КримSOS: як росія придушує свободу слова в Криму та на новоокупованих територіях  

2 листопада у світі відзначають Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. Від початку російського вторгнення ця проблема є надзвичайно актуальною для окупованих рф територій України. Журналісти як джерело інформації, яка суперечить наданій москвою та окупаційними адміністраціями, продовжують зазнавати утисків та стають жертвами політично вмотивованих переслідувань.   

Попри це журналісти на окупованих територіях України продовжують висвітлювати злочини росії. Завдяки їхнім зусиллям світ отримує інформацію про справжній стан речей. Кримські журналісти, які й досі перебувають на окупованому півострові, продовжують робити все можливе для допомоги політв’язням.   

“Багато років ми розповідаємо про переслідування людей у Криму. Їх не меншає, тому не вигоріти, коли не бачиш відчутного результату, складно. Здається, що ти б’єшся об стіну. Але це не так. Кожна людина, яку журналісти змогли врятувати від тортур у підвалі, кожен політв’язень, якого не катували у в’язниці, — це внесок у життя окремих людей. Тисячі листів у колонії завдяки історіям, про які журналісти розповіли. Материнські серця, які укріплюють та надихають ці публікації. Саме в такі моменти розумієш – все не дарма. Та й сам ти виростаєш в іншу людину, відкриваєш нові горизонти професії. Рано чи пізно, хочемо ми цього чи ні, життя кожного з нас дійде до свого заходу сонця. Мені хочеться, щоб моє життя було сповнене не страхом, а почуттям, що ти робиш щось важливе для людей довкола. Зараз я живу та працюю саме з цим почуттям. Я у потрібному місці, у потрібний час”, – розповідає КримSOS журналістка, яка й досі працює в окупованому Криму (з міркувань безпеки КримSOS не розголошує ім’я та назву медіа).  

Висвітлюючи стан та справи політв’язнів, журналісти і самі стають жертвами політично вмотивованих переслідувань. З 2014 року щонайменше 19 кримських журналістів зазнали чи зазнають кримінальних переслідувань, 16 з них і досі перебувають за ґратами:   

1. Владислав Єсипенко – 5 років позбавлення волі  
2. Наріман Джелял – 15 років позбавлення волі  
3. Асан Ахтемов – 15 років позбавлення волі  
4. Олексій Бессарабов – 14 років позбавлення волі  
5. Сергій Цигіпа – 13 років позбавлення волі  
6. Марлен Асанов – 19 років позбавлення волі  
7. Тимур Ібрагімов –  17 років позбавлення волі  
8. Сейран Салієв – 15 років позбавлення волі  
9. Сервер Мустафаєв – 14 років позбавлення волі  
10. Ремзі Бекіров – 19 років позбавлення волі  
11. Руслан Сулейманов  – 14 років позбавлення волі  
12. Осман Арифмеметов – 14 років позбавлення волі  
13. Рустем Шейхалієв  – 14 років позбавлення волі  
14. Амет Сулейманов – 12 років позбавлення волі, має інвалідність  
15. Ірина Данилович – 6 років 11 місяців позбавлення волі  
16. Вілен Темер’янов – загрожує позбавлення волі   
17. Наріман Мемедемінов – відбув 2,5 роки позбавлення волі  
18. Микола Семена – позбавлення волі умовно  
19. Айдер Кадиров – штраф

Кримінальні справи – не єдиний спосіб тиску на журналістів окупованого Криму. 4 березня 2022 року російські депутати ухвалили поправки до законодавства, що передбачають адміністративну та кримінальну відповідальність за «дискредитацію збройних сил російської федерації». Це дозволяє переслідувати людей за поширення інформації та висловлювання позиції про повномасштабну війну, що відрізняється від офіційної позиції кремля.  

Жертвами переслідувань стають не лише журналісти в окупованому Криму. За словами Голови Правління КримSOS Олексія Тільненка, лідери думок (активісти, журналісти, волонтери тощо) — одна з категорій цивільних осіб, яких найчастіше беруть у полон окупанти на тимчасово окупованій території Херсонщини.  

Українські правозахисні організації, а також міжнародні та європейські інституції неодноразово закликали рф до припинення репресій проти журналістів у Криму. Для покарання причетних до злочинів необхідні розголос та введення персональних санкцій.