«Слова і справи»: обличчя окупації Криму крізь призму російської пропаганди 

26 лютого 2014 рік. Під стінами Верховної Ради Криму у Сімферополі тисячі українських активістів і небайдужих громадян відстоюють територіальну цілісність України. Того дня мешканцям Криму вдалося запобігти проведенню сесії парламенту, на якій мали оголосити про від’єднання Криму від України. Того дня у серці українців відродився спротив.  

3 березня 2014 рік. Кримський активіст Решат Аметов вийшов на одиночний протест проти російської окупації. За кілька годин учасники НЗФ «Самооборона Криму» викрали його, а через кілька днів Решата Аметова знайшли мертвим зі слідами численних катувань. Він став першою жертвою російської агресії. Його історія – наочний приклад того, як росія намагається знищити спротив на окупованому півострові. 

Насильницькі зникнення, катування, моральні утиски, фальсифікація доказів вчинення злочину, захмарні терміни ув’язнення, штрафи, переслідування за дописи у соцмережах, за підтримку політв’язнів, за журналістську діяльність, за те, що ти проти війни – ось так виглядає боротьба росії з українським опором. Ось так рф намагається відібрати свободу у вільних та незалежних українців.  

Попри всі репресії та жорстокість окупаційного режиму, вже 11 років спротив з боку мешканців півострова не вщухає.  

У цій статті ми зібрали історії, що мають дві сторони медалі. Перша сторона – “що розповідає російська пропаганда?”, друга – “яке життя в окупації насправді?” 

Релігія під контролем 

Станом на початок 2023 року кількість мечетей, зведених окупантами на півострові з 2014 року, сягнула 30. Минулого року будівництво мечетей велось майже у всіх куточках Криму – окупанти почали будувати 3 нові мечеті та добудовувати ще 15. Крім того, у 2024 році під будівництво мечетей було оформлено 53 земельні ділянки.  

На перший погляд, такі цифри можуть створити ілюзію турботи російської влади про мусульман Криму. «Будівництво релігійних об’єктів сприяє розвитку традиційних духовних цінностей, збереженню миру та міжнаціональної згоди» – ці слова пролунали під час урочистого заходу в Чорноморському районі Криму, під час якого було закладено перший камінь в основу чергової мечеті.  

Однак насправді активна забудова мечетями окупованого півострова є не проявом релігійної свободи, а політичним інструментом, а за фасадом «великого будівництва» ховається системний контроль, репресії та переслідування тих, хто не погоджується з політикою окупаційної влади. Давайте розберемося. 

Духовне Управління Мусульман Криму – це релігійна організація, яка була створена ще в 1991 році, коли кримські татари почали повертатися на півострів після насильницької депортації. Так, з 1999 року муфтієм мусульман Криму було обрано Еміралі Аблаєва. 

Окупувавши Кримський півострів у 2014 році, росія різко почала встановлювати контроль над кримськими мусульманами. Так, очолюване Аблаєвим Духовне управління мусульман Криму було перереєстровано відповідно до російського законодавства як Централізована Релігійна Організація Духовне Управління Мусульман Республіки Крим та м. Севастополь (ЦРО ДУМКС), а сам муфтій почав співпрацю з російською окупаційною владою. 

За активну участь у «возз’єднанні Криму з Росією» колабораціоніст був нагороджений медаллю «За доблестный труд» та орденом «За верность долгу».  

Отже, після анексії Криму всі офіційно зареєстровані мечеті на півострові контролюються лояльним Кремлю ДУМКС. Фактично це означає монополізацію ісламського життя окупаційною владою та її силовими структурами, зокрема ФСБ. 

«У 2016 році Аблаєв поскаржився на «Хізб ут-Тахрір» та «таврійський муфтіят», які нібито зірвали святкові заходи, присвячені завершенню місяця Рамадан. Після цього в Криму відбулась хвиля обшуків і незаконних арештів у мусульман «Хізб ут-Тахрір». Прихильників «таврійського муфтіяту» не чіпали, оскільки вони мали відкриту проросійську позицію», – про це йдеться в одному з інформаційних матеріалів організації «Рух ЧЕСНО». 

