Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

Консультація психолога

+3 8(050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

Репресії під соусом тероризму

6 / 09 / 2016

Вчора, 7 вересня, у Ростові-на-Дону відбулося чергове судове засідання по чотирьом фігурантам так званої «справи Хізб ут-Тахрір». Це перший судовий процес у цій справі. В цілому по звинуваченню в причетності до «Хізб ут-Тахрір» в окупованому Криму було затримано чотирнадцять осіб.

Самі обвинувачені заперечують свою причетність до партії і називають справу політично мотивованою. Незважаючи на це, російський прокурор вимагає для них в якості покарання від 7 до 17 років ув’язнення. Оголошення вироку відбудеться 7 вересня.

«Справа Хізб ут-Тахрір» – наймасовіший прояв російських репресій в Криму. Для тих, хто не зовсім розуміє, про що йде мова, QirimInfo відповідає на питання, хто такі члени Хізб ут-Тахрір, чого вони хочуть і до чого тут тероризм.

 

Що таке Хізб ут-Тахрір?

Хізб ут-Тахрір – це ісламська політична партія, заснована на початку 1950-х років в Східному Єрусалимі. Спочатку осередки партії були створені в державах з переважно мусульманським населенням. Однак в 1980-х роках «Хізб ут-Тахрір» почала створювати свої відділення і в західних країнах, де були присутні великі ісламські громади. Незважаючи на те, що організація називає себе партією, вона не бере участі в будь-яких виборах і нерідко виступає із закликами їх бойкотувати. За різними даними, партія діє в кількох десятках країнах світу, а чисельність її членів досягає 1 мільйона чоловік.

У статуті партії йдеться, що її метою є «відновлення ісламського способу життя шляхом встановлення держави Халіфат». На практиці це виглядає наступним чином: члени партії проводять лекції на приватних квартирах, поширюють листівки, газети та інші агітаційні матеріали про ідеї «Хізб ут-Тахрір». Поширення інформації про партії активно ведеться і в соціальних мережах.
Члени партії впевнені, що відновлення Халіфату спочатку відбудеться в якійсь одній країні, за їхніми прогнозами, десь у Північній Африці, на Близькому Сході або ж у Південно-Східній Азії. Після цього місія партії буде вважатися завершеною, а подальшими питаннями поширення ісламського способу життя буде займатися вже сама влада Халіфату.

 

Члени Хізб ут-Тахрір – терористи чи ні?

Згідно з українським законодавством – ні.

У Росії Хізб ут-Тахрір занесена у список терористичних організацій рішенням Верховного Суду ву2003 році. Тим не менш, не відомо жодного терористичного акту, влаштованого членами Хізб ут-Тахрір.

Так, головна мета партії – створення Халіфату. Однак Хізб ут-Тахрір прагне до цього виключно ненасильницькими методами, за допомогою політичної та ідеологічної роботи.

«Метод Хізб ут-Тахрір не змінюється зі зміною політичної ситуації, тому події в світі і Україні ніяк не впливають на методи Хізб ут-Тахрір», – йдеться на офіційній сторінці українського осередку партії.

У той же час, ідеологія Хізб ут-Тахрір не сприймає деяких основоположних європейських цінностей. Зрозуміло, що побудова Халіфату несумісна з демократичною формою правління і релігійними свободами.

У Казахстані, Киргизії, Таджикистані Хізб ут-Тахрір визнана екстремістською організацією. У Німеччині її заборона пов’язана з запереченням партією права Ізраїлю на існування.

Найчастіше членів «Хібз-ут-Тахрір» звинувачують у зазіханні на конституційний лад, під ними зазвичай і маються на увазі заклики до створення Халіфату. В окремих випадках – в організації злочинного угрупування, поширенні друкованої продукції, що містить екстремістські ідеї.

Хізб ут-Тахрір немає в списку зарубіжних терористичних організацій, який складає Держдепартамент США. Однак у звіті Держдепу США про тероризм в 2009 році говориться наступне: «Екстремістські групи, такі як Хізб ут-Тахрір, розпалюють антисемітську, антизахідну ідеологію, яка може опосередковано генерувати підтримку тероризму».

 

Хто зазвичай є членом Хізб ут-Тахрір?

Згідно з доповіддю Московського центру Карнегі за 2015 рік, члени партії в Росії – це в основному молоді люди у віці від 18 до 30 років різної етнічної приналежності. Так за останні роки частка етнічних мусульман скоротилася до 50%. Навпаки, кількість слов’ян (росіян і українців) зросла до 40%.

Серед членів партії переважають люди з вищою освітою, фахівці, лікарі, працівники банківської сфери. Молоді члени організації – це в основному діти забезпечених батьків.

Члени «Хізб ут-Тахрір» займаються вербуванням людей різних соціальних верств, зокрема нелегальних іммігрантів з країн Південно-Східної Азії. У тій же доповіді говориться, що таким чином члени партії розраховують знайти підтримку серед самих різних суспільних груп. У тому числі і тих, хто незадоволений своїм соціальним статусом у суспільстві.

