Позбавлені батьківщини: доля українських дітей-сиріт у Криму

На момент анексії Криму Росією в кінці лютого 2014 року, на півострові залишилось 4323 дитини-сироти. Майже всіх їх російська «влада» Криму «зробила» росіянами, просто переписавши їм документи. Крім того, за 2014-2015 роки росіяни усиновили 89 дітей з Криму. Дізнатися, хто з них мав українське громадянство на момент анексії — неможливо, адже тільки за 2014 рік у Криму і Севастополі кількість сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей збільшилась на 585 дітей, а у 2015 — на 844 дитини. На всі ж спроби української сторони дізнатися про долю залишених у Криму дітей РФ відповідає відмовою у наданні будь-якої інформації. QirimInfo розпитав Представника Уповноваженого з питань дотримання прав дитини Аксану Філіпішину про те, яких можливостей позбавлені маленькі кримчани під «протекторатом» РФ.

Наскільки відомо, у Криму після анексії півострова Росією, в сиротинцях залишилось близько чотирьох тисяч українських дітей. Чи це була вся кількість дітей, позбавлених батьківської опіки, у Криму, чи все ж частину вдалось вивезти на материк? І чи можливе їхнє переведення до неокупованої території України зараз?

На жаль, після анексії Криму переважна більшість цих дітей залишилась на місці. Деякі сім’ї із прийомними дітьми переїхали на територію Російської Федерації, дуже мала кількість таких родин переїхала на материкову Україну (близько п’яти), і тільки дві дитини категорично відмовились приймати російське громадянство. Це були діти-підлітки. Їх самих, без супроводу дорослих, з сиротинця міста Сімферополя відправили на материкову частину через відмову дітей приймати російське громадянство. Їм видали пакет документів на руки і посадили на потяг «Сімферополь-Київ». На даний момент вони вже усиновлені українськими сім’ями.

Крім того був іще такий випадок, коли дитину без супроводу дорослих відправили з Криму до Києва. Так, прийомні батьки, розуміючи, що дитина походить з міста Києва, на прохання і з ініціативи офісу омбудсмена передали її українській стороні. Ця дитина також уже усиновлена. Більше ніхто з вихованців сиротинців з Криму після анексії до материка не переїхав.

Чи відома подальша доля залишених у Криму дітей-сиріт? 

Ми знаємо про випадки усиновлення та передачі дітей з Криму під опіку росіян внаслідок програми «Потяги щастя». Вони були організовані вже колишнім омбудсменом РФ з метою, щоб дітей із Кримського півострова взяли до прийомних родин в РФ. Всього таких потягів було організовано 5, причому інформація про них з’явилась аж тоді, коли до Криму відправили вже третій або четвертий «Потяг щастя». Але чіткої статистичної інформації про кількість усиновлених українських дітей не було надано ЗМІ.

Звичайно, Україна відреагувала на цей випадок. Офіційні ноти з обуреннями надсилались до РФ від уряду України, реагував також офіс Уповноваженого Президента із прав людини, Міністерство соціальної політики. Але отримали офіційну відповідь від російської сторони про те, що в РФ розглядають цих дітей як своїх громадян, а тому не вважають за потрібне звітувати перед українською стороною про їхню долю.

Тим не менше, ми розуміємо, що відбувається тотальне порушення прав дітей, тому що думка дитини стосовно того, громадянином якої країни він хоче бути, навіть за таких умов анексії, абсолютно не врахована. Їм просто автоматом змінювали свідоцтва про народження та надавалося російське громадянство.

Чи звертались до омбудсмена сім’ї з дітьми під опікою, що бажали виїхати на материк? Які саме проблеми вони хотіли вирішити?

До нас із подібними випадками не звертались. Але зараз до нас з міста Феодосія звернулась громадянка України, яка відмовилась від прийняття російського громадянства. Вона всиновила дитину в 2013 році — ще до анексії Криму. А після подій 2014 року відмовилась приймати російське громадянство для дитини. Тобто, і жінка, і усиновлена дитина, залишаються громадянами України. Зараз у Криму жінку намагаються позбавити батьківських прав, дитину відібрали. Ми якраз працюємо над екстрадицією дитини, з метою врятувати для України дитину, позбавлену батьківського піклування.

Зараз триває офіційна процедура перемовин, офіційних звернень, адже документально підтверджено, що і жінка, і дитина, є громадянами України.

Позбавлені українських вишів

Буквально місяць тому для абітурієнтів із Криму закінчилась вступна кампанія до українських вузів. У цьому році Міністерство освіти та науки передбачило для таких студентів додаткові пільги, що дозволило майже всім дітям із окупованих територій зайняти бюджетні місця в українських вишах. Ці ж пільги доступні і для дітей-сиріт. Однак чи є можливість донести до них інформацію про права на вступ до українських вишів?

Міністерство освіти розмістило правила вступу для дітей з окупованих територій у себе на сайті. Тому все, що потрібно для того, щоб цю інформацію отримати  — це інтернет-зв’язок. Звичайно, я не впевнена, чи ця інформація доступна до дітей у сиротинцях, адже навіть у сиротинцях на неокупованій території України не в усіх дітей є доступ до інтернету. Тому все залежить від того, чи дасть керівник дитячого будинку доступ до мережі, чи ні. І тому я дуже сумніваюсь, що діти у кримських дитячих будинках можуть щось дізнатися про свої права на вступ до українських вишів.

Ще одна проблема — заборона в РФ всиновлювати дітей іноземцями. Варто зазначити, що часто саме іноземці брали під опіку, всиновлювали дітей з важкими хворобами, такі як ДЦП або ВІЛ. Ні для кого не секрет, що у західних країнах таким дітям надають більш кваліфіковану медичну допомогу, створено більш сприятливі умови для життя, ніж в Росії. Виходить, у Криму багато важкохворих дітей, позбавлені батьківської опіки, тепер позбавлені й шансу на краще життя. До того ж, тут варто згадати, що у 2012 році Росія припинила співпрацю з ЮНІСЕФ. Як це може відобразитись на долі українських дітей, залишених у Криму?

Дійсно, в Україні ставлення до іноземців, які мають намір усиновити дитину в Україні є більш лояльним. Так, іноземцям можна усиновити дитину з п’ятирічного віку, за винятком незначних обмежень. Росія ж забороняє цю процедуру для іноземців («закон Діми Яковлєва», який забороняє усиновлення дітей з Росії батьками з США, — ред.).

Що ж стосується роботи ЮНІСЕФ, то ця організація займається моніторинговою діяльністю, яка допомагає країні побачити, можливо, ті проблеми, які існують у сфері захисту прав дитини, проводить методичну роботу. Діяльність ЮНІСЕФ здійснюється на підставі угоди між Урядом країни і самою організацією. Наприклад, така угода діє між ЮНІСЕФ та Урядом України. У ній йдеться про співпрацю в усіх галузях прав дитини, які регулюються Конвенцією ООН про права дитини (право на здоров’я, право на освіту, право на соціальний захист тощо), якщо країна потребує такої допомоги. А як відомо з тих же ЗМІ, у РФ далеко не все із цим гаразд, як і з питанням дітей-сиріт, так і з наданням якісної медичної допомоги.

Відмовитись від допомоги ЮНІСЕФ — це право РФ, але ж по відношенню до наших дітей, які залишились у Криму, це не є дуже добре. Організація ЮНІСЕФ могла б стати тим посередником, наглядачем за правами дітей у Криму, якого дуже не вистачає Україні, адже Росія заборонила будь-яким міжнародним місіям, правозахисникам працювати у Криму.