Після окупації Криму багато кримськотатарських активістів, релігійних лідерів і простих громадян стали об’єктами переслідувань з боку російських силових структур. Закриття мечетей та ліквідація мусульманської громади «Алушта», арешти мусульманських духовних лідерів, а також постійний тиск на релігійну свободу залишають питання про реальні мотиви будівництва нових культових споруд на півострові.  

Сьогодні кількість мешканців Криму, яких окупаційна влада обвинувачує в причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», перевищує сотню. За винятком двох осіб, всі фігуранти «справ Хізб ут-Тахрір» – це кримські татари. Усі ці справи, без винятків, сфабриковані. А релігійні переконання кримських мусульман, що вчать миру та милосердю, трактуються окупантами як тероризм. 

Незаконно засудженим за цими справами політв’язням у пенітенціарних установах забороняють здійснювати намаз. За це політичних бранців можуть відправити на кілька днів у ШІЗО.  

Тому будівництво мечетей у Криму — це не забезпечення релігійних прав мусульман, а частина масштабної пропагандистської кампанії, покликаної створити ілюзію турботи про кримських татар, паралельно з їхніми переслідуваннями, репресіями та придушенням релігії. 

Кримінальних та адміністративних переслідувань у Криму зазнають й інші непідконтрольні рф релігійні громади. Зокрема, організація «Свідки Єгови», яка у 2017 році була визнана екстремістською в рф.  

Причина для визнання «Свідків Єгови» екстремістською організацією – аналіз їхніх брошур, у яких нібито містилась інформація, що становить загрозу для здоров’я. Неприпустимим суд назвав відмову учасників «Свідків Єгови» від переливання крові.  

Член експертної ради з проведення державної релігієзнавчої експертизи при російському Мін’юсті Роман Силантьєв також заявив, що організація «агресивно налаштована до багатьох держав, у тому числі й до Росії», оскільки це «секта американського походження». 

Натомість українські правозахисники зазначають, що насправді приводом для заборони релігійного осередку стали пацифістські переконання його учасників, що суперечить ідеології кремля.  

З моменту заборони в окупованому Криму жертвами переслідувань за причетність до цієї організації стали 32 особи, 15 з яких уже було засуджено. Зокрема, 12 вірян отримали по 6 років позбавлення волі.  

На порталі «Великої російської енциклопедії» зазначено: «До входження Криму до складу Російської Федерації УПЦ КП розширювала свою присутність у регіоні та намагалася заручитися підтримкою влади. Входження Криму до складу РФ у 2014 р. викликало різку критику з боку керівництва УПЦ КП. Її громади не отримали перереєстрації та продовжили своє існування на нелегальній основі. 7 червня 2022 р. у Москві відбулося засідання синоду РПЦ, на якому було прийнято рішення утворити на території Республіки Крим та Севастополя Кримську митрополію, до якої увійшли єпархії УПЦ МП». 

На служби до храмів ПЦУ регулярно навідувалися співробітники ФСБ. 21 липня 2024 року представники окупаційної влади демонтували Хрестовоздвиженський храм Православної Церкви України в місті Євпаторія. Цьому передувало винесення у 2019 році незаконного рішення  окупаційного Євпаторійського міського суду про знесення цього храму. Це була остання Православна Церква України на півострові.  

«У травні 2023 року окупаційні судові пристави виламали двері в храм, викрали церковне майно, а парафіян до собору не пускали. Коли після цього з півострова виїхав останній священник ПЦУ, митрополит Кримський та Сімферопольський Климент заявив, що Кримська єпархія Православної церкви України по факту припинила своє існування», – зазначено в одному з відеоциклів Суспільне Крим «Релігія під контролем». 

Росія прагне контролювати навіть релігійне життя мешканців окупованих нею територій, однак через спротив нелояльних громадян держава-агресорка не може це реалізувати. Натомість окупанти вдаються до жорстоких методів та переслідують непідконтрольних кремлю кримських вірян. 

