Вихід з РЄ не звільнить Росію від відповідальності за злочини – КримSOS

15 березня голова російського МЗС Сергій Лавров надіслав лист Генеральному секретарю Ради Європи, де повідомив про вихід РФ з членів РЄ. Причина – “безпрецедентний санкційний тиск” на Росії та її громадян. Фото листа оприлюднили на одному з російських ЗМІ. 

Крім того, російські дипломати проінформували про денонсацію (вихід держави з конвенції, – при ред) Європейської конвенції з прав людини та відмову від сплати щорічного членського внеску до РЄ. 

“Вся відповідальність за розрив діалогу з Радою Європи лежить на країнах НАТО, які весь цей час використовували тему прав людини для реалізації власних геополітичних інтересів та нападок на нашу країну. У зв’язку з безпрецедентним політичним та санкційним тиском на нашу країну Росія не планує сплачувати щорічний внесок до цієї організації”, – пише у Telegram віце-спікер Держдуми, голова делегації РФ у ПАРЄ Петро Толстой.

Проте Росія цими днями повідомить Генерального секретаря про вихід, згідно зі ст. 7 Статуту Ради Європи, країна може офіційно вийти з Ради Європи лише 1 січня 2023 року.

“Щодо наміру росії вийти з Європейської конвенції з прав людини, то офіційний вихід з Конвенції набуває чинності через півроку після подання офіційного повідомлення Генеральному секретарю РЄ, – розповідає Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS, – Усі індивідуальні та міждеждердавні скарги, подані проти Росії до моменту її офіційного виходу з Конвенції, будуть і надалі розглядатися. Тому РФ буде нести відповідальність за систематичні порушення прав людини, які вона вчинила на території України, Грузії та в себе вдома”.

Євгеній нагадує, що Російська Федерація стабільно посідає перше місце за кількістю індивідуальних скарг до Європейського суду з прав людини – мінімум 10 тис. Росія  також “чемпіон” за кількістю міждержавних скарг, більшість з яких подала Україна. 

Крім цього 15 березня  Парламентська асамблея Ради Європи попри спроби Москви уникнути покарання, ухвалила рішення про вигнання РФ, а також закликала надати Україні засоби захисту повітряного простору.  Крапку у цій історії поставить Комітет Міністрів Ради Європи у четвер, 17 березня.