Ірина Данилович 

Небайдужість та жага до справедливості стали для мешканки Криму Ірини Данилович вироком у 7 років за ґратами. 

До 1982 року Ірина з батьками жила у Білорусі, однак переїхали до Криму у зв’язку з вищим рівнем життя на півострові на той час. Жінка захоплювалась журналістикою та медициною. Вона працювала медсестрою у реабілітаційному центрі «Малахіт» в Коктебелі та водночас вела кілька блогерських колонок у соціальних мережах. Одна з них – власний проєкт Ірини «Кримська медицина без обкладинки», присвячений захисту прав медпрацівників і проблемам охорони здоров’я в окупованому Криму. Після окупації півострова Данилович почала відвідувати і документувати судові засідання у політично мотивованих справах проти мешканців Криму.  

В одному зі своїх інтерв’ю покійний батько політбранки Броніслав Данилович сказав: «Так, їй потім підкинули вибухівку, але справжніх причин для викрадення та подальшого переслідування було дві: судові процеси, які Ірина висвітлювала справедливо, а також боротьба з корупцією в медицині».  

Наслідком активістської діяльності Ірини стало її викрадення окупаційними силовиками наприкінці квітня 2022 року. Жінка поверталася з нічної зміни у лікарні, однак додому так і не потрапила. Того ж ранку у будинку батьків активістки спецслужби провели обшук, вилучивши телефон та ноутбук.  

Після численних невдалих спроб з’ясувати місцеперебування доньки в окупаційних органів правопорядку, Броніслав Данилович почав пошуки самостійно. Заручившись допомогою друзів, чоловіку вдалось отримати доступ до відеокамер автостанції. Одна з камер зафіксувала момент викрадення Ірини: двоє чоловіків схопили медсестру, затягнули в автомобіль та повезли в невідомому напрямку. Батьки дізнались лише через два тижні, де перебуває Ірина. 

Після тривалого утримання в будівлі ФСБ жінку направили в СІЗО Сімферополя. Підкинувши у футляр для окулярів 200 грамів вибухової речовини, її звинуватили у «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні чи носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».  

Зараз Ірина перебуває у жіночій виправній колонії №7 у місті Зеленокумську Ставропольського краю рф. 

В ізоляторі стан здоров’я активістки значно погіршився. Вона повністю втратила слух на ліве вухо. Попри це жінці не надають належну медичну допомогу. А лікарі російської колонії сказали, що поки вона не оглухне, а нерв не атрофується, то і шуми у вухах не пропадуть. 

Аби домогтися фахової медичної допомоги, журналістка оголошувала сухе голодування до «початку лікування чи біологічної смерті». Через кілька днів жінка припинила голодування у зв’язку з обіцянкою керівництва СІЗО про вивезення її до клініки для обстеження та лікування. 

У червні 2023 року окупаційний Верховний суд Криму змінив вирок Ірині Данилович: її термін «покарання» скоротили на один місяць. 

Нагадаємо, у січні 2023 року юристи КримSOS подали скаргу до Європейського суду з прав людини щодо незаконного затримання Ірини. У червні цього ж року ЄСПЛ прийняв звернення до розгляду.