Переслідування проукраїнських громадян 

Сьогодні, напевне, неможливо зустріти людину, яка б не чула про проросійського пропагандиста та блогера з Криму Олександра Таліпова. Він є засновником Телеграм-каналу «Крымский СМЕРШ». Цей так званий інформаційний ресурс є відкритим інструментом для переслідувань нелояльних громадян у Криму. 

В описі згаданого каналу Таліпов зазначає: «Реестр русофобов, укронацистов и предателей Родины, прошу публикации на канале считать обращением к правоохранительным органам». 

Велика кількість кримців зазнала переслідувань саме через «доноси» Олександра Таліпова, адже на порталі «Крымский СМЕРШ» він публікує персональні дані мешканців півострова, які підтримують Україну, а також погрози розправи над ними. Крім того, затриманих за антивоєнні та проукраїнські висловлювання осіб змушують записувати відео з вибаченнями, які потім Таліпов оприлюднює на своєму каналі. Наразі за пособництво державі-агресору український суд розглядає обвинувальний акт щодо нього. 

Станом на серпень 2024 року, з 2022 року за антивоєнні та проукраїнські висловлювання окупаційними судами Криму було винесено щонайменше 818 постанов про притягнення місцевих жителів до адміністративної відповідальності. 

Це вкотре доводить, що росія позбавляє мешканців Криму права на вираження поглядів. Тих, хто підтримує Україну або виступає проти війни, окупанти переслідують та порушують проти них адміністративні чи кримінальні провадження.  

Інформаційний простір під контролем 

Коли росія почала повномасштабну війну проти України, українські медійники почали масово записувати відеозвернення до російських зірок, аби ті виступили проти війни. Навіть ті українці, чиї родичі жили в росії на момент вторгнення, не розуміли, чому їхня тітка, сестра чи бабуся підтримує рф. Тепер нам це видається не дивним, оскільки ці люди живуть в інформаційному вакуумі, де з усіх екранів транслюється лише пропаганда. 

Вже за перший рік окупації Криму, рф повністю зачистила інформаційний простір півострова від незалежних та нелояльних журналістів. Тоді кількість медіа різко скоротилася більш ніж у 10 разів. Частина ЗМІ були змушені закритися, деякі переїхали на материкову частину України. Тож проукраїнські активісти та незалежні журналісти стали першими ворогами «русского міра» в Криму. 

Інформаційний простір для росії є стратегічно важливим сегментом у війні проти України. Росія використовує медіа як інструмент впливу на свідомість мешканців окупованих територій. 

Одним із механізмів російської пропаганди є окупаційний кримськотатарський телеканал «Міллет». Ведуча авторської програми телеканалу Айше Шулакова систематично запрошує для участі у випусках колаборантів, представників окупаційної адміністрації, релігійних діячів та військових, які виступають із прокремлівськими заявами. 

Сама ведуча, окрім розповсюдження проросійського інформаційного контенту, неодноразово використовує пропагандистські наративи рф про наявність на території України «секретних лабораторій Пентагона» з виготовлення «біологічної зброї», які держава-окупант має знищити, а також виправдовує збройну агресію рф проти України. 

Діяльність «журналістки» уже стала предметом кримінального розгляду в Україні. Прокуратура АРК передала до суду справу щодо її «журналістської» діяльності. Зокрема, інкримінуючи їй колабораційну діяльність та виправдовування, заперечення збройної агресії рф проти України. Подібні кримінальні провадження відкриті й щодо інших пропагандистів, таких як Вадим Первих, гендиректор телекомпанії «Крым». 

«У прямому етері одного з випусків «журналістка» охарактеризувала окупацію територій України як «повернення до рідної гавані, додому». Обвинувачена виправдовувала дії та возвеличувала ворога, називаючи удари по «критичній інфраструктурі» нашої держави «відповіддю на агресію та теракти зі сторони України», – йдеться у повідомленні прокуратури автономії.  

