Еволюція блокади (фоторепортаж)

Основними цілями акції Громадянської блокади Криму було повне припинення економічних взаємин з країною-агресором Росією. Після трьох місяців блокади, кількох обривів ЛЕП і акцій в Києві Кабмін ввів обмеження на торгівлю з Кримом. Потім 31 грудня не були продовжені контракти на поставку електроенергії до Криму — Росія відмовилася підписувати документ, в якому півострів позначався як територія України. Після набрання постановою чинності організатори акції оголосили про досягнення своїх цілей і продовження акції в новому форматі. 

Відповідно до закону «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (1035) громадські активісти мають право здійснювати контроль за роботою державних органів на кордоні. Для цих цілей і створюється громадська організація «Аскери» (в перекладі з кримськотатарської — воїни). Її учасники будуть працювати разом з прикордонниками та здійснювати контроль за їх діями. Один з координаторів блокади Дилявер Сейтумеров називає це першим випадком контролю громадянського суспільства над силовими структурами. 

«Це один з перших кроків держави назустріч громадянському суспільству. З цього треба починати з усіх митниць, прокуратури, і т.д. Тільки так ми можемо побудувати громадянське суспільство. Кінцева мета — звільнення нашої батьківщини, Криму. А так контроль над прикордонними і митними службами, щоб виключити корупційні схеми, контрабанду. А також юридична допомога жителям Криму, потім інші потреби», – каже Сейтумеров. 

У день візиту прикордонники проводили останній інструктаж з активістами, після чого «блокадникі» повинні були скласти іспити і отримати акредитацію. На КПВВ громадські працівники будуть проходити по офіційно затвердженим списками і нести службу нарівні з прикордонниками. 

«Активісти будуть входити до складу всіх прикордонних нарядів, а також безпосередньо брати участь у всіх процедурах прикордонного і митного контролю», – пояснює начальник відділу прикордонної служби Бердянського прикордонного загону майор Римарчук. 

І прикордонники, і активісти вважають, що спільна робота піде на користь обом сторонам. Багато прикордонників є місцевими жителями, і спілкування з активістами поліпшить взаєморозуміння і прибере взаємну недовіру. Також «блокадникі» допоможуть з упізнанням сепаратистів. 

«Спільні чергування допоможуть нам сильно, тому що у нас буде тісний контакт з їх керівництвом, обмін інформацією на потрібному рівні, будемо з їх допомогою володіти ситуацією, що відбувається на КПВВ … Крім того, вони раніше проживали на тимчасово окупованій території і знають людей, які сприяли окупаційній владі. Активісти будуть надавати допомогу в упізнанні цих людей. Ви розумієте, що в основу всіх внести неможливо», – додає Римарчук. 

Учасник блокади Дмитро Дорофєєв з Дніпропетровська перебував тут з першого дня блокади. Пройшовши підготовку, він продовжить свою діяльність у складі «Аксеру». 

«Ми хочемо вести роз’яснювальну роботу з місцевим населенням і запобігти корупції. Вперше громадські працівники допущені до служби на КПВВ», – розповідає Дорофєєв. 

Крім «Аскеров» на адмінкордоні формується кримськотатарський батальйон імені Номана Челебіджихана, який увійде до складу Національної гвардії. Ці дві організації можна порівняти з громадською організацією «Громадянський корпус” Азов» та полком Нацгвардії «Азов». Якщо в громадську організацію набираються цивільні — молодь і активісти, то в батальйон потраплять досвідчені бійці, учасники АТО. Батальйон на завершальній стадії формування, йде присвоєння номера військової частини і пошук місця розміщення. 

«Є ті, хто живе в Криму, приїжджає на чергування, але ми їх не засвічуємо. Буде дуже багато бажаючих — як тільки з’явиться номер військової частини і місце дислокації. Формувати будуть переважно з тих кримських татар, хто проявив себе в зоні АТО. Нам потрібні вояки», – пояснює Дилявер Сейтумеров. 

Тим часом прикордонники продовжують зміцнювати пропускний пункт. З нововведень — лінії траншей по всьому перешийку і спостережні вежі, розставлені вздовж кордону. 

 [gallery-4589]

Поки що активісти і майбутні нацгвардійці живуть в старому таборі перед КПВВ Чонгар. Імпровізований блокпост блокадників пустує, багато водіїв спочатку зупиняються перед блоками, але зрозумівши, що нікого немає, швидко проїжджають. 

У самому таборі небагатолюдно. Під дощем у побутівок грізно підноситься фігура в плащі і з муляжем автомата. До під’їхавших журналістів вискочили активісти, і на підвищених тонах заборонили знімати. «Ви зараз назнімаєте, а потім в Криму обшуки у людей!» Потім пояснили, що серед них багато кримчан, які не хочуть підставляти близьких під загрозу, і відмовилися розмовляти навіть на умовах анонімності. Запобіжні заходи важко назвати перестраховкою — наступного дня в Криму пройшла нова хвиля обшуків і арештів.