 

Як вони з’явилися у Криму?

У Криму, регіоні компактного проживання мусульман, переважно кримських татар, представники Хізб ут-Тахрір з’явилися в середині 1990-х років. Це були в основному студенти або ж люди у пошуках роботи. Головним чином, вони приїжджали з країн Центральної Азії, зокрема з Узбекистану. До моменту приїзду в Крим вони вже були членами Хізб ут-Тахрір і активно займалися поширенням ідей партії серед місцевого населення.

До анексії Криму більшість членів партії становили вже місцеві мусульмани. На той момент експерти оцінювали їх кількість на півострові в районі тисячі чоловік, проте сказати точніше було неможливо.

Побоюючись переслідувань з боку окупаційної влади, члени партії одними з перших залишали Крим у 2014 році.

 

Яке відношення до них складалося на півострові?

Духовне управління мусульман Криму ставилося до поширення Хізб ут-Тахрір у Криму різко негативно, як до прояву нетрадиційного для кримських татар ісламу. Частина кримськотатарського населення сприймала їх як сектантів.
У той же час відношення української влади до партії можна назвати нейтральним.

 

«Справа Хізб ут-Тахрір» – про що взагалі йдеться?

Зараз Росія переслідує 14 кримських мусульман, яких підозрюють у підтримці діяльності Хізб ут-Тахрір. Їм закидають статтю 205.5 КК РФ – «організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації».

При цьому відсутні хоча б найменші докази, які би свідчили про підготовку терактів підсудними або прагнення насильницького захоплення влади. По суті, затриманих мусульман хочуть посадити на термін до 17 років через приналежність до партії Хізб ут-Тахрір. Крапка.

фото: Яна Гончарова
фото: Яна Гончарова

Однак у обвинувача відсутні і переконливі докази приналежності затриманих до Хізб ут-Тахрір. Самі вони свою провину не визнають. Згідно з внутрішніми правилами організації, в разі арешту членам Хізб ут-Тахрір заборонено заперечувати приналежність до неї, однак допускається відмова від відповіді на це питання.

Звинувачення зазвичай будуються на вилученій під час обшуку літературі, безневинних записах розмов, які трактуються строго у вигідному для звинувачення ключі, і допитах таємних свідків. Наявність останніх є особливо цікавою: свідок знаходиться поза залою суду та говорить зміненим голосом. У російських реаліях це означає, що грунтуючись на показаннях такого «свідка» можна звинуватити в тероризмі кого завгодно.

 

Чому кримчани, яких судять у справі Хізб ут-Тахрір – політв’язні?

Найбільш повно причини такого визнання пояснив правозахисний центр «Меморіал», який визнав політв’язнями перших чотирьох заарештованих у справі Хізб ут-Тахрір.

По-перше, їх звинувачують у тероризмі, незважаючи на відсутність складу подібних злочинів. Фігуранти не готували теракт і не озвучували будь-які погрози. Їх судять лише на підставі бесід про релігію та політику.

По-друге, тривалість та умови позбавлення волі абсолютно непропорційні суспільній небезпеці.

По-третє, Росія не може підміняти чинне на момент анексії Криму кримінальне законодавство своїм. А в українському законодавстві, нагадуємо, немає заборони на діяльність Хізб ут-Тахрір.

Вибіркова активність кримських силовиків щодо кримських татар на півострові дозволяє говорити про переслідування за національною ознакою і стратегію витискування кримських татар з Криму. А кримінальне переслідування можливих членів Хізб ут-Тахрір – явно один з аспектів цієї стратегії.

 

Якими неприємними сюрпризами може обернутися переслідування Хізб ут-Тахрір?

Під приводом боротьби з Хізб ут-Тахрір Росія може чинити розправу над будь-якими неугодними їй мусульманами. Наприклад, один із затриманих зараз кримських татар, Емір-Усеин Куку – відомий у Криму правозахисник.

У той же час ярлик ісламських радикалів, який Росія навішує на затриманих у справі Хізб ут-Тахрір, відлякує багатьох можливих адвокатів. Про це говорив один з адвокатів затриманих Еміль Курбедінов: «Ми часто стикаємося навіть в середовищі правозахисників з певним бар’єром по відношенню до цієї категорії справ. Як тільки мова йде про Хізб ут-Тахрір або ісламський фактор деякі правозахисники цураються, цей ярлик, на жаль, спрацьовує».

Нарешті, немає ніяких гарантій, що Росія не захоче використовувати фактор Хізб ут-Тахрір в гібридній війні з Україною. Наприклад, прив’язавши їх якимось чином до ІГ. Розказана Росією історія про українських «диверсантів» в Криму – це, по суті, звинувачення України в готовності вести терористичні методи боротьби. На наступному етапі цієї інформаційної війни, покликаної відвернути західних партнерів від підтримки України, може цілком з’явитися лякаюча весь цивілізований світ абревіатура ІГ.

Поділитись

Вибір редакції

Ще Статті