Таким чином, інтерв’ю зі згаданими посадовцями, які перейшли на бік ворога, створюють видимість підтримки окупації півострова та інших українських територій з боку українського населення, а також слугують своєрідним виправдовуванням усіх воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які скоює рф. Держава-агресорка намагається маніпулювати свідомістю мешканців півострова через місцеві медіа, створюючи у громадян хибну думку про «легітимність» дій країни-агресора. 

Окупована екологія 

В одному з етерів російського телебачення з’явилась новина «Посадити своє дерево: у рамках акції «Зберігаємо ліс» у Феодосії висадили 6000 кримських сосен». На перший погляд здається, що це чудова ініціатива, але що в цьому не так? 

На кадрі з телевізійного сюжету видно, що для посадки  була знищена місцева рослинність. Однак територія, яку переорали з метою показового заліснення — місце поширення рідкісних видів степових рослин. 

У різний час в околицях м. Орджонікідзе, де здійснюються спроби штучної висадки лісових насаджень, задокументовано щонайменше 47 видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України. Відповідно, червонокнижні види були знищені окупантами, а висаджені ними дерева не прижилися, оскільки степові ґрунти для цього не сприятливі. 

Крім того, окупаційні медіа нерідко розповідають про розвиток туризму в окупованому Криму у зв’язку з новозбудованими рекреаційними спорудами. Однак і тут не все здається так красиво, як про це розповідають пропагандисти. 

Зокрема, для будівництва рекреаційних комплексів у Криму велась масова вирубка ялівців, що занесені до Червоної книги України (і Червоної книги рф також), також було знищено фісташковий гай в м. Севастополь та інші заповідники на півострові. 

«Окупаційне Міністерство природних ресурсів Криму звітує, що у 2022 році воно масово займалось благоустроєм екскурсійних маршрутів та знищенням кліщів у заповідних територіях. Тут слід згадати, що акарицидні препарати мають загальну нервово-паралітичну дію і згубно діють не лише на кліщів, але й на всіх комах та інших безхребетних, ендемічних видів яких найбільше саме в межах заповідних територій Криму. Тож проведені заходи були направлені не на збереження дикої природи, а на її знищення. Це стосується переважної більшості всіх наземних і ґрунтових видів фауни, які зустрічаються на території», – йдеться в екологічному дослідженні КримSOS. 

Росія намагається створити ілюзію турботи про екологію Криму, проводячи показові акції з висадки дерев, проте насправді окупаційна влада системно знищує природу півострова. Масове винищення червонокнижних видів відбувається задля комерційної забудови та розширення військових об’єктів. Нецільове заліснення призводить до руйнування степових екосистем, а будівництво на заповідних територіях, зняття природоохоронного статусу земель та неконтрольоване забруднення води й ґрунтів загрожують унікальній флорі та фауні. У результаті Крим перетворюється на зону екологічної катастрофи, а дії окупантів мають незворотні наслідки для довкілля. 

Окупація та здоров’я 

Росія обіцяла після окупації покращити доступ населення Криму до ряду соціальних прав, але натомість вони зазнали погіршення. Зокрема, занепадає становище з медичним забезпеченням. За словами так званого голови Республіки Крим Сергія Аксьонова, «у сфері охорони здоров’я республіки відбуваються великі позитивні зміни», як от розвиток та використання новітніх технологій, модернізація медзакладів та створення комфортних умов для мешканців Криму. 

Насправді ж ситуація протилежна заявам політиків, адже місцеві лікарні часто не можуть забезпечити базове належне лікування. Система охорони здоров’я Криму переживає кадрову кризу та брак ліків. За офіційними даними російської влади, нестача лікарів складає сотні, а то й тисячі спеціалістів. У сільській місцевості ситуація ще гірша – багато медзакладів просто не працюють через відсутність персоналу. У Севастополі, наприклад, через нестачу кадрів закрився дитячий кабінет невідкладної допомоги. 

А в Сімферополі масово звільняється персонал швидкої допомоги, стверджують російські пабліки. І хоч російська влада Криму та підконтрольні їм ЗМІ цю інформацію спростовують, називаючи фейком, в соціальних мережах медики обурюються через низькі зарплати та велике навантаження. 

