повно і неупереджено. 

Правозахисні організації України, які здійснюють моніторинг і документування порушень прав людини (ПЛ), міжнародного гуманітарного права (МГП) та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації, готові надати уповноваженим державним органам експертну, інформаційну, технічну та іншу підтримку у створенні державної системи моніторингу і документування порушень ПЛ, МГП та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації.

Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Human Rights Union

Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group 

Кримська правозахисна група група / Crimean Human Rights Group

ГО “ТРУС ХАУНДС” / Truth Hounds NGO

ГО “КримSOS” / NGO “CrimeaSOS”