Більше сотні капканів виставили у центрі Херсону – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка громадської організації “Крим-SOS” Таміла Ташева.

В Херсоні активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

“Сьогодні окупований Крим – це сіра зона, територія безправ‘я. Будь-який громадянин України не може почувати себе безпечно в Криму, йому/їй можуть інкримінувати будь-який злочин і на основі цього незаконно позбавити волі. Позбавлення волі за певні політичні, релігійні погляди, етнічну чи національну приналежність, на жаль, стали звичним явищем в окупованому Криму”, – говорить Антон Кориневич, постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим.

“Багатьом може здатися, що пік викрадень та незаконних затримань вже минув. Але це не так, – додала правозахисниця Таміла Ташева. – Насправді це наше суспільство та міжнародна спільнота стали менш чутливими до новин про чергових заручників, полонених в ОРДЛО або про масові затримання кримських татар і активістів ініціативи “Кримська солідарність” на окупованому півострові”.

Серед них – Емір-Усеїн Куку, який був членом “Контактної групи з прав людини” в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор “Кримської солідарності”, громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи “Кримська солідарність”, які в умовах відсутності незалежних медіа фактично взяли на себе роль громадських журналістів та намагаються доносити інформацію про те, що відбувається в Криму, готуючи блоги та відеостріми в соцмережах, документуючи незаконні дії силовиків окупаційної влади.

З огляду на це правозахисники наголошують, що важливо документувати порушення прав людини в Криму і спостерігати за судовими процесами у політично мотивованих справах та висвітлювати їх. Цим, зокрема, займається ініціативна група “Кримський процес”, яка відвідує судові засідання в окупованому Криму і документує порушення.

“Підтримка українського суспільства важлива для політв’язнів у тих умовах, в яких вони опинились. А підтримка владних структур України та міжнародних організацій для них залишається єдиним шансом вийти на свободу. Тому ми маємо постійно нагадувати Україні і світу про тих українців, яких Російська Федерація незаконно утримує за надуманими звинуваченнями”, – каже співкоординатор ініціативи “Кримський процес” Михайло Батрак.

Важливо, аби питання політв’язнів стояло на порядку денному і в нової Верховної Ради, адже в Україні досі відсутній комплексний закон, який надавав би правовий статус та соціальні гарантії політичним в’язням і заручникам на Донбасі. Також досі немає уповноваженої особи для здійснення системної роботи щодо підтримки і звільнення в’язнів Кремля.

“Консолідована позиція правозахисних організацій щодо вирішення цих питань була перезентована президенту Зеленському відразу після інаугурації, ще у травні під час зустрічі на Банковій, – розповілакоординаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак. – Президент висловив готовність розглянути наші пропозиції, наразі ми очікуємо на конкретні дії від Офісу Президента”.

В Херсоні усі перехожі мали змогу доєднатися до акції та написати листа чи підписати листівку для політв’язнів Кремля. Після туру активісти глобальної акції #SaveOlegSentsov передадуть їх кожному адресату. На події також працював інформаційний намет, у якому поширювалася спеціально створена до акції тематична газета з інформацією та історіями політв’язнів.

“Якщо ви почули історії заручників Кремля та запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Ми організовуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у Фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатися до колективних дій”, – зазначила активістка глобальної акції #SaveOlegSentsovЛіза Мей.

Сама глобальна акція #SaveSentsov була започаткована для звільнення усіх заручників Кремля, яких незаконно утримують в Росії та на окупованих українських територіях Криму та Донбасу. Для їх звільнення потрібен потужний тиск Заходу. Окреме завдання кампанії в тому, щоб ці люди дожили до моменту звільнення. Для цього активісти #SaveOlegSentsov борються, щоб їх не катували, надавали медичну допомогу, допускали медиків, передавали листи тощо.

***

Херсон – друге місто з 10-ти у регіональному турі на підтримку українських політичних ув’язнених та військовополонених “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ”. Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Метою акції є привернення уваги громадськості до українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, у тому числі кримських татар. Однією з головних ідей проведення акцій є підтримка самих політв’язнів та їхніх родин і прояв солідарності.