Жителі Криму також скаржаться на дефіцит ліків, особливо для онкохворих, астматиків та людей, що потребують діалізу. Державні програми підтримки не справляються з проблемою, а місцева влада визнає, що вирішити ситуацію не може. 

До того ж політув’язнена медсестра та журналістка Ірина Данилович, працюючи в одному з медичних закладів півострова у період поширення коронавірусу, боролася з корупцією у медицині, що стало однією з причин її арешту.  

Попри яскраву картинку, яку транслюють пропагандистські медіа щодо медичного забезпечення у Криму, система охорони здоров’я півострова продовжує занепадати, спричиняючи серйозні проблеми для населення через нестачу медичних працівників і ліків. 

Мілітаризація дітей з ТОТ 

У 2024 році близько 68 тисяч дітей отримали пільгові путівки до табору «Артек». Російські державні ЗМІ повідомляють, що програма безкоштовного відпочинку в дитячих таборах, включаючи «Артек», діє для дітей із сімей військових, а також для сиріт, дітей з малозабезпечених родин і обдарованих школярів. Зокрема, із Запорізької області регіон прийняв 3,9 тис. осіб, з Херсонської — близько 1,1 тис., з Донецької та Луганської народних республік — 3,2 тис. і 3,3 тис. дітей відповідно. Серед дітей із півострова за пільговими путівками відпочили понад 27,5 тис. осіб. Також участь в таборах взяли діти учасників так званої «спеціальної військової операції» з регіонів рф (СВО). 

Освітня програма в таборі «Артек» включає теоретичні і практичні заняття в основі якого т. зв. «патріотичне виховання», «традиційні» заходи «Фронтовий полігон»,  воєнно-патріотична стратегічна гра «Перемовини», гра «Герої Новоросійська» тощо. Крім того, адміністрація дитячого табору регулярно запрошує російських військовослужбовців та волонтерів-колаборантів, які розповідають дітям про свою «важливу» діяльність.  

Програми табору організовані спільно з такими структурами, як Міноборони рф, Генеральна прокуратура, Федеральна податкова служба, «Юнармія» та інші організації, які займаються військово-патріотичним вихованням. 

Зокрема, серед тематичних змін у 2024 році є такі, що пов’язані з військовою історією росії, підготовкою до святкування 80-річчя «Великої перемоги», а також проєкт «Наші герої», що спрямований на формування у дітей відчуття причетності до російської армії та військових структур 

Освітня програма «Артеку» включає заходи, спрямовані на зміцнення національної самосвідомості та популяризацію російських державних символів серед дітей, зокрема українських дітей, які перебувають у таборі.  

Це ще раз підтверджує, що «Артек» використовується як інструмент ідеологічного впливу, особливо щодо дітей з тимчасово окупованих територій України. Нагадаємо, що ідеологічний вплив на дітей з окупованих територій, який здійснюється в таборах на кшталт «Артеку», є порушенням міжнародного гуманітарного права та може кваліфікуватися як воєнний злочин. 

Російська окупація Криму, що розпочалася в 2014 році, супроводжується масовими репресіями, насильницькими переслідуваннями, фальсифікацією справ проти мешканців півострова та залякуванням місцевого населення, що намагається чинити спротив.  

Окупаційний режим не лише безжально придушує свободу слова, релігії та політичних переконань, а й активно маніпулює інформацією, створюючи враження про турботу і розвиток Криму, тоді як справжня ситуація на півострові є катастрофічною. Неприховане переслідування мусульман, представників інших релігійних громад, активістів та журналістів свідчить про прагнення росії знищити будь-який спротив та впровадити свою політичну  ідеологію через пропаганду і репресії.  

Водночас спостерігається систематичне знищення природних ресурсів, порушення екологічних норм та зловживання в сфері туризму і рекреації, що демонструє не лише ігнорування прав людей, але й неповагу до природи Криму. 

Ситуація в окупованому Криму демонструє, що окупаційна влада намагається контролювати місцеве населення, застосовуючи маніпуляції, утиски та насильство, маскуючи ці дії пропагандистськими кампаніями і фальшивими обіцянками про благополуччя.