Арт-проєкт U(CRIME)A – ілюстрації про Крим в окупації

Громадська організація КримSOS спільно з ілюстраторкою Іриною Вале створили десять зображень, що візуалізують найпоширеніші порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму, . Проєкт втілили за підтримки платформи ARTIф. 

Рух «Жовта стрічка»

Після повномасштабного вторгнення на окупованих територіях з’явився рух громадського спротиву «Жовта стрічка». 25 квітня у Telegram-каналі координатори руху закликали жителів окупованого Херсону чіпляти прапори України та жовті стрічки на вулицях і в громадських місцях. Того ж дня в місті вперше з’явилися жовті стрічки — символ опору українців російським окупантам.

Відтоді активісти руху щодня розклеюють листівки та малюють патріотичні графіті на окупованих територіях півдня України та Криму. Крім того, рух «Жовта стрічка» організовує мітинги та акції спротиву. Усе це роблять аби показати окупантам, що їм не раді.

Знищення унікальної кримської природи

Після окупації Криму на півострові розорали 20 тисяч гектарів степу, вирубали тисячі екземплярів рідкісних дерев та варварськи забудували природоохоронні території.

росія безконтрольно видобуває у своїх цілях нафту, природний газ, цінні копалини, пісок, щебінь та інші будматеріали. Чимало ресурсів вивозять до рф чи використовують для військових потреб окупантів у Криму: будівництва «Керченського мосту» і траси Таврида, обслуговування військових об’єктів тощо.

Так званий «Кримський міст» є значним екологічним злочином. Міст спричинив зміни міграційних шляхів риб. Також через цю споруду загинули багато дельфінів, три види яких занесені до Червоної книги України — азовка, афаліна, білобочка.

Колонізація, стирання ідентичності

У спробі «русифікувати» Крим із 2014 року росія привезла на півострів за різними даними до 800 тисяч переселенців. Водночас унаслідок політично мотивованих переслідувань, утисків та залякування, з Криму виїхали чимало кримських татар та українців.

В умовах окупації викорінюється українська і кримськотатарська культури. Якщо до окупації українську мову на півострові вивчали 100% учнів або 191 тисяч дітей, то за вісім років лише приблизно 200 дітей (0,2 % школярів). Ба більше, навчання української проводять як факультатив — після основних уроків і тільки до 9 класу.

Крім цього, спілкуватися кримськотатарською мовою забороняють політв’язням. Їм не надають перекладача під час слухання справ, а декілька разів окупаційна адміністрація пенітенціарних закладів забороняла листуватися з родичами рідною мовою.

Ув‘язнення через політичні мотиви 

За роки окупації в Криму вибудовано репресивний апарат, який незаконно застосовує російське законодавство для переслідування «нелояльних». Найбільших переслідувань зазнають представники кримськотатарського народу. 

Наразі в окупованому Криму більше 190 осіб зазнали політично мотивованих переслідувань, з них 110 – кримські татари. 2 кримських політв’язні вже померли у російських пенітинціарних службах.

Викрадене дитинство в дітей політв‘язнів

З перших днів російської окупації в Криму почали фабрикувати політично вмотивовані кримінальні справи. Відтоді репресії набирають нових обертів. Приблизно в кожній третій родині кримських татар когось ув’язнили чи затримали.

Понад 200 дітей політв’язнів змушені зростати без батьків, через те, що ті незаконно ув’язнені окупантами на терміни до 19 років. Дитинство скалічене горем рідних та постійною боротьбою з обвинуваченнями в окупаційних судах. Щонайменше 12 дітей ніколи не бачили батька, бо народилися після його арешту.

Відсутність свободи слова

З перших днів окупації російська влада заблокувала теле- та радіомовлення, обмежила доступ кримчан до провідних українських онлайн-медіа. До кінця 2014 року мовлення українських телеканалів було повністю заблоковано, замінивши їх російськими. Десятки кримських ЗМІ припинили свою роботу чи переїхали на материкову Україну.

На зміну професійним журналістам прийшли блогери та громадські активісти, які могли розповісти про реальну ситуацію на півострові. Зараз ці люди перебувають під пильним наглядом спецпризначенців і можуть зазнати переслідувань. 

За часи окупації Криму з 2014 року 11 громадянських журналістів стали жертвами політичних переслідувань з боку російської влади.  

Знищення та викрадення культурної спадщини

Після окупації росія включила колекції кримських музеїв до складу свого Музейного фонду. Росіяни вивезли тисячі експонатів, а на території окупованого Кримського півострову організували понад 100 незаконних археологічних розкопок.

Унікальні історичні пам’ятки на всій території окупованого півострова залишають руйнуватися або спотворюють «реконструкцією». Наприклад, окупанти недбало ставляться до будівлі церкви Іоанна Предтечі в Керчі — найдавнішого з храмів на території Криму, який досі діє. Зараз у його стінах можна побачити отвори для відведення конденсату та дірки в зовнішній стіні.

Крім фізичного знищення пам’яток, окупанти спотворюють історію та культуру. Так, археологічний комплекс «Неаполь Скіфський: городище й некрополь» почали прикрашати недоречними бичачими черепами, як у декораціях фільмів про варварів. Хоча вироби у «звіриному стилі» не траплялися у часи, коли Неаполь Скіфський був столицею Скіфського царства в Криму.

Окупація Криму — загроза для України та Європи

Протягом стількох років окупації росія перетворила Крим на свою військову базу. Незаконно збудований міст через Керченську протоку суттєво полегшив перекидання російських військ та техніки до Криму. Саме завдяки цьому 24 лютого 2022 року Кримський півострів став плацдармом для подальшої окупації Херсонської, Запорізької та частини Донецької областей.

Крім того, росія розмістила пускові установки в Криму та прилеглих акваторіях, з яких здійснює пуск ракет по цивільних обʼєктах на всій території України. Через це південь України перебуватиме під постійною військовою загрозою, поки російські війська присутні в окупованому Криму.

Корінні народи

Oрнек – кримськотатарський орнамент

В Україні офіційно є три корінні народи, які сформувалися на териториторії Криму й переважно проживають там: кримські татари, караїми та кримчаки.

За різними даними чисельність кримських татар становить приблизно 300 тис. осіб, караїмів — 1200, кримчаків — 400. Разом вони складають орієнтовно 13–15 % усього населення тимчасово окупованого півострова.

Водночас російська окупаційна влада проводить політику асиміляції корінних народів. Продовження російської окупації загрожує подальшим витісненням кримських татар і українців та «завезенням» росіян на півострів. За вісім років окупації, за неофіційними даними, до Криму переселилися від 500 тисяч до 800 тисяч громадян рф.

Повернення українського прапора в Крим

За роки окупації в Криму склалася систематична практика переслідування за демонстрацію проукраїнських поглядів. Ситуація загострилася від початку повномасштабного вторгнення, насамперед, через прийняття статті про переслідування за нібито дискредитацію збройних сил росії.  

Людей обвинувачують у порушені окупаційного законодавства за двома статтями: про нібито дискредитацію російської армії та публічну демонстрацію забороненої у рф символіки чи атрибутів. 

З березня 2023 року окупаційні «суди» у Криму винесли 514 постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за нібито дискредитацію російської армії. З них більше 160 завершилися винесенням обвинувальних постанов,  у 48 % випадках — за публікації або коментарі в інтернеті. У середньому людей оштрафували на суму від 30 тисяч рублів кожного.