Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

 

Консультація психолога

+3 8 (050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

psiholog@krymsos.com

Російський паспорт стане «червоною карткою»

30 / 07 / 2015

На початку червня з’явилася інформація про те, що семеро кримських легкоатлетів, що змінили громадянство на російське, незабаром одержать дозвіл представляти Росію на міжнародних змаганнях. І хоча до Олімпійських ігор 2016 р. ще майже 13 місяців, розіграш ліцензій на участь у них уже давно почався, тому QirimInfo вирішив дізнатися, як складається доля натуралізованих Росією кримських спортсменів.

Минулої осені кримські спортсмени опинилися перед вибором: прийняти російське громадянство, виїхати на материкову Україну або залишитися в Криму з українським паспортом, але без цивільних прав і державного фінансування. Безумовно, кожен з варіантів мав свої переваги й недоліки, але практика показала, що у першого є один великий мінус. 

Справа в тому, що після зміни громадянства, відповідно до міжнародного спортивного законодавства, включаючи, наприклад, Олімпійську хартію, спортсмен автоматично втрачає право виступати за збірну своєї нової країни протягом наступних трьох років.

 

Обіцянки-цяцянки

Як пояснив прес-аташе Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ) Олександр Даниленко, якщо нова батьківщина спортсмена хоче скоротити карантин, вона може звернутися із проханням до його попередньої федерації й отримати її згоду. 

«Українська федерація [легкої атлетики] вирішила попросити компенсацію, оскільки на те, щоб підготувати цих людей, зробити з них спортсменів високого рівня, були витрачені певні кошти», — розповів він про процес переговорів. 

Після заяви в. о. президента Всеросійської федерації легкої атлетики (ВФЛА) Вадима Зеличенка про те, що ВФЛА й ФЛАУ дійшли згоди щодо семи легкоатлетів, включаючи чемпіонку Європи 2012 р. у метанні списа Віру Ребрик, пройшло півтора місяця. Проте, за словами Даниленка, російська сторона дотепер не перерахувала Україні узгоджену суму, що за неофіційним даними становить $170 тис. «Процес переговорів знаходиться на завершальному етапі, але він там уже довго. Грошей поки немає, і дозволу ніякого щодо дострокового припинення карантину теж поки немає», — сказав він.

У вітрильному спорті переговори між федераціями також звелися до відшкодування витрачених коштів. Російське громадянство разом з іншими спортсменами взяла відома сімейна пара віндсерфінгістів, Максим Оберемко й Ольга Маслівець. Ходять чутки, що Україна оцінила витрати на їхню підготовку в €100 тис.

«Є дві категорії спортсменів: спортсмени вищих досягнень і просто члени збірної команди України, які не показували значних результатів. Відносно більшості членів збірної України ми не заперечували, це їхній вибір щодо громадянства. Що стосується двох спортсменів, Маслівець та Оберемко, ми сказали про те, що Україна витратила на підготовку цих спортсменів значні кошти, і просили відшкодувати ці кошти, принаймні, за останній цикл, — розповів державний тренер України з вітрильного спорту Сергій Чорний. — Але російська сторона тоді відмовилася, і ми заявили, що ці спортсмени не виходили із громадянства України й ми не вважаємо за можливе їхню участь в Олімпійських іграх». 

Незважаючи на це, Оберемко виступав під російським прапором на Чемпіонаті світу з вітрильного спорту в 2014 р. і виграв для Росії ліцензію на участь в Олімпійських іграх в 2016 р., зайнявши 25-оі місце в класі «RS:X». За словами Чорного, Міжнародна федерація вітрильного спорту проігнорувала заперечення української федерації, що Оберемко не можна вважати російським спортсменом. «Але в ході подальших відбору й підготовки МОК звернув увагу Міжнародної федерації вітрильного спорту на те, що з Оберемко є певні труднощі. […] У результаті ліцензія відійшла до Португалії, що була наступною після Росії на цьому чемпіонаті світу», — розповів Чорний.

За його словами, Оберемко є безумовним лідером збірної Росії з вітрильного спорту, тому, хоча в Росії й буде ще можливість виграти ліцензію на участь в Олімпіаді-2016, без Оберемко в неї це може й не вийти.

З різним успіхом переговори відбулися також і в інших видах спорту. Наприклад, багато кримських стрільців, включаючи золотого призера Олімпійських ігор у Пекіні в 2008 р. Артура Айвазяна, захотіли виступати за збірну Росії. За словами Андрія Петрасюка, виконавчого директора Федерації стрільби України, із кримчан зберіг українське громадянство тільки один спортсмен, Іван Рибовалов, що зараз живе в Кривому Розі.

