Парламент має стати відкритішим для медіа та громадськості

Широкомасштабна збройна агресія, розпочата РФ у лютому 2022 року, суттєво вплинула на різні сфери життя суспільства та інституції. Верховна Рада України не стала винятком. Фактично відразу після початку вторгнення доступ до засідань парламенту та кулуарів став закритий для журналістів. Засідання майже всіх комітетів перейшли в онлайн, без залучення експертів з організацій громадянського суспільства. Доступ до частини інформації на вебсайті Верховної Ради та парламентських комітетів став обмежений. Так, зникла інформація про список народних депутатів, контакти комітетів, інформація про порядки денні засідань тощо. Попри те, що частина інформації (наприклад, список народних депутатів і членів комітетів) повернулася на офіційний сайт парламенту, Верховна Рада досі залишається доволі закритою для медіа та представників громадськості.

У 2022 році введення обмежень можна було пояснити інтересами національної безпеки та необхідністю безпеки Верховної Ради України. Втім, робота парламенту в закритому режимі в 2024 році, після майже двох років з початку широкомасштабного вторгнення та десяти – з початку війни РФ проти України, викликає чимало питань.  

Відсутність доступу журналістів до Верховної Ради шкодить демократії. Який сенс говорити про небезпеку від присутності медіа в залі парламенту, коли про хід і результати розгляду законопроєктів суспільство дізнається із прямих трансляцій народних депутатів у соціальних мережах? До того ж парламент – надто велика за кількістю залучених людей структура, щоб його засідання проходили непомітно. 

Відтак замість продовження існуючої ситуації недопуску журналістів до будівлі парламенту варто обговорювати заходи безпеки, наприклад, підготовку укриттів.

Допуск журналістів до будівлі Верховної Ради України, завчасна публікація списку законопроєктів, які плануються до розгляду, забезпечать українців суспільно важливою інформацією. 

Так само важливо, щоб представники громадянського суспільства мали змогу долучатися до засідань парламентських комітетів, висловлювати позиції щодо зареєстрованих законопроєктів та ініціатив, які мають бути розроблені.

Ознакою збереження демократії попри війну стане повернення громадськості можливості комунікувати з народними депутатами у зрозумілий і прозорий спосіб. Медіа мають отримати можливість інформувати суспільство про те, які питання розглядає єдиний законодавчий орган країни, які аргументи лунають під час обговорення. Відкритість парламенту передбачає доступність інформації про його процедури для громадськості, а також створення умов для повноцінної комунікації народних депутатів України із українським суспільством. 

В день відкриття чергової, одинадцятої сесії Верховної Ради IX скликання, ми закликаємо парламент повернутися до забезпечення принципів відкритості своєї діяльності, а саме:

• забезпечити можливість присутності журналістів під час засідань Верховної Ради та спілкування із народними депутатами України в кулуарах парламенту;
• завчасно оприлюднювати порядки денні засідань Верховної Ради України;
• сприяти і підтримувати залучення організацій громадянського суспільства до засідань комітетів Верховної Ради України.

Верховна Рада України знов повинна стати місцем для дискусій, для вільної комунікації та роботи медіа, для пошуку рішень на складні виклики, які постають перед Українською Державою внаслідок збройної агресії РФ. За умов забезпечення заходів безпеки, така відкритість парламенту підвищить довіру суспільства до його діяльності і сприятиме активній співпраці організацій громадянського суспільства та народних депутатів.

06 лютого 2024 року

Центр прав людини ZMINA
Інститут Масової Інформації
Медіарух
ГО “КРИМСОС”
ГО “Донбас СОС”
БФ “СХІД-SOS”
Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
Медійна ініціатива за права людини
БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”
Колегія юристів з морського права України
Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
ГО Київський Освітній центр “Простір толерантності”
ГО Центр “Соціальна Дія”
Гірна Дарія, журналістка, авторка каналу “Обличчя Незалежності”
«Новини Донбасу»
Центр громадянських свобод
Укрінформ
ГО «Жінки в медіа»
Фундація Суспільність
Український незалежний центр політичних досліджень 
Центр політико-правових реформ
Інститут демократії імені Пилипа Орлика
ГО «UKRAINEPRIDE» 
Громадянська мережа ОПОРА
Видання «Ґрати» 
Міжнародне товариство прав людини – Українська секція
Освітній дім прав людини – Чернігів
ГО «Кримський процес»
ГО «Інститут миру та порозуміння»
ГО «Трус Хаундс»
ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”
“Еспресо”
ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”
Євген Спірін, журналіст, ведучій
ГО Експертна група “Сова”
ГО “Харківський антикорупційний центр”
ГО “Громадське радіо”
Кримська правозахисна група
ГО “Платформа прав людини”
ГО “Детектор Медіа”
ГО “Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля”
ГО “Інкубатор демократичних ініціатив”
ГО Правозахисне об’єднання “ПРАВЕ ДІЛО”
Національна спілка журналістів України
Комісія з журналістської етики (КЖЕ)
Харківський інститут соціальних досліджень
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
Bihus.info
Hromadske.ua
Дмитро Тузов, Радіо NV
Яна Брензей, Вікна-новини
Роман Кульчинський, Тексти
Наталя Соколенко, Українське радіо
Вадим Карп’як, ICTV
Богдана Неборак, The Ukrainians
Людмилка Тягнирядно, Українське радіо
Богдан Логвиненко, The Ukraїner
Євгенія Моторевська, керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent
Мирослава Барчук, Суспільне
Антон Скиба, продюсер The Globe and Mail
Анастасія Бакуліна, Свідомі
Азад Сафаров, продюсер Sky News, співзасновник “Голоси дітей”
Анна Бабінець, Slidstvo.info
Настя Станко, Slidstvo.info
Фундація DEJURE