«Ми боремося із системою, яка прагне не справедливості, а придушення»: на Варшавській конференції ОБСЄ порушили питання Криму 

Релігійні переслідування, порушення права на свободу слова, незаконні ув’язнення, жорстокі умови утримання та тортури бранців Кремля. Ці теми українські правозахисники порушили на заході «Життя в неволі: 10 років окупації українського Криму та спротиву російській агресії» в межах щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві. 

У дискусії взяли участь представники українських правозахисних організацій КримSOS, ZMINA, Кримська правозахисна група, брат політбранця Алі Мамутова Февзі Мамутов та колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. 

«Алі – не злочинець, він символ нашої боротьби за свободу та гідність. Він, як і багато інших наших братів і сестер, завжди відстоював права людей, їхню гідність, їхнє невіддільне право бути вільними на своїй рідній землі. Але саме за це його карають. У нас не йдеться про правосуддя. Ми боремося із системою, яка прагне не справедливості, а придушення. Системою, що використовує суди як зброю проти тих, хто наважується говорити правду та захищати своє», – сказав під час заходу Февзі Мамутов. 

Проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко зазначила, що наразі правозахисники зафіксували 218 жертв політично вмотивованих переслідувань, що є значною цифрою для такої невеликої території Криму.   

«Окрім факту незаконного ув’язнення, важливо звернути увагу на умови утримання політв’язнів, адже вони часто зазнають тортур, утримуються в нелюдських умовах та штрафних ізоляторах, не мають доступу до медичної допомоги. І вони були депортовані в колонії на території росії дуже далеко від своїх домівок і сімей», – наголосила вона.  

Як і Вікторія Нестеренко, Наріман Джелял акцентував на тому, що одним з найпоширеніших порушень прав ув’язнених є ненадання медичної допомоги та розповів про те, як нездужав у неволі. Він наголосив також на необхідності звільнення політбранців, які наразі відбувають покарання попри низку хронічних хвороб, мають інвалідність та перебувають у важкому стані.  

«Перебуваючи у в’язниці, я зустрічав багатьох політв’язнів, імена яких лунають на різних правозахисних міжнародних заходах, майданчиках. І більшість з них заявляє про здійснення тортур щодо них», – поділився Наріман. 

На заході також обговорили й систематичність переслідувань релігійних груп та незалежних журналістів у Криму.  

Координаторка проєктів КримSOS Сабіна Ільяс підкреслила, що ті релігійні громади та їхні представники, яких окупанти не можуть взяти під контроль, визнають незаконними, що призводить до застосування антиекстремістського та антитерористичного законодавства для переслідування їх членів.  

«В обох випадках, з християнською та мусульманською релігіями, ми можемо ідентифікувати переслідування за етнічною приналежністю. Жонглюючи своїм законодавством, росія навішує ярлики терористів та екстремістів на нелояльних жителів Криму, українців і кримських татар, створюючи штучну загрозу та ворогів, нагнітаючи міжетнічну напругу й атмосферу страху», – сказала представниця КримSOS. 

Менеджерка з міжнародної адвокації Кримської правозахисної групи Ірина Баран розповіла, що під час повномасштабного вторгнення Кримська правозахисна група задокументувала щонайменше 850 адміністративних проваджень за статтею 20.3.3 КоАП рф («дискредитація російської армії»). 

«Хочу підкреслити, що після повномасштабного вторгнення ситуація з правами людини, зокрема щодо свободи слова, погіршилася, оскільки окупаційна російська влада розширила інструменти тиску на громадян. Вони запровадили нове законодавство, яке дозволяє їм штрафувати або навіть ув’язнювати осіб за будь-яке публічне вираження проукраїнської позиції», – зазначила вона. 

Нагадаємо, захід відбувся в межах Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру за підтримки Постійних представництв Ірландії та Латвії, а також Фонду домів прав людини.