Визнання батальйону “терористичною організацією”: ризики та причини

1 червня Верховний суд російської федерації визнав добровольчий батальйон імені Номана Челебіджихана1 терористичною організацією, заборонивши його діяльність на території країни. Оскільки росія ігнорує норми міжнародного гуманітарного права, вона поширила цю заборону ще й на територію окупованого Криму. Нещодавні події показують, що росія також веде переслідування кримських татар за нібито приналежністю до даного батальйону на нових окупованих територіях, зокрема на Херсонщині, в черговий раз незаконно розповсюджуючи своє законодавство на території, які їй не належать.

Чим це може загрожувати жертвам політичних репресій? І яка можлива мета даних змін?

Варто розпочати з того, що жертвами політично мотивованих переслідувань у Криму на сьогоднішній день є 144 особи, 106 з них – кримські татари. На даний момент, більшість кримських татар переслідуються за двома звинуваченнями:

• Справи про нібито організацію та участь у діяльності терористичної організації (“справи Хізб ут-Тахрір”2) – переслідуються 86 осіб (84 з них кримські татари).

• Справи про нібито приналежність до батальйону імені Номана Челебіджихана (раніше “участь у незаконному збройному формуванні”) – 12 осіб.

Ризик № 1. Етапування на територію росії

Відмінною рисою кримінального переслідування в рамках цих двох категорій справ є той факт, що справи про нібито приналежність до батальйону імені Номана Челебіджихана розглядалися у Криму. Обвинувачені ж у нібито приналежності до Хізб-ут-Тахрір через деякий час після затримання незаконно етапувалися на територію росії. Спочатку вони етапувалися в Ростов-на-Дону, де Південний окружний військовий суд розглядав їхні справи, а після винесення обвинувального вироку політичних в’язнів етапують у виправні колонії у віддалених куточках Росії, наприклад, у Башкортостані.

Як наслідок, родичі та адвокати з Криму змушені витрачати великі часові та грошові ресурси для доступу до обвинуваченого, що ще більше ускладнює їх захист.

Ризик №2. Збільшення термінів ув’язнення

Ця перекваліфікація справ призведе до збільшення максимального терміну ув’язнення. Участь у незаконному збройному формуванні передбачала позбавлення волі терміном від 8 до 15 років. Організація або участь у діяльності терористичної організації передбачає позбавлення волі від 10 до 20 років.

Аналіз винесених вироків кримським політв’язням за даними категоріями справ показує:

Середній термін позбавлення волі за звинуваченням в “участі у незаконному збройному формуванні” становить 7 років, а щодо “організації або участі у діяльності терористичної організації” – 14 років.

Ризик № 3. Стане простіше переслідувати активістів

Подібна перекваліфікація може полегшити росії ведення політично мотивованих переслідувань проти кримських татар та збільшити кількість потенційних жертв цих репресій.

Звинувачення у приналежності до Хізб ут-Тахрір часто ґрунтувалися на нібито доказах, зібраних у мечетях шляхом провокацій та незаконної аудіо- або відеозйомки, а також “забороненій” літературі, підкинутій під час обшуків . Тобто цілями подібних переслідувань найчастіше стають кримські татари, які практикують іслам та відвідують мечеті.

Для звинувачення людини у приналежності до батальйону імені Номана Челебіджихана така вибірковість може і не знадобитися. Достатньо буде бажання окупаційної влади звинуватити людину і знайти кілька «свідків», цілком можливо серед співробітників ФСБ.

Навіщо треба було оголошувати батальйон терористичним?

Якщо подивитися на динаміку затримань після початку повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, то можна зазначити, що в Криму було затримано троє кримських татар якраз за звинуваченням у нібито приналежності до батальйону імені Номана Челебіджихана: Насрулла Сейдалієв, Арсен Ібраїмов, Рустем Гугурик. Крім того, за тими ж звинуваченнями окупанти викрали у Херсонській області місцевих жителів Рустема Османова, Руслана Абдурахманова, Айдера Умерова і вивезли їх до Криму.

Ми побоюємося, що ця тенденція у звинуваченнях і потенційно можливі етапування людей на територію росії можуть бути спрямовані на придушення будь-яких сьогоднішніх активістських ініціатив серед кримських татар як у Криму, так і на нових окупованих територіях.

Іншими словами, росія, переводячи ці кримінальні переслідування в категорію «терористичної організації», може викрадати та етапувати будь-якого кримського татарина, який не погоджується з діями окупаційної влади. На жаль, тактикою росії на сьогоднішній момент може бути зачистка будь-яких груп кримських татар з метою руйнування їхньої згуртованості та залякування.

Олесь Лисичкін, аналітик КримSOS