10-та річниця від дня арешту фігурантів «Першої Севастопольської групи Хізб ут-Тахрір» 

23 січня 2015 рік. В окупованому Криму поблизу Севастополя тривають обшуки в домівках кримських татар. У той день російські силовики безпідставно затримали трьох осіб, а на початку квітня того ж року – ще одного. Пізніше їх визнають жертвами політично мотивованих справ.  

Ці арешти стали першими кроками в масштабних репресіях проти кримських мусульман, які тривають і досі, знищуючи життя десятків невинних людей у Криму. Сьогодні, 23 січня 2025 року, виповнюється десять років від дня арешту фігурантів «Першої Севастопольської групи Хізб ут-Тахрір» – Руслана Зейтуллаєва, Нурі Прімова та Рустема Ваїтова. Ферат Сайфуллаєв був затриманий пізніше у рамках цієї ж справи.  

За ці десять років за «приналежність до організації «Хізб ут-Тахрір», яка в рф визнана терористичною, правозахисники зафіксували 117 жертв кримінальних переслідувань на півострові. 

«З 2016 року обшуки і арешти кримських татар за обвинуваченнями у нібито причетності до Хізб ут-Тахрір стали регулярними. Хвилі обшуків в середньому проходять двічі на рік. Найбільше арештів відбулося у 2019 році. Тоді було затримано 35 кримських татар. Отже, «справи Хізб ут-Тахрір» стали одним з інструментів переслідування кримськотатарських активістів та мусульманських громад», – зазначає аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко. 

Обвинувачення та вирок 

Ферата Сайфуллаєва, Нурі Прімова та Рустема Ваїтова окупанти звинуватили нібито в участі у діяльності «Хізб ут-Тахрір» (ч. 2 ст. 205.5 КК рф), а Руслана Зейтуллаєва – у нібито організації діяльності цього політичного осередку (ч. 1 ст. 205.5 КК рф). 

У вересні 2016 року суд у Ростові-на-Дону (рф) виніс вирок фігурантам «Першої Севастопольської групи Хізб ут-Тахрір». Так, Нурі Прімов, Рустем Ваїтов та Ферат Сайфуллаєв були засуджені до 5-річного позбавлення волі. У 2020 році усі троє вийшли на волю.  

Руслана Зейтуллаєва спочатку засудили до 7 років ув’язнення, однак російські суди двічі переглядали вирок. Спочатку йому збільшили покарання до 12 років, а згодом – до 15. Нині він відбуває незаконне покарання у виправній колонії м. Салават (Республіка Башкортостан), що знаходиться за понад 2 тисячі кілометрів від рідного дому. В неволі Руслан щонайменше тричі оголошував голодування з вимогою допустити до нього уповноважену з прав людини в Україні Валерію Лутковську, російських правозахисників, журналістів і представника Генконсульства України, а також на знак протесту щодо вироку і репресій щодо кримських татар, мусульман і громадських активістів. Натомість адміністрація колонії неодноразово поміщала його у штрафний ізолятор під приводом нібито порушень розпорядку.  

Їхні вироки – свідчення того, що російська влада використовує антитерористичне законодавство для придушення релігійних і громадянських свобод на окупованих територіях. 

Посилення репресій та порушення прав людини 

«Спостерігається тенденція до збільшення термінів покарання фігурантам «справ Хізб ут-Тахрір». Після прийняття «пакету Ярової» у 2016 році термін позбавлення волі за участь у діяльності терористичної організації (ч. 2 ст. 205.5 КК рф) зріс удвічі – з 5-10 років до 10-20 років. Практика показує, що майже нікому з обвинувачених після 2017 року не призначалося покарання менше 11 років позбавлення волі», – каже Євгеній Ярошенко.  

Крім того, збільшується віддаленість місць відбування покарання за такими справами. Якщо засуджені з перших «справ Хізб ут-Тахрір» були етаповані до виправних колоній і тюрем, розташованих здебільшого в європейській частині рф, то подальших фігурантів дедалі частіше відправляють у такі віддалені місця як Сибір і Далекий Схід. Наприклад, Різа Ізетов та Руслан Месутов зараз відбувають незаконне покарання у виправній колонії Якутська, розташованій за понад 9 тисяч кілометрів від Криму. 

За словами Євгенія Ярошенка, у справі Зейтуллаєва, Прімова, Ваїтова та Сайфуллаєва були зафіксовані численні грубі порушення прав людини та воєнні злочини, які згодом стали типовими для кримінальних справ стосовно 117 осіб у Криму, переслідуваних за нібито причетність до Хізб ут-Тахрір.  

«Ув’язнення стало наслідком незаконного застосовування російського кримінального законодавства на окупованій території України. В основу обвинувачення були покладені показання таємних свідків та релігієзнавча експертиза, яку проводили особи, що не мають глибоких знань в ісламі. Крім того, усіх обвинувачених у «справах Хізб ут-Тахрір» етапували спочатку у СІЗО Ростовської області, де їх справу розглядав Південний окружний військовий суд, а після вироку їх направили відбувати покарання у пенітенціарні установи, розташовані за тисячі кілометрів від Криму. Ненадання медичної допомоги, регулярне поміщення у штрафні ізолятори та інші прояви жорстокого і нелюдського поводження стали системними відносно ув’язнених кримських мусульман», – наголошує аналітик КримSOS. 

Зазначимо, що збільшення кількості ув’язнених та зростання терміну покарання фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» супроводжується жорстокими умовами утримання, систематичним ненаданням належної медичної допомоги, що призводить до дедалі частіших випадків важких захворювань та навіть інвалідності серед ув’язнених.  

Крім десятків важкохворих ув’язнених, троє засуджених, серед яких Амет Сулейманов, Тофік Абдулгазієв та Олександр Сізіков, відбувають покарання у пенітенціарних установах, попри те, що вони мають захворювання, які перешкоджають триманню під вартою відповідно до російського законодавства. 

Нагадаємо, 12 січня 2025 року було 4 роки після вироку фігурантам «Білогірської групи Хізб ут-Тахрір».