«Ми вели переговори, росіяни наобіцяли багато різного, у тому числі й грошей на федерацію. Ми попросили повернути наш інвентар, включаючи зброю. Спочатку вони говорили, що все повернуть, а якщо наші спортсмени стануть членами збірної, то ще будуть нам якісь гроші платити. Ми не дріб’язкові й ніколи такими не були. Для нас головне було повернути наш інвентар, тому що він, між іншим, ще й підзвітний, особливо зброя. Підсумок такий: вони нічого не повернули, було безглузде листування. У принципі, ми готові відразу ж дати дозвіл, вони це знають. Але чому вони цього не хочуть — питання відкрите», — розповів Петрасюк.

 

Паралимпійці відскіпалися малою кров’ю

У кримських паралімпійців ситуація трохи простіша. Згідно з Паралімпійською хартією, карантин для спортсменів, що змінили громадянство, становить три роки для участі в Паралімпійських іграх й один рік для участі в інших організовуваних Міжнародним паралімпійським комітетом заходах.

«Міжнародним паралімпійським комітетом (МПК) передбачені правила переходу спортсмена з однієї національності в іншу. Це торкнулося й кримчан. Для нас це складна тема, оскільки спортсмени були досить високого рівня, але перейшли вони — і виступають у цьому сезоні за паралімпійську команду Росії — відповідно до правил МПК. Оскільки це відповідало міжнародним правилам, ми ніяк не могли вплинути на ситуацію», — розповіла генеральний секретар Національного паралімпійського комітету України Олена Зайцева.

Так, кримські плавці-паралімпійці змогли взяти участь у Чемпіонаті світу із плавання 13-19 липня цього року, зробивши істотний внесок — одна лише Ані Палян із Сімферополя завоювала п’ять медалей — у першу в історії російської збірної перемогу в загальному заліку. При цьому українська збірна посіла друге місце. Незважаючи на те, що трирічний карантин не мине до початку Паралімпійських ігор у наступному році, за словами Зайцевої, кримські плавці зможуть брати в них участь. «В інших змаганнях, наприклад, у Чемпіонаті світу 2015 р. спортсмени вже брали участь у складі збірної Росії. Тепер вони входять у рейтинг, а ліцензії розподіляються за рейтингом, тому вони зможуть брати участь у Паралімпійських іграх», — пояснила вона.

 

Загальної політики відносно ренегатів немає

Кожна українська спортивна федерація веде переговори окремо, не виробляючи загальну стратегію, хоча їхні представники й зустрічалися кілька місяців тому для обміну досвідом. Між спортсменами, тренерами й спортивними чиновниками тривають суперечки щодо того, яку позицію має зайняти Україна стосовно цього, як виражаються деякі, зрадництву.

«З Росією в нас зараз непрості відносини. У федерації ходить думка, що варто заборонити їм брати участь, не розглядати ніякі компроміси. 3 роки карантину й усе, щоб знали, як за країну-агресора виступати. Але кому від цього буде краще?» — говорить Олександр Даниленко із ФЛАУ. За його словами, у спорті відносини між Росією й Україною менш напружені, ніж у політиці. На Командному чемпіонаті Європи, що недавно пройшов у Чебоксарах, (кримчани на ньому не виступали взагалі — прим. автора) було видно, що між тренерами й між спортсменами збереглися теплі відносини, підкреслив він.

Тренер Сергій Чорний зайняв протилежну позицію. «Якщо в жіночій програмі Ольга Маслівець, наприклад, не становить конкуренцію нашим спортсменам, ми говоримо тільки про компенсацію витрат держави на підготовку цього спортсмена. У чоловічій програмі Максим Оберемко становить нам конкуренцію, тому зараз ми говоримо, що готувати собі конкурента — це нерозумно, тому ми будемо наполягати на тому, що він не буде брати участь в Олімпійському відборі», — сказав він.

Також не ясно, чому Росія не проявляє бажання боротися за сильних спортсменів, які можуть значно збільшити її спортивний потенціал. «Це політичне питання. Вони вважають, що це російські громадяни, а Крим — це російська територія. Ми вважаємо навпаки. […] Вони навіть не вважають за необхідне робити які-небудь законні кроки. […] Вони говорять про те, що спортсмени прийняли російське громадянство й це вже є підставою для подальших переговорів. Ми так не вважаємо», — поділився своєю думкою Чорний.

До подачі попередніх заявок на участь в Олімпійських іграх в 2016 р. ще близько 10 місяців, тому в російських спортивних федерацій ще є час, щоб домовитися з українськими. Швидше за все, питання скасування карантину ще опиниться в центрі уваги спортивної громадськості ближче до крайнього терміну. Тоді ж стане ясно, чим закінчиться для кримських спортсменів їхнє рішення змінити громадянство. 

Поділитись

Вибір редакції

Ще Статті