КримSOS: справа Сейдаметова може стати першим випадком екстрадиції політв’язня з Криму 

Ймовірна екстрадиція кримського політбранця Ленура Сейдаметова може стати першим випадком вивезення засудженого російською владою політв’язня з ТОТ України до третіх країн. Про це проєктний координатор «Крим SOS» Олексій Тільненко повідомив у коментарі «Суспільне Крим». 

«Повідомлення про ситуацію, яка склалася з потенційною екстрадицією Ленура Сейдаметова до Узбекистану, викликає неабияке занепокоєння. Хоча наразі багатьох деталей ми, як правозахисники, не знаємо, фактично можемо стати свідками першого подібного прецеденту. Саме переміщення цивільного населення є воєнним злочином відповідно до Римського статуту», – зазначив Олексій Тільненко. 

Про те, що фігуранта третьої Сімферопольської групи «Хізб ут-Тахрір» можуть екстрадувати до Узбекистану, телерадіокомпанію «Суспільне Крим» повідомила дружина політв’язня Аджіре. Олексій зазначає, що ситуацію ускладнює обвинувачення у причетності до Хізб ут-Тахрір, бо організація заборонена та визнана терористичною в Узбекистані ще на початку 90-х років, тобто набагато раніше, ніж у рф. 

«Хоча запити про подібні дії були і раніше, проте обʼєднує їх одне: фігуранти цих справ були у розшуку або заочно засуджені в Узбекистані та були громадянами цієї країни. Так, наприклад, Мурат Карімов, який був викрадений 29 грудня 2016 року поблизу КПП “Чонгар”. До цього з 2010 він знаходився в Україні в очікуванні отримання статусу біженця. Умови зникнення та історія його переслідування можуть свідчити про те, що після викрадення він міг бути відправлений в Узбекистан за запитом на екстрадицію. Інший фігурант — Набі (Аюб) Рахімов — був убитий при затриманні у Криму в травні 2021 року. Ще у 2010 проти нього в Узбекистані було порушено справу про начебто причетність до Хізб ут-Тахрір. Під час затримання у Москві у 2013 він також був під загрозою екстрадиції, але тоді ЄСПЛ завадив цьому процесу», – розповів Олексій. 

Зазначимо, етапування жертв політично вмотивованих справ з Криму еквівалентне незаконній депортації цивільних з території окупованого півострова та є воєнним злочином. Згідно зі статтею 76 IV Женевської конвенції, обвинувачені в скоєнні злочину цивільні особи мають перебувати на окупованій території, а в разі засудження повинні там само відбувати строк покарання. 

Нагадаємо, впродовж 2024 року щонайменше 29 кримських політв’язнів були етаповані до різних пенітенціарних установ на території рф для відбування незаконного покарання.