Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

 

Консультація психолога

+3 8 (050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

psiholog@krymsos.com

Що спільного між законом про освіту для переселенців та котом Шредінгера

8 / 10 / 2015

Наприкінці вересня Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення проект «Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році», який був розроблений на виконання ст. 44 Закону України «Про вищу освіту». У проекті зазначено, що «громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, мають право на здобуття або продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету з наданням місць у гуртожитках на час навчання».

Однак успішне майбутнє цього закону залишається під питанням.

 

Як влада вирішувала питання студентів-переселенців

На думку керівника ГО «Український дім» Андрія Щекуна, Кабмін саботує реалізацію цього закону. 

– Кабмін не заклав грошей для вступників 2016 року – це порушення чинних законів, які прийняла Верховна Рада, і фактично це є саботаж Кабміном усіх тих процесів, які ініціювала громадськість, – зазначає Щекун. – Спочатку повинна з’явитись навчальна програма, а вже по ній – затверджений бюджет і поданий на затвердження. Його має розглянути ВР, депутати в комітетах. А програми досі немає.

Однак справа навіть не в питанні бюджету на 2016 рік. Зміни для вступників можна було б запровадити вже в цьому році на основі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, чого Кабмін так і не зробив. Вірніше, механізм забезпечення безоплатного навчання в інших регіонах України для громадян з тимчасово окупованих територій був – це Постанова Кабміну №450 від 17 вересня 2014 року, однак актуальна вона тільки для випускників 2014 року.

В законі 2015 року, що стосується дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, роз’яснюється, як саме держава планує надавати підтримку: повністю або частково оплачувати навчання з державного та місцевих бюджетів, надавати пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти, надавати соціальну стипендію, забезпечувати підручниками, надавати доступ до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах. Законом також передбачається безоплатне проживання в гуртожитку.

Однак цей закон так і не зміг вступити в дію.

– Вітчизняна правова система передбачає, що процедура реалізації положень законодавчих актів повинна бути закріплена відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. За відсутності таких актів виконання норм закону є вкрай ускладненим, – пояснює юрист організації «КримSOS» Денис Савченко.

Тому на практиці положення даного закону почнуть діяти тільки після прийняття Кабміном відповідної постанови. Такий обов’язок покладений на КМУ пунктом 2 прикінцевих положень Закону.

– Не дивлячись на те, що така постанова повинна була бути прийнятою КМУ протягом місяця після опублікування закону, через 3 місяці після його оприлюднення такої постанови не існує, – додає Савченко.

 

Закон в «дії»

В минулому році пільги для студентів-переселенців не були передбачені законом, але діяв внутрішній документ Міністерства освіти і науки для вступу дітей з окупованих територій до вузів України.

– Безкоштовне навчання в минулому році гарантувалось постановою МОН, але воно діяло тільки для 2014-2015 року навчання, але так і не було чомусь пролонговано, – обурюється голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова. – Так як в цьогорічному законі не передбачені механізми його дії, незрозуміло, чому не використали цю постанову 2014 року. Це все схоже на саботаж Кабміну.

Студенти-переселенці також не мають доступу до соціальних стипендій, які б надавали їм додаткові кошти для проїзду.

– На превеликий жаль, сьогодні наші студенти-переселенці з окупованих територій не можуть поїхати до батьків, бо проїзд коштує дорого – стипендії забракне навіть хоча б на три поїздки додому. У інших студентів є пільги на проїзд у навчальний час. Для окупованих територій таку пільгу ввести складно, тому ввели поняття «соціальна стипендія» – допомога для того, щоб дитина могла з’їздити до батьків, – розповідає про необхідність соцстипендій Потапова.

В минулому році була тільки постанова Кабміну про безкоштовну освіту, але за гуртожиток студентам доводилось платити. Цьогорічний закон надає їм право безкоштовного проживання в гуртожитках.

Як зауважує юрист Денис Савченко, студенти навіть за відсутності процедури мають право на користування гарантіями, передбаченими чинним законом, в повному обсязі. В разі обмеження доступу до таких гарантій, вони можуть звертатись до суду за відновленням своїх прав. Однак адміністрації ВНЗ стараються уникнути виконання обов’язків, покладених на них законом, посилаючись на відсутність чіткої процедури.

Студент Ілля Ільїн переїхав до Києва з Криму ще у квітні 2014 року. Тоді він сплачував за навчання і проживання на загальних правилах, адже ніякого закону не було. Зараз же студент-переселенець вирішив не миритися з бездіяльністю Кабміну і, посилаючись на закон, відмовляється платити за проживання в гуртожитку. Йому погрожували виселенням, однак поки що до цього не дійшло – адміністрація пішла назустріч.

– Я звертався до Міністерства освіти, де мені сказали платити, але обіцяли повернути сплачені за гуртожиток гроші, як і виплатити заборгованість по стипендії вже після прийняття постанови. Але ж є закон, який захищає права переселенців, – розповідає Ільїн.

Свою проблему він вирішив, але натомість додав їх адміністрації вузу. З одного боку, якщо буде податкова перевірка, то можуть бути пред’явлені претензії до бухгалтерії через те, що якогось студента поселили безкоштовно. З іншого – вони мають діяти відповідно до законодавства.

– За безпосереднє невиконання закону повинні відповідати ВНЗ або інші установи, які своїми діями або бездіяльністю обмежують студентам-переселенцям доступ до передбачених законом гарантій, – підсумовує юрист Савченко.

Але все ж основна відповідальність лежить на Кабінеті Міністрів. Адже саме цей орган відповідальний за невиконання приписів прикінцевих положень закону, в яких вказано, що саме Кабмін зобов’язаний у встановлені строки прийняти відповідні нормативно-правові акти на його виконання.

Поділитись

Вибір редакції

Ще Статті