Особливості законопроекту стосовно зміни порядку ідентифікації осіб при отриманні паспортів

Законопроект подано групою депутатів від фракції “Народний Фронт” та є саме тим документом, про який нещодавно було згадано Секретарем РНБО Олександром Турчиновим в рамках офіційної заяви про необхідність ретельної перевірки жителів окупованого Криму та тимчасово непідконтрольних територій Донецької, Луганської областей при отриманні ними біометричних паспортів для виїзду за кордон. 

Отже, згідно із пояснювальною запискою, внаслідок збройної агресії РФ, на непідконтрольній території України залишилась уся підтверджуюча особу та громадянство інформація у паперовому вигляді, що знаходилась у віданні ДМС. Наразі, доступ до неї внаслідок зрозумілих причин відсутній, тому, при отриманні біометричних паспортів, громадяни з непідконтрольної та окупованої територій України повинні підлягати посиленій перевірці під час проведення ідентифікації їх особи.

Таким чином, метою законопроекту є удосконалення механізму ідентифікації, верифікації та встановлення особи при оформленні біометричних документів, нормативного закріплення повноважень ДМС в частині отримання інформації про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємствах, установах (банківських установах) та організаціях.

Авторами проекту закону передбачаються зміни до:

1. Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”;

2. Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України”;

3. Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

4.  Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”;

5. Закону України “Про Державний реєстр виборців”;

6. Закону України “Про інформацію”;

7. Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Суть змін полягає у наступному:

1. Розширенні невичерпного переліку документів, які мають бути надані органу ДМС. Так, окрім оригіналів та фотокопій документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, подаються й інші документи, в тому числі з фотокарткою (наприклад, приписне свідоцтво, військовий квиток, посвідчення водія, пенсійне посвідчення тощо);
2. Надання доступу ДМС до ряду електронних державних реєстрів (Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Державного реєстру виборців, Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування) та реєстрів банківських установ з метою ідентифікації особи громадянина, місцем проживання якого є Крим або непідконтрольна частина Донецької, Луганської областей;
3. Відсутності необхідності надання згоди особи на отримання та обробку персональних даних заявника при запиті інформації з реєстрів для цілей ідентифікації, верифікації та встановлення особи;
4. Збільшенні строків процедури встановлення особи до шести місяців у випадку неможливості ідентифікації особи;
5. Розкритті банківської таємниці з метою ідентифікації, верифікації та встановлення особи.

Згідно із законодавством України, ідентифікація та верифікація особи є обов’язковою умовою для виготовлення та видачі паспортного документу, зокрема паспорту для виїзду за кордон. Положення щодо процедури її проведення вже закріплені у Законі України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”,  постанові Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 та постанові Кабінету Міністрів України від 7.05.2014 № 152 та не потребують дублювання.

Ми погоджуємось із тим, що процедура ідентифікації та верифікації повинна бути застосована до усіх без виключення громадян України з метою гарантування їх безпеки та захисту конституційного ладу. 

Проте у зазначеному випадку не все так просто. З тексту законопроекту можна зробити висновок, що особливі умови ідентифікації застосовуватимуться (та фактично вже застосовуються) до усіх громадян, незалежно від місця проживання, без врахування територіальних особливостей (тимчасова окупація, збройний конфлікт).

Але з пояснювальної записки проекту закону стає зрозумілим інше – порядок посиленої ідентифікації особи буде застосовуватись саме по відношенню до жителів Донбасу та Криму, із безконтрольним розкриттям банківської таємниці та  використанням з боку держави персональних даних особи без згоди на її обробку. Така практика може призвести до:

1. Безпідставних відмов у наданні паспортних послуг або необґрунтованого затягування процесу ідентифікації особи;
2. Неможливості отримання послуг особами через відсутність доступу до таких додаткових документів (якщо, наприклад, оригінал свідоцтва про освіту знаходиться у м. Донецьк, куди особі заборонено в’їжджати);
3. Масових судових спорів;
4. Корупційних правопорушень.

Також документом передбачається передача персональних даних без згоди особи як суб’єкта персональних даних, що також є порушенням норм Закону України “Про захист персональних даних”. Тут важливо відмітити, що на погляд правозахисних організацій, проживання на тимчасово окупованій території не є достатньою підставою для порушення режиму захисту персональних даних в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Протягом трьох років, з самого початку збройного конфлікту, процедура ідентифікації особи та підтвердження її належності до українського громадянства при отриманні паспорту для виїзду за кордон, незважаючи на актуальні по сьогоднішній день загрози, відбувалась на загальних підставах згідно із законодавчими та нормативно-правовими актами, які були перераховані вище.

Обмеження, визначені положеннями законопроекту, не можуть бути визнані пропорційними, адже вони порушують базовий принцип недискримінації осіб за захищеними ознаками, зокрема за ознакою місця проживання. Посилення рівня безпеки документів є важливим кроком, проте допустимим за умови встановлення рівних для усіх громадян вимог проходження ідентифікації особи, дотримання принципу пріоритетності прав людини, справедливості та пропорційності.

Сьогодні ж, запроваджуючи спеціальний механізм посиленої верифікації із безконтрольним використанням, передачею персональних даних та розкриттям банківської таємниці усіх без виключення осіб з Криму та Донбасу, які заявляють про бажання отримати біометричний закордонний паспорт, та безапеляційно обґрунтовуючи таке рішення безпековими потребами, держава застосовує каральні методи впливу по відношенню до зазначеної категорії громадян,  порушуючи таким чином міжнародні та національні норми у сфері прав людини.

Тому ми, представники правозахисних організацій, що опікуються особами, постраждалими від збройного конфлікту в Україні, закликаємо органи влади до перегляду запроваджених ініціатив, конструктивного діалогу та збалансованої реалізації безпекових інтересів держави з урахуванням принципу пріоритетності прав людини і громадянина.