«Коли він прийшов і звернувся за допомогою в пошуку роботи, то був у дуже пригніченому стані, практично на межі нервового зриву …»

Я виїхав із Донецької області, а тому чудово розуміюся на проблемах переселенців. Ще до моменту переїзду в Івано-Франківськ, займався волонтерством, адже вірив у те, що ситуацію, в якій опинилися переселенці, можна і потрібно поліпшити, вирішити всіма можливими і неможливими способами. Напевно, це і послужило причиною того, що зараз Ви мене знаєте як Радника Міністра соціальної політики з питань вимушених переселенців в Івано-Франківській області.

Багато людей цікавляться, чим же я все-таки займаюся на цій дивній і незрозумілій для багатьох посади. Якщо узагальнити, то я допомагаю людям, які постраждали від конфлікту на сході України і в Криму. Якщо ж точніше, то я збираю необхідну інформацію, консультую переселенців, допомагаю їм вирішити проблемні ситуації, залучаю до співпраці організації та благодійні фонди, які допомагають адаптуватися на місцях, надають гуманітарну та медичну допомогу.

Говорити про проблеми переселенців можна дуже і дуже довго. Але найпоширеніші питання, з якими вони звертаються, – це програми постійного житла (98% переселенців в регіоні проживають в орендованому житлі), гуманітарна допомога, працевлаштування, відновлення документів з окупованих територій.

У мене не було труднощів ні в роботі з представниками департаментів, ні з представниками державних служб – вони завжди намагаються йти назустріч у вирішенні проблем, але не завжди відгукуються, якщо переселенці звертаються до них безпосередньо. Працюючи, я завжди намагаюся поставити себе на місце людини, яка звернулася по допомогу, шукаю індивідуальний підхід до вирішення її проблем. Найбільша складність для мене полягає в усвідомленні того, що всім допомогти неможливо, а іноді буває й так, що проблему не можна вирішити в чинному правовому полі.

Якось до мене звернувся по допомогу хлопець 25 років, який був сиротою з 16 років. Власними силами він перебрався з Донецька до Дніпропетровська, звідки його вже перенаправили в Івано-Франківську область. Так от: він приїхав до нас, влаштувався офіційно на роботу, але незабаром його без пояснень звільнили, не виплативши 50% зароблених коштів. Знайти роботу знову в нього ніяк не виходило і він став на облік у Центр зайнятості. У пригніченому стані, практично на межі нервового зриву, він звернувся до нас за допомогою в пошуку роботи. Діяли оперативно: за допомогою координаційної ради надали гуманітарну допомогу, відвідали з ним разом Центр зайнятості і в той же день співробітники центру знайшли для нього роботу з хорошою зарплатнею і недалеко від місця проживання. Ось в такі моменти і відчуваєш прилив сил, усвідомлюєш наскільки корисна і важлива наша діяльність.