Дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації» Частина ІI. Забруднення довкілля та виснаження природних ресурсів.
3 / 08 / 2021У цій частині дослідження розглядатимуться такі виклики:
Техногенні катастрофи та загрози. Енергозабезпечення півострова в умовах окупації відбувається із застосування максимально шкідливих для довкілля і клімату технологій. Техногенна катастрофа на «Кримському титані», загрози «Кримсоди», масовий розвиток теплоенергетики та спричинене нею забруднення атмосфери – те, що можна спостерігати вже на сьогодні.
Проблеми зі сміттям. В Криму хаотично організована робота з побутовими відходами. Через низку факторів – зростаючу кількість переселенців з Росії, мілітаризацію, відсутність сміттєперероблювальних заводів тощо – на півострові зростає кількість сміттєзвалищ. Старі сміттєзвалища виділяють токсичні речовини та метан, що негативно впливає на все живе та екосистему в цілому.
Виснаження водних ресурсів. Це проблема, з якою зіштовхнулася окупаційна влада, для якої Крим став ще більш дотаційним регіоном. Всі проекти по налагодженню водопостачання надзвичайно дорого коштують, мають негативні довготривалі наслідки для довкілля та в цілому не є стратегічним довготривалим рішенням.
Забруднення Чорного та Азовського морів. Через відсутність контролю над територією Україна як держава не в змозі протистояти забрудненням, а з іншого боку – стрімке погіршення стану прибережних акваторій говорить про те, що РФ не вважає збереження чистоти вод важливою частиною своєї політики окупації.
Неконтрольоване надрокористування. Росія видобуває нафту, природний газ, цінні копалини кристалічного складу, пісок, щебінь та інші будматеріали, воду з підземних
горизонтів у своїх цілях. Ресурси використовуються для політичних потреб окупантів (будівництво Керченського мосту і траси Таврида; мілітаризація), або вивозяться до Росії.
Розорювання та залісення степів. З 2014 року по 2021 рік було розорано до 20 тисяч гектарів степів, що були в природному стані на початок окупації Криму. Степи мають надзвичайно важливе значення для протидії глобальним змінам клімату, але масово розорюються в останні роки. Саме ця обставина, враховуючи відсутність штучного зрошення у Криму, у найближчі роки додасть до екологічних проблем півострова збільшення кількості смерчів та пилових бурь.