Команда КримSOS презентувала звіт, присвячений умовам утримання кримських політв'язнів

У цьому звіті нашою командою задокументовано порушення умов утримання в місцях несвободи стосовно 35 в’язнів, 17 з них – це ті, кого вже звільнили і 18 людей, яких досі утримують в місцях несвободи в Криму чи РФ.

Джерелами нашого дослідження були:

• Інтерв’ю зі звільненими політичними в’язнями і адвокатами, які захищають інтереси політичних в’язнів;
• анкети-опитувальники політичних в’язнів, які потрапили в розпорядження КримSOS;
• наші власні інформаційні та аналітичні матеріали, матеріали інших правозахисних організацій;
• публікації ЗМІ, журналістів і активістів.

Як зазначено у звіті, одним з найпоширеніших порушень умов утримання кримських політв’язнів — це тортури. За словами аналітика КримSOS Євгенія Ярошенка, катування – це широкомасштабна практика, яку застосовує ФСБ, особливо при затриманні аби вибити зізнання. 

Також, серед найбільших проблем, від яких страждають політв’язні — це переповненість камер.

«В Криму є лише один слідчий ізолятор – це СІЗО-1 в Сімферополі, який розрахований на 747 ув’язнених. Він був збудований ще за часів Катерини ІІ, а капітальний ремонт там не проводили з часів Наполеонівських війн. Зараз у ньому утримують від 1700 до 1800 арештантів. Внаслідок цього в камері, яка розрахована на 6-8 людей, утримують 18 осіб. Там ув’язнені змушені спати по черзі. В таких умовах утримують багатьох з тих, чиї випадки ми задокументували, зокрема Еміра-Усеїна Куку», — сказав Євгеній Ярошенко.

У звіті зазначено, що адміністрація СІЗО і колоній часто під різними приводами відмовляє політв’язням у побаченні з рідними та консулом. Нами було зафіксовано випадки, коли родичі не бачили ув’язнених більше року. Консулам відмовляють у зустрічах на тій підставі, що політв’язні нібито є громадянами РФ.

Також існує практика обшуків у камерах, під час яких у в’язнів вилучають релігійну літературу, а також медикаменти, необхідні їм для підтримки здоров’я.

Експертами КримSOS зафіксовані випадки, коли адміністрації слідчих ізоляторів фактично морять голодом політв’язнів.

«Багатьом фігурантам ”справ Хізб ут-Тахрір” у їжу подавали свинину, яку заборонено їсти мусульманам. Внаслідок цього в’язні голодували. Також часто в’язнів транспортували в суди до сніданку, а привозили назад в СІЗО після вечері, внаслідок чого в’язні залишалися голодними. Ті сухпайки, які їм видавали під час транспортування, містили продукти, у яких закінчився термін придатності», — сказав Євгеній Ярошенко.

Також деякі в’язні зазнали дискримінації на основі етнічної чи релігійної приналежності.

«Зокрема таке було зафіксовано щодо Олександра Костенка та Володимира Балуха. Учасника Євромайдану Костенка жорстоко били його співкамерники через його етнічне походження і ідеологічні погляди. Адміністрація створили такі умови, щоб співкамерники до нього відповідно ставилися. А Володимиру Балуху, коли його утримували в ізоляторі в Роздольному, начальник цього ізолятора з прізвищем Ткаченко сказав “вас хохлов нужно вырезать”», — додав аналітик КримSOS.

Євгеній Ярошенко нагадав, що цінним джерелом інформації про умови утримання українських політв’язнів є щоденник Сервера Мустафаєва, в якому політв’язень описував власний досвід перебування в неволі.

За словами заступниці Постійного Представника Президента України в АР Крим Таміли Ташевої, яка взяла участь у дискусії, прокуратура АРК і Офіс Генпрокурора України документує усі злочини РФ в Криму, зокрема і жорстокі умови ув’язнення громадян України.

«Також важлива робота України на судових майданчиках. Це і Європейський суд з прав людини і Міжнародний суд ООН і Міжнародний кримінальний суд, з яким Україна працює. Минулого тижня ми всі спостерігали за рішенням Великої палати ЄСПЛ. За цим рішенням, всі злочини, які відбувалися з 27 лютого 2014 року, вони мали місце уже під час встановлення ефективного контролю РФ над Кримом. Тому РФ не зможе сказати, що ці злочини буцімто вчиняла якась “Кримська самооборона”, або ще хтось», — сказала Таміла Ташева.

Як зазначила в коментарі Qiriminfo аналітик КримSOS Анастасія Донець, по відношенню до кримських татар і проукраїнських кримчан, які були ув’язнені внаслідок політичного переслідування, спостерігається особлива незацікавленість РФ в захисті їхніх прав, адже це люди, потрапили за грати, за те, що заважали російській окупаційній владі.

«Якщо казати про порушення прав політв’язнів як про тенденцію, то важливо розуміти, що тут потрібне втручання міжнародних структур, які, в свою чергу, можуть забезпечити системний вплив на Росію», — сказала Анастасія Донець.

За словами аналітика КримSOS позитивним моментом у ситуації з кримськими бранцями Кремля є те, що політичні справи — більш резонансні, до них прикута велика увага правозахисників і у них найбільше шансів потрапити у фокус уваги міжнародних організацій: до міжнародних судів, і комітетів ООН.

«Варто зазначити, що з боку України, міжнародного співтовариства, а також людей, в окупованому Криму робиться дуже багато для того аби полегшити стан політв’язнів», — додала Анастасія Донець.

Нагадаємо, 1 грудня 2020 року команда КримSOS презентувала  звіт «Насильницькі зникнення у Криму за період окупації Російською Федерацією у 2014-